У Всеукраїнському об'єднанні «Автомайдан» розповіли про те, як склалася доля «суддів Майдану»

У Всеукраїнському об'єднанні «Автомайдан» розповіли про те, як склалася доля «суддів Майдану»

Укрінформ
Під час Революції гідності «судді Майдану» виносили неправосудні рішення про заборону мирних зібрань, про ухвалення запобіжних заходів, тримання під вартою, незаконно забирали права в учасників «Автомайдану».

Умовно їх було 345.

Чи досі працюють ці судді, Українському радіо розповіла юристка Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан» Тетяна Чижик.

«Спочатку такі судді проходили перевірку тимчасової спеціальної комісії. Когось вони звільнили, щодо когось рішення не прийняли. Потім, після реформування Вищої ради юстиції, таких суддів оцінювала Вища рада правосуддя на наявність у їхніх діях складу дисциплінарних порушень. На жаль, ми можемо констатувати, що Вища рада правосуддя фактично звільнила таких суддів від відповідальності. Тому що вони затягнули розгляд матеріалів, що дозволило не притягати до відповідальності таких суддів, оскільки на той момент був строк — один рік, для того щоб притягти суддю до відповідальності. Також у 2016 році були внесені зміни до закону про судоустрій і статус суддів. Судді мали проходити кваліфікаційне оцінювання вже за новими правилами, за участю Громадської ради доброчесності. І фактично всі судді, які не були звільнені, мали пройти оцінювання, а їхнім діям мала надати оцінку вже Вища кваліфікаційна комісія», - зазначила Чижик.

За її словами, взагалі ситуація із «суддями Майдану» триває і зараз. Вони навіть брали участь у конкурсах на суддівські посади. «Якщо я не помиляюся, у конкурсі до Вищого антикорупційного суду брав участь суддя Тарас Заєць, він якраз є суддею Майдану і досі проходить кваліфікаційне оцінювання. Але до Вищого антикорупційного суду він не потрапив», - повідомила вона.

Читайте також: ВРП звільнила «суддю Майдану» з посади судді Дарницького райсуду Києва

Виносила рішення, яким забороняла мирні зібрання, і суддя Олена Губська. «На жаль, у 2021 році ця суддя разом з іншими суддями фактично захистила і визнала правомірним рішення Вищого адміністративного суду, який сказав, що така суддя не має бути звільнена. Сьогодні Губська є суддею Верховного суду, у цій колегії також був Андрій Жук, він зараз кандидує до Вищої ради правосуддя. І на жаль, етична рада минулого року визнала, що такий суддя є доброчесним», - зауважила юристка Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан».

Стосовно судді вже ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Богдана Саніна, котрий виніс рішення, яким заборонив будь-які протести будь-якому необмеженому колу осіб у центрі Києва, тобто заборонив Майдан, Чижик повідомила, що з 2019 року він не здійснює правосуддя, не ухвалює судові рішення, але отримує чималу суддівську винагороду. «Він зараз підсудний на лаві Вищого антикорупційного суду, не звільнений... Однак ми очікуємо на вирок антикорупційного суду, отже, Саніна має бути засуджено і звільнено з посади судді за наявність у нього обвинувального вироку. Це, можливо, буде близько 10 років. Але загалом санкція заборонятиме йому займати посаду судді та посади в органах державної влади», - сказала вона.

Як відомо, Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка довгий час не працювала, відновила кваліфікаційне оцінювання 13 листопада. «На жаль, принаймні троє суддів, з якими ВККС мала провести співбесіду, дивним чином захворіли перед співбесідою і не з'явилися на оцінювання. Це судді Лозинська, Притула та Чередніченко (позбавляли прав автомайданівців і кидали під варту активістів - ред.)», - уточнила Чижик.

Читайте також: Справи Майдану: за рік оголосили 27 підозр

Щодо суддів Андрія Ключника, який фактично посадив під варту активіста, та Оксани Мирошниченко, котра під час Революції гідності позбавила прав керування транспортними засобами п'ятьох осіб, ВККС вирішила внести рекомендацію Вищій раді правосуддя (ВРП) про їх звільнення з посади.

Чижик висловила сподівання, що остаточним рішенням ВРП щодо усіх суддів Майдану буде їх звільнення з посад. «Хоча ці судді мали б бути покарані не просто звільненням, а відбуттям якогось покарання за те, що вони порушували закон, виносили неправосудні рішення, забороняли мирні протести, чого не дозволяє наша Конституція», - додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, у правоохоронних органах працюють близько 20 силовиків, яким інкримінують вчинення злочинів проти учасників Революції гідності.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-