Відмова від переведення часу: і від Москви відмінно, і для здоров’я краще

Відмова від переведення часу: і від Москви відмінно, і для здоров’я краще

Укрінформ
Утім, існують також інші думки. Щодо здоров’я. А ще важливо обговорити питання: чи варто це робити не після, а перед країнами ЄС?

Верховна Рада хоче скасувати переведення годинників. Це означає, що нинішній зимовий час (UTC+2, за міжнародною шкалою) може стати для України постійним. Таким чином різниця між київським та московським часом постійно буде одна година. Нагадаємо, що Москва розташована у часовому поясі UTC+3. Тобто саме зараз у неї година різниці з зимовим часом Києва. Проте, коли Україна переходить на літній час, який також відповідає поясу UTC+3, – півроку живе за одним часом із ворожою сусідкою.

«95% території України перебуває в межах одного часового поясу – UTC+2. У часовому поясі UTC+1 знаходиться тільки частина Закарпатської області, а в UTC+3 – Луганська і східні райони Харківської та Донецької областей. Нам потрібно встановити на всій території України, включаючи тимчасово окуповані території, єдиний київський час. Тому що ви знаєте, що окупант на тимчасово окупованих територіях встановив московський», – заявив перший віце-спікер парламенту, автор законопроекту «Про обчислення часу в Україні» (№4201) Руслан Стефанчук.

Щоправда, коли саме країна переведе годинники востаннє, досі до кінця не відомо, адже документ поки що ухвалили лише в першому читанні. Можливо, 28 березня Україна ще перейде на літній час (переведе стрілку на годину вперед), а восени повернеться на зимовий – уже назавжди.

Аби не переходити на літній час зараз, низка депутатів пропонує ухвалити цей законопроект якомога швидше – тому ініціативу до другого читання будуть готувати за скороченою процедурою.

Роксолана Підласа
Роксолана Підласа

«Ідея авторів встигнути до 25 березня проголосувати, щоб не переводити годинник. Якщо будемо бачити, що не встигаємо, то пропишемо в документі між першим і другим читанням, що 25 жовтня (2021 року. - Ред.) буде останнє переведення стрілок», – повідомила народна депутатка з фракції «Слуга народу», заступниця голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Роксолана Підласа.

Традиційні «за» і «проти»

Тим часом українці активно обговорюють цю тему в соцмережах: сперечаються, описують особливості своїх біоритмів, краю та «улюбленого» часу.

Ось, що пишуть ті, хто за таке рішення…

«Світло для мене теж важливе, але у порівнянні з тортурами цих весняних тижнів… Я завжди з диким страхом та люттю чекаю цього переходу на літній час. Вставати ще на одну годину раніше. В кінці дня почуваю себе виснаженою і ненавиджу людство», – не приховує співзасновниця Change Communication Олена Лобова.

Ігор Розкладай
Ігор Розкладай

«Переведення вважаю шкідливим. Батьки малят зрозуміють. (…) Зрештою, світає й зараз о 4 з хвостиком. А стрес для організму точно є», – вважає заступник директора Центру демократії і верховенства права, медіа-юрист Ігор Розкладай.

Ну, й аргументи тих, хто проти…

«Цікаво, як скоро і як багато з тих, хто зараз цьому радіють, зрозуміють, що сонце о 3-4 ранку це тупо незручно? Не кажучи вже про те, що це неефективно в сенсі використання вечірнього часу для життя», – запитує редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.

Ольга Лень
Ольга Лень

«Люблю перехід на літній час. Особливо, коли доводилося працювати в офісі безвилазно. Прямо чекала цього переходу, щоб нарешті виходити з роботи не в темряві, а ще при денному світлі. Скасування – ще один дурний експеримент», – скаржиться відома журналістка, блогер Ольга Лень.

Але гарячі дебати з приводу переведення стрілок точаться не лише в Україні. Не визначилися досі з цим питанням і в Євросоюзі.

Може, нам не варто поспішати з рішенням?

Ще в березні 2019-го більшість депутатів Європарламенту проголосувала за скасування переходу із «зимового» на «літній» час від 2021 року. Проте лише у квітні поточного року кожна країна, що є членом Євросоюзу, має нарешті визначитися: чи зберегти чинну систему переведення годинників, чи таки відмовитися від неї. До слова, попередні опитування показували, що фіни й німці розділилися: половина хоче жити за літнім годинником, половина – за зимовим.

Питання: навіщо Україні «вибігати» з цим вперед ЄС, може, нехай спершу там приймуть відповідне рішення? З цього приводу думки експертів розділилися.

Економіст Борис Кушнірук вважає, що це потрібно робити одночасно з країнами Євросоюзу. «Це у них теж планують робити, але ще не визначено з якого року. І нам потрібно робити це разом, тому що в іншому випадку нам кожні півроку доведеться узгоджувати з ними всі логістичні питання, пов’язані з тим, що вони будуть міняти час, а у нас буде залишатися той самий. У результаті всі питання перельотів, потягів, автоперевезень тощо доведеться постійно узгоджувати з ними», — сказав Кушнірук.

