Холодне літо-2017… Чому ж вода у Дніпрі рясно зацвіла?

Холодне літо-2017… Чому ж вода у Дніпрі рясно зацвіла?

Аналітика
4855
Ukrinform
Очисні споруди не справляються з великими об'ємами стічних вод, що містять фосфати - причину цвітіння водоростей

Не дивлячись на цьогорічне прохолодне літо, Дніпро у Києві “зацвів” навіть раніше, ніж зазвичай (як правило це друга половина липня - початок серпня). Ще наприкінці червня вода особливо біля берега нагадувала густу зелену фарбу. Але це все одно не лякає столичних пляжників. Рятуючись від спеки, кияни масово лізуть у води Дніпра, які сьогодні нагадують зелену рідоту.

Кореспондент Укрінформу, який відправився на пляжі Гідропарку, попередньо зробивши зупинку на станції метро Дніпро, вияснив нинішні масштаби “цвітіння” .

Не вода, а зелена “каша”

З перону однойменної станції метро річка Дніпро виглядає так, ніби хтось розлив яскраво-зелену фарбу усім плесом. Здалека стоїть самотній рибалка, який побачивши, що його фотографують — одразу склав вудочку і пішов геть. Доторкнутися руками до води не наважуюся. Натомість роблю декілька знімків і відправляюся до центральної зони відпочинку — Гідропарку, де найбільше полюбляють купатися і засмагати кияни.

Не дивлячись на те, що робочий тиждень у розпалі, пляж “Дитячий” переповнений відвідувачами. При вході стоїть таблиця, де крейдою написано інформацію: температура води 19о, температура повітря 24о. Практично перші теплі дні після тижня не зовсім літньої погоди. Проходжу вздовж берегової лінії, спостерігаючи, як звична каламуть Дніпра плавно змінюється на зелену “кашу”.

- Не боїтеся купати тут дітей? - запитую молоду маму, чадо якої хлюпається в Дніпрі.

- Звичайно, що боюся. Але що робити, грошей, щоб поїхати кудись на море нема, - відповіла пані, яка назвалася Тетяною.

Згодом до розмови підключилася її подруга Оксана, яка також прийшла на пляж з дитиною.

- Водорості тут не всюди. Люди купаються. Поки що ніхто не жалівся, - додала вона.

Подібним чином “цвітіння” водойми коментували майже всі пляжники. Утім не встигли ми відійти на кілька метрів за межі “Дитячого”, як до нас знову підбігає Тетяна, захекано розпитуючи про загрозу здоров’ю під час купання у зеленому Дніпрі.

Відповідь на питання, чим небезпечні синьо-зелені водорості, звідки вони взялися холодним літом та які наслідки «цвітіння» Дніпра” дали експерти, до яких звернувся Укрінформ.

Олександр Дезірон, Голова секції водних ресурсів і басейнів Українського товариства охорони природи: "Головна причина цвітіння – висока температура дніпровського дна"

Каскад Дніпровських ГЕС - це шість водосховищ на Дніпрі. Всі вони мають різні глибини. Зараз утворилось дуже багато відмілин. Це сталось внаслідок того, що припинилось судноплавство — навігаційні глибини не підтримуються, тобто не йде інтенсивна очистка фарватеру Дніпра. На відмілинах, внаслідок того, що прогрівається вода майже до дна, і розмножуються бактерії. Вони, своєю чергою, є поживою для розвитку синьо-зелені водорості, тому починається цвітіння.

Крім того, останні років 5 почав активно проростати водяний горіх і зараз заполонив практично всі водосховища, а особливо — Канівське. Він не дозволяє переміщатись суднам, застрягає у гвинтах. Але ж це червонокнижна рослина, тому викорінити його не можна. Якщо найближчим часом Дніпро відновить перевезення, а це його пряме завдання, то водяний горіх створить великі проблеми.

Ігор Стрелець, заступник начальника Дніпровського басейнового управління водних ресурсів: "Ситуація неприємна, але критичною її назвати не можна"

Цвітіння - явище природне, адже вода на мілководдях прогрівається до 22 градусів — це ліміт. Якщо більше, то сильно розвиваються синьо-зелені водорості.

Наскільки це небезпечно? Ситуація неприємна, але критичною її назвати не можна. Будь-які мілководдя будуть цвісти. Як можна боротись? Робити очистку водосховищ, поглиблення дна. Боротьба йде достатньо давно, але не досить вдало - розводили рибу, думали, що Білий Амур все з’їсть. Але він не став їсти водорості, іншу поживу знайшов. Зараз вплинути на це може тільки природа, адже це — глобальне природне явище.

Щодо якості води, то цього року вона більш-менш пристойна. Ми ведемо моніторинг, кисень на нормальному рівні. Але це не означає, що проблеми нема. Каналізаційні стоки, в складі яких є фосфати (переважно від миючих засобів давно заборонених в цивілізованому світі), негативно впливають на воду. І навіть не дивлячись на те, що ціна на воду піднялась, багато хто встановили лічильники, а деякі підприємства зупинились, Дніпро продовжує забруднюватися. Чому? Причина — погіршення якості скидів. Вміст сучасних стоків геть інший, ніж 70 років тому, коли зводилися очисні споруди, тож біологічний спосіб очищення з навантаженням не справляється. Відтак наразі з фосфатами у нас іде боротьба “моральна” — закликають купляти миючі засоби без згаданих хімічних сполук. Але звісно було б добре, якби всі очисні споруди зливали чисту воду.

Питання, крім всього, інституціональне. Приміром, всі платять за забруднення, коли скидають відходи. Ціна, звісно, мала. Якби вона була велика, була б альтернатива робити якісні очисні споруди і стоки були б не такі погані.

Олексій Василюк, еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”: "Позбутися зеленої води можна лише прибравши водосховища"

У коментарі для УП, Олексій Василюк наголошує, що купання в зеленій воді не призведе до якихось хвороб чи виразок, бо це просто водорості, але купатися в такій воді, особливо з дітьми, еколог не рекомендує.

На питання стосовно вирішення проблеми “зеленої каші” в Дніпрі експерт переконує, що фізично прибрати водорості не вийде - вони надто дрібні, але це не безнадійно.

“Вирішити це можна одним шляхом – спуском водосховищ. Звичайно, крім Київського, бо там радіоактивний мул. Але позбутись водосховищ держава не готова. Держава сьогодні планує ще будівництво ГЕС. А те, що ми маємо зараз з водоростями – воно буде тільки прогресувати і до кінця літа буде ще гірше”, - додав Василюк.

Невже гидке зелене “цвітіння” може бути ще й корисним?

Так, може. Вчені Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського запропонували переробляти «цвітіння» синьо-зелених водоростей Дніпра в біогаз, повідомляє Кременчуцька газета. За словами дослідників, тільки за один сезон «цвітіння» Дніпра і водосховища з синьо-зелених водоростей можна виробити близько 108 млн кубометрів біогазу, що еквівалентно 64 млн літрів дизпалива. За нашими підрахунками дизпаливом з водоростей можна повністю заправити понад 1 млн легковиків з баком об’ємом 50-60 літрів.

За словами професора кафедри екології Володимира Никифорова, біометан власного виробництва планується використовувати для заправки університетського транспорту і продавати жителям Кременчука.

Мирослав Ліскович, Микола Романюк, Київ 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-