Обіцянки

Обіцянки "страхової медицини" свідчать про некомпетентність політиків — Супрун

Укрінформ
Обіцянки багатьох політиків впровадити в Україні модель страхової медицини свідчать лише про їхню некомпетентність у питаннях системи охорони здоров'я.

Про це написала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун у Facebook.

"Останнім часом все більше політиків намагаються звести дискусію довкола трансформації системи охорони здоров'я до простого вибору між "страховою" та "нестраховою" медициною. Причому перша система начебто в рази краща, й обговорювати тут нема чого. На жаль, за обіцянками "страхової медицини" часто приховують свою некомпетентність у питаннях охорони здоров’я, або банальне запозичення ідей “геніальних” реформ від північного сусіда", - йдеться у пості.

Супрун пояснює, що система охорони здоров'я складається з двох частин: фінансової (звідки ми беремо кошти) та організаційної (як ми їх витрачаємо на забезпечення людей медичними послугами).

"Розглянемо два класичні приклади фінансування охорони здоров’я: німецький та британський. І там, і там — високі показники здоров'я та якості послуг, то ж цікаво розуміти, в чому рецепт успіху. В Німеччині фінансова складова системи — система соціального медичного страхування. З доходів працівників та роботодавців держава збирає частку коштів (понад 15%), які йдуть в лікарняні каси (німецький аналог страхових компаній). В Британії інша система фінансування — тут медицина фінансується з загальних податків, а не з податків на доходи, як в Німеччині. Загальні податки, такі як ПДВ та акцизи, включені до ціни товарів, які люди купують в магазинах. Будь-хто, хто купує товари та послуги в Британії, фінансує її охорону здоров'я", - написала Супрун.

Вона зазначила, що у цих країнах приватні та комунальні заклади конкурують між собою за публічні кошти, гроші ходять за пацієнтом, є гарантований пакет послуг, а послуги поза ним — платні.

"Це ринок медичних послуг, де, як і на будь-якому ринку, перемагає якість для клієнта (пацієнта). Тож завдяки ринковій системі надання послуг Британія та Німеччина, які мають різні фінансові системи, демонструють співмірні показники якості. Страхові моделі медицини однаково ефективні з не страховими, якщо вони впроваджуються у ринкових умовах", - написала Супрун.

У своєму дописі вона також аналізує систему охорони здоров'я Росії.

"Фінансова система Росії — страхування за німецькою моделлю. В 1990-х там впровадили регіональні страхові фонди, напочатку 2010-х створили один загальнонаціональний фонд. Вже понад 20 років Росія живе при "страховій медицині", але "щасливе майбутнє" чомусь не наступає — Росія у хвості міжнародних рейтингів здоров'я та якості надання послуг", - констатує Супрун.

На її переконання страхова медицина у Росії не працює через недосконалу модель надання послуг.

"Росія, так само, як Україна, понад 25 років зберігала систему Семашка й продовжує її зберігати зараз. Там немає ринку надання медичних послуг — всі заклади у державній чи комунальній власності, вони не конкурують, а утримуються, гроші ходять за стінами, а не за пацієнтами, зарплати медиків жорстко регламентовані бюджетною "сіткою". Змінивши систему фінансування охорони здоров'я, Росія лишила "совок" там, де пацієнт отримує послуги. Там немає ринку, вибору та конкуренції, тому й немає якості послуг", - наголосила Супрун.

Читайте також: Медреформа: Супрун сказала, чого слід повчитися у Польщі

Вона підкреслила, що саме через "совєцькі" принципи організації роботи закладів українці ніколи не отримували якісних послуг. І бояться приходити до закладів охорони здоров’я.

"Британська модель дієва для країн з великою кількістю соціально незахищеного населення та значним тіньовим ринком. З пенсіонерів, безробітних (реально та неофіційно працевлаштованих) та студентів ми не можемо брати відрахування з доходу — вони де-факто чи де-юре його не мають. Але всі ці верстви купують товари та послуги, платять ПДВ та акцизи й фінансують, в тому числі охорону здоров'я. 20% кожного вашого чеку з супермаркету йдуть в бюджет, зокрема, на медицину", - написала Супрун.

Вона наголосила, що мета команди МОЗ — трансформувати другий компонент і створити ринкову систему надання послуг.

"Ми створюємо умови для конкуренції: залучаємо приватні заклади, дозволяємо пацієнту вільно обирати заклад та лікаря, перетворюємо медичні заклади на некомерційні підприємства з ринковими зарплатами для лікарів. Ми розраховуємо економічно реалістичний гарантований пакет медичних послуг, що ви зможете отримати замість абстрактної "безкоштовної медицини". Ми не удаємо, що досі живемо в Совєцькому Союзі, а рухаємося до європейських практик, які дійсно мають значення", - підкреслила Супрун.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-