КСУ оприлюднив рішення про конституційність мовного закону

КСУ оприлюднив рішення про конституційність мовного закону

Укрінформ
Конституційний суд оприлюднив рішення, яким визнав конституційним закон „Про забезпечення функціонування української мови як державної“.

Як передає Укрінформ, відповідна інформація оприлюднена на сайті суду.

Зокрема, у рішенні КС визначив, що “українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності. ...тому будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України“.

Суд констатував, що володіти українською мовою як мовою свого громадянства – обов’язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування.

Порядок функціонування української мови як державної та її підтримка державою мають поєднуватися із шанобливим ставленням до мов національних меншин, що історично проживають в межах України, та забезпеченням захисту мовних прав осіб, що належать до таких меншин.

КС установив, що оспорений закон не містить приписів, які можуть обмежувати вільний розвиток, використання і захист мов, що мають юридичний статус мов національних меншин (включно з російською), а також тих приписів, що перешкоджали б державі сприяти розвиткові самобутності, зокрема мовної, корінних народів і національних меншин України.

Читайте також: «Перезавантажити систему»: Ткаченко сказав, що потрібне для просування української мови

КС констатував, що законодавче врегулювання, метою якого є утверджувати українську мову як державну, захищає також і демократичний лад нашої держави, а дібрані законодавцем засоби в рамках застосованого в законі диференційованого підходу є домірними легітимній меті, що її переслідувано в оспореному законі.

Суд вважає, що оспорений закон є юридичним інструментом подолання наслідків тривалого перебування різних частин України в складі інших держав та загального зросійщення України, яке тривало не одне століття під час перебування України в складі спочатку царської Росії, а згодом СРСР, та є належною юридичною основою для запровадження інституційних механізмів, що забезпечують функціонування української мови як державної з можливістю вживати державою заходів підтримчої дії (affirmative action) на користь української мови, не перешкоджаючи розвиткові, використанню й захистові мов національних меншин України.

У ході розгляду справи КСУ не виявив порушення права законодавчої ініціативи народних депутатів під час розгляду оспореного закону на пленарних засіданнях Верховної Ради та його ухвалення.

Читайте також: Кремінь нагадав, які норми мовного закону запрацюють із 16 липня

Обстоюючи свою позицію, суб’єкт права на конституційне подання посилався, зокрема на Європейську мовну хартію, ратифіковану Законом України від 15 травня 2003 року № 802–IV. Конституційний Суд України зазначив, що оспорений Закон не є і не може бути інструментом її імплементації. Закон і Хартія, як свідчать їх назви та зміст, мають зовсім різні предмети регулювання. Тому порушення питання про відповідність чи невідповідність Закону приписам Хартії є штучним та юридично некоректним.

Утім під час конституційного провадження суд виявив наявність двох варіантів офіційного перекладу українською мовою тексту Хартії та практичне застосування кожного з них у той чи той історичний період. Як наголошується в рішенні суду, засадничою проблемою є те, що залежно від застосовуваного в назві українського тексту ключового поняття – „регіональні мови або мови меншин“ чи „регіональні або міноритарні мови“ – автоматично змінюються об’єкт і цілі Хартії як міжнародного договору.

КС вказав, що відповідні органи державної влади, зокрема Міністерство закордонних справ України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, згідно з наданими їм повноваженнями й компетенцією мають установити однозначність у питанні офіційного перекладу Хартії українською мовою, а також учинити інші дії, що їх потребує належне виконання Україною зобов’язань, узятих за Хартією як міжнародним договором.

Читайте також: В Україні готують законопроєкт з національно-патріотичного виховання

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Як повідомляв Укрінформ, КС 14 липня визнав конституційним мовний закон.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Закон про мову оскаржувався у Конституційному суді. 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону.

7 липня 2020 року Велика палата КСУ розпочала розгляд справи.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-