Чубаров: Солідарність корінних народів дозволяє їм впливати на свої уряди для підтримки України
Про це він сказав у коментарі власкору Укрінформу у Нью-Йорку, де проходить щорічна сесія Постійного форуму ООН з питань корінних народів.
За словами Чубарова, який очолює на сесії українську делегацію, «деякі політики або правителі недостойно поводяться щодо України».
Він нагадав, що президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва публічно висловлював ідею про те, що «Україна могла би піти назустріч Росії, зокрема, стосовно Криму, і це могло б становити певні умови для миру».
«Спілкуючись у кулуарах та під час офіційних зустрічей, я сказав, що ніхто нікому не делегував права на свій суверенітет і на свою територію», - наголосив Чубаров.
Він додав, що «міжнародна солідарність між корінними народами затребувана, і корінні народи могли би впливати на свої уряди».
Політик розповів, що формат роботи Постійного форуму передбачає щорічні сесії, де уряди й корінні народи «максимально відверто» спілкуються між собою. Обговорюються шість напрямків: економічний і соціальний розвиток, культура, навколишнє середовище, освіта, охорона здоров’я і права людини.
Чубаров нагадав, що ці питання розглядаються в контексті Декларації прав корінних народів, ухваленої Генасамблеєю ООН у березні 2007 року. Україна приєдналася до цієї декларації у березні 2014 року, коли Верховна Рада ухвалила Заяву щодо гарантії прав кримськотатарського народу в складі Української держави.
«Кожна делегація намагається просвітити інших, висувати свої пропозиції, але через призму свого становища, досвіду і своїх проблем. Але про що б не говорили, вони обов’язково говорять про право на самовизначення корінних народів» , – зауважив Чубаров.
За його словами, українська делегація виходила з власної практики і ситуації та у своїх виступах звертала увагу на сьогоднішній стан України, що визначається російсько-українською війною. «Окупація Криму перекреслює будь-які сподівання на сталий розвиток, доки вона триває», – підкресли він.
Голова Меджлісу додав, що абсолютна більшість представників кримськотатарського народу не прийняли російської окупації і виступили проти неї.
«Я підкреслював те, що в Україні кардинально змінилося ставлення до корінних народів. Зокрема, завдяки ухваленому у 2021 році закону «Про корінні народи», який ініціював Президент Зеленський», – сказав Чубаров.
Відповідно до закону, «корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України».
Такими народами є кримські татари, караїми, кримчаки.
«Я не пам’ятаю жодного законопроєкту, який би викликав таку ненависть представників Росії, включаючи російського президента. Путін двічі публічно висловлювався про цей закон: мовляв, Україна дискримінує росіян та інших, бо не визнає їх корінними народами», – зазначив Чубаров.
А Держдума Росії ухвалила спеціальне звернення до Ради Європи про «загрозу», яку становить схвалення цього закону, хоча він повністю коригується з Декларацією корінних народів, зауважив голова Меджлісу.
Він також зазначив, що уряд «повільний з імплементацією закону». Зокрема, в ньому міститься стаття, яка зобов’язує уряд за певною процедурою надавати відповідний статус представницьким органам корінних народів. «Проте Кабмін досі не ухвалив рішення, що представницьким органом корінного кримськотатарського народу є Меджліс, попри те, що згадувана заява Верховної Ради на політичному рівні визнає цей статус», – сказав Чубаров.
Як повідомляв Укрінформ, 15–26 квітня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку проходить 23-тя сесія Постійного форуму з питань корінних народів «Посилення права корінних народів на самовизначення в контексті Декларації ООН про права корінних народів: акцентуючи увагу на голосах молоді корінних народів».
Цей форум є вищим консультативним органом, що опікується питаннями корінних народів стосовно їхнього економічного та соціального розвитку, культури, освіти, охорони здоров’я, прав людини.
