Медреформа: Супрун сказала, чого слід повчитися у Польщі

Медреформа: Супрун сказала, чого слід повчитися у Польщі

Укрінформ
Досвід Польщі у реформуванні системи охорони здоров’я може бути корисний для України.

Про це у Facebook написала в.о.міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

“Польща пройшла довгий шлях, щоби позбутися совєцького спадку в системі охорони здоров’я та побудувати більш сучасну та ефективну систему. Для нас досвід цієї країни — хороший кейс для натхнення на втілення якісних змін і не повторення помилок, які свого часу зробили поляки”, - наголосила вона.

На її думку, українська система охорони здоров’я, як і польська — системи, що значно постраждали внаслідок отриманої у спадок централізованої системи Семашко.

“Польща розпочала свою “реабілітацію” раніше за нас і має досить хороші результати: змінився принцип фінансування, що покращило ефективність роботи медичних закладів, зріс заробіток лікарів та збільшилася довіра пацієнтів до системи”, - зазначила Супрун.

Вона пояснила, що система охорони здоров’я Польщі підпорядкована МОЗ та Національному фонду здоров’я. Міністерство та нові створені довкола нього установи займаються регуляторною діяльністю.

“Національний фонд здоров’я розподіляє гроші між медичними установами різної форми власності. За якістю надання медичних послуг та санітарним станом стежать окремі установи, підпорядковані Міністерству. Кожне воєводство має власний бюджет і певні повноваження, зокрема в пропаганді здоров’я та запобіганні хворобам”, - зазначила Супрун.

За її словами, для отримання медичної допомоги в Польщі треба бути застрахованими в Національному фонді здоров’я, або мати страховку іншої країни ЄС, є також обов’язкове страхування.

“Ви працюєте — за вас платить роботодавець, це близько 9% доходу. Ви працюєте на себе — самі платите страховку. Ви не працюєте, але чоловік чи дружина працюють — на вас поширюється їхня страховка. Безробітні мають бути зареєстровані на біржі праці, а мігранти у відповідному відомстві. Діти отримують медичні послуги в школі, навіть якщо батьки нелегали. Решті резидентів Польщі варто оформити на себе добровільну страховку. 98% резидентів Польщі так чи інак застраховані”, - пояснила Супрун.

Читайте також: Декларації з лікарями підписали вже 25 мільйонів українців

Вона додала, що Польща витрачає 4,5% ВВП на охорону здоров’я.

“У 2009 році цей показник був 7,5%. Для порівняння: Велика Британія витрачає 9,8%, Швеція — 11%. В різні роки, 86-91% грошей на здоров’я дає Національний фонд, а решту доплачують уряди воєводств. Тобто самих лише страхових внесків недостатньо, уряди мають доплачувати із інших джерел доходів. Зокрема, витрати на громадське здоров’я та невідкладну допомогу лежать на місцевих бюджетах. При цьому, державне фінансування забезпечує лише загальних 70% витрат на здоров’я, а 30% витрат на здоров’я йде безпосередньо із кишень громадян”, - написала очільниця МОЗ.

Посилаючись на дані ВООЗ, вона зазначила, що польська система охорони здоров’я перебуває на 50-ій сходинці рейтингу з-поміж 192 країн, між Малайзією та Домініканською Республікою. Україна на 79-му місці.

“Тривалість життя поступово покращується: жінки стали жити в середньому 81,1 року, а не 77,5, як раніше. Чоловіки стали доживати до 73 років, раніше доживали в середньому до 67. ... Майже кожна друга смерть — від серцево-судинних хвороб, а кожна четверта — від раку”, - написала Супрун.

При цьому, 10% поляків заявили, що не звертаються вчасно до лікаря і не купують призначені ліки через дороговизну, але 83% поляків вважають, що отримати первинну медичну допомогу досить просто.

За її словами, Національний фонд здоров’я розподіляє гроші між воєводствами на основі алгоритму, що враховує чисельність та особливості населення.

“Гілка Фонду в кожному воєводстві підписує на конкурсній основі контракти із провайдерами медичних послуг, тобто лікарями, лікарнями і клініками. Лікарі первинної ланки отримують плату за кількість пацієнтів, а вторинної ланки діагностики — за надані послуги”, - зазначила Супрун.

Крім того, додала вона, у Польщі намагаються запровадити систему так званих діагностичних груп, що визначають вартість лікування пацієнта, роблять лікування оптимально ефективним і зменшують витрати.

Читайте також: Супрун каже, що лікарів Україні не бракує

За її словами, медична реформа Польщі ставить на меті посилити роль первинної ланки, і її фінансування зростає.

“Слабка первинка — це більша потреба у дорогій вторинній ланці та стаціонарному лікуванні, показує досвід Польщі. Інша проблема польської охорони здоров’я — це брак кадрів. ... На 1000 людей в Польщі припадає 2,2 лікаря — це досить мало у порівнянні з рештою країн ЄС. Стоматологія, фармацевтика, акушерство і піклування також мають суттєво нижчу забезпеченість кадрами, ніж в інших країнах Європи”, - інформує Супрун.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-