Інакше з цього приводу висловився економіст Олег Пендзин: «Так, ми прагнемо туди наблизитися, маємо асоціацію, але ми не є країною, що входить до Євросоюзу. На сьогодні ми унітарна незалежна країна, яка приймає рішення, зокрема по цьому питанню, виходячи із потреб та комфорту власних громадян. Тому в даній ситуації я б жодним чином не пов’язував ці речі. Особливо враховуючи те, що в багатьох країнах ЄС існують абсолютно різні думки з цього приводу, вони сперечаються достатньо активно. Тобто єдиної позиції там нема. Нічого страшного не бачу в тому, щоби ми випрацьовували цю позицію для себе особисто».

Економія від переводу стрілок – вже давно не аргумент

Олег Пендзин каже, що економія переведення годинників мала під собою більш раціональне використання денного періоду доби, щоби зменшити витрати електричної енергії. Але останні дослідження говорять про те, що в дійсності економія мізерна. «Більше того, в деяких випадках її там взагалі немає», – додає експерт.

За словами Бориса Кушнірука, економічний ефект від переведення годинників було майже втрачено після зміни структури економіки. Тож якщо і йдеться про якусь економію електроенергії, то про дуже незначну. «При переведенні годинників певна економія навіть зараз є. Просто внаслідок зміни структури економіки, у нас немає зараз виробництв у тому обсязі, які були раніше, коли, наприклад у 1980-х роках, люди виходили на роботу о 7-й ранку. Це призводило до того, що кількість електроенергії, яка використовувалася у ранні та вечірні години, була суттєвою з точки зору споживання. Зараз електроенергія використовується у побуті значно більше. Крім того, змінилася структура праці, і люди почали виходити на роботу, коли посвітлішало, і вже потреби в електроенергії немає», — зазначив він.

Антон Ковалишин
Антон Ковалишин

Антон Ковалишин, керівник відділу комунікацій постачальника електроенергії та газу YASNO, наголошує, що сьогодні весь світ користується принаймні світлодіодними лампочками, і винайшов багато інших дієвих способів заощаджувати електроенергію. Натомість, вплив переведення годинників на економію становить від 0,2 до 2%. «Можна сказати, в межах статистичної похибки», – каже Ковалишин.

Вплив зміни часу на здоров’я: це справді наскільки критично?

За словами головного ученого секретаря Національної академії медичних наук України, доктора медичних наук, професора Володимира Міхньова, перехід на літній і зимовий час впливає на організм людини, але цей вплив не є критичним.

«Кожний перехід (на літній та зимовий час. – Ред.) – це певний стрес для людини, тому, безумовно, вплив є, але який він – це залежить від стану здоров'я», – сказав Міхньов.

Науковець пояснив, що найсильніше зміна часу відчувається у перші дні після переведення стрілок годинника, оскільки людина живе за певними біологічними ритмами, пов'язаними зі зміною світлого і темного часу доби, рухом планет тощо. Передусім зміна часу впливає на нервову та ендокринну системи, а через них і на весь організм.

Володимир Міхньов
Володимир Міхньов

«Перехід на інший час є стресом, а стрес – це активація симпатичної нервової системи, яка посилює роботу серця, воно починає працювати більш напружено, тиск може при цьому підвищуватися, можуть бути також інші симптоми. Але здебільшого люди за тиждень – два пристосовуються до нового режиму», – зазначив Міхньов.

«У кожного з нас є біоритми. І ми вимушені підлаштовуватись під час. Адже, роботу/школу/садочок зранку ніхто не відмінив, і кожен з нас чітко розуміє, о котрій треба лягти спати, щоб комфортно прокинутися і бути продуктивним весь день», – коментує сімейна лікарка четвертої поліклініки Черкас Анастасія Коваль.

«Здавалось би, 60 хвилин не так багато, але для нашого внутрішнього годинника то повний дисбаланс. Зазвичай, одразу після переведення часу збільшується кількість скарг на в'ялість, слабкість, головні болі, запаморочення і навіть коливання тиску», – сказала лікарка. І додала, що з медичної точки зору підтримує ідею того, щоб час не переводити.

Кардіолог, сомнолог і президент Української асоціації медицини сну Юрій Погорецький зазначив, що хронологічний годинник людини працює за сонцем, схід якого о четвертій ранку.

Юрій Погорецький
Юрій Погорецький

«Люди прив'язані до сонця, а не до лампочки в кімнаті. Це складалося мільйонами років. Є цикл сну і цикл неспання. Хронологічний годинник людини працює за сонцем - і це оптимальний варіант. Тому найкраще жити за часом, який є у нас зараз. Я категорично проти переходу на літній час», – уточнив лікар.

В цілому, за його словами, переведення годинників, яке практикувалося в Україні в останні десятиліття, згубно впливає на організм людини. Деякі можуть перебудовуватися до нових ритмів від місяця до пів року.

«Ніхто не проводив підрахунків катастроф, які відбуваються з переведенням часу. Тоді трапляється найбільше інсультів, інфарктів, засипання за кермом, загострення психоневрологій, депресій, суїцидальних думок. Негативний вплив через переведення часу існує. Дайте людям нормально висипатися», – підсумував Погорецький.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-