Законопроєкт про адмінпротоколи щодо корупції суддів зареєстрували у Раді

Законопроєкт про адмінпротоколи щодо корупції суддів зареєстрували у Раді

Укрінформ
У Верховній Раді пропонують ухвалити окремим законом особливості складання Національним агентством із питань запобігання корупції (НАЗК) протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів і суддів Конституційного Суду.

Як передає Укрінформ, текст проєкту закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного Суду України № 4471, який був внесений 7 грудня групою народних депутатів, з'явився на сайті парламенту.

"Метою цього законопроєкту є встановлення додаткових особливостей щодо здійснення повноважень НАЗК стосовно суддів, суддів Конституційного Суду України, які спрямовані на забезпечення дотримання гарантій незалежності вказаних осіб під час адміністративного провадження", - йдеться у пояснювальній записці до проєкту.

Читайте також: НАЗК не може з’ясувати, скільки держслужбовців не подали декларації

Згідно з проєктом, передбачається, що НАЗК має повідомляти про складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо судді, судді Конституційного Суду відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду.

Суддя, суддя Конституційного Суду має право протягом семи робочих днів з дати отримання протоколу повернути примірник протоколу про адміністративне правопорушення та надати пояснення щодо обставин, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженій особі НАЗК особисто або у присутності відповідно інспектора Вищої ради правосуддя або Голови Конституційного Суду чи його заступника.

Протокол про таке адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення такого правопорушення. У разі неотримання упродовж 15 робочих днів з дати надіслання примірника протоколу від судді, судді Конституційного Суду, до суду надсилається третій примірник із зазначенням про відмову судді, судді Конституційного Суду від підписання протоколу та надання пояснень, зауважень щодо його змісту.

Читайте також: Конституційна криза: робоча група BP завершила роботу над законопроєктом

Як повідомляв Укрінформ, іншим законопроєктом - №4470, який також був внесений до Верховної Ради 7 грудня, пропонується відновити повноваження НАЗК, значна частина яких була зупинена внаслідок рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року, яким було визнано неконстититуційними окремі частини Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас проєкт №4470 встановлює особливості реагування у разі вчинення суддями або суддями КСУ корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень. Також, законопроєкт пропонує встановити особливості проведення повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя стосовно суддів, суддів Конституційного Суду.

Зокрема, НАЗК буде позбавлене права вносити припис керівникам відповідних органів, у разі виявлення порушення вимог щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, суддів КСУ. Про виявлення таких порушень НАЗК має інформувати відповідно Вищу раду правосуддя або Конституційний Суд. Вища рада правосуддя, Конституційний суд відповідно до наданих законом повноважень, вирішуватимуть питання про притягнення судді, судді КСУ до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Читайте також: Голова НАЗК закликав Президента ветувати «компромісний» закон щодо е-декларування

Також, припис НАЗК не вноситься з питань, які безпосередньо стосуються здійснення суддею правосуддя, а також здійснення суддею КСУ конституційного провадження.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, вчиненого суддею, суддею КСУ, протокол про таке правопорушення складає Голова НАЗК або його заступник та направляє його до суду у визначеному законом порядку, а також інформує про це відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду.

У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, вчиненого суддею, суддею КСУ, обґрунтований висновок затверджує Голова Національного агентства або його заступник та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також інформує про факт затвердження такого висновку відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду.

Читайте також: Венеційській комісії передали законопроєкт «Про конституційну процедуру»

Як зазначають автори проєкту, запропонований інституційний механізм щодо контролю за дотриманням суддями антикорупційного законодавства відповідає практиці країн-членів GRECO, хоча єдина універсальна модель у цій сфері відсутня.

Також, запропонований механізм контролю та перевірки декларацій суддів вкладається у практику та рекомендації різних органів та інституцій ЄС та Ради Європи.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-