«Слуга народу» назвала шляхи виходу з кризи, спровокованої КСУ
Відповідна заява розміщена на сторінці партії у Фейсбуці.
"Неупереджений тверезий погляд будь-кого на рішення Конституційного Суду щодо окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та статті 366-1 Кримінального кодексу України змусить констатувати, що таке рішення можна визнати тільки нікчемним. Це відвертий порятунок корупціонерів та повна руйнація довіри суспільства до конституційної юрисдикції. До того ж на черзі у цих суддів знищення Вищого антикорупційного суду. Рішення, як ми розуміємо, вже готується. Очевидно, що все це категорично неприпустимо", - йдеться у заяві.
У СН наголосили, що у зв'язку з рішенням Конституційного Суду під загрозою знищення опинилася практично вся антикорупційна інфраструктура держави. Це спровокувало проблеми з виконанням Україною зобов'язань перед Євросоюзом та здатністю зберігати внутрішню стабільність, що життєво важливо в умовах гібридного протистояння з Росією.
Наголошується, що тепер Україна має три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад КС.
"Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства". Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним", - зазначили в СН.
У зв'язку з цим "Слуга народу" закликає народних депутатів підтримати ініціативу Президента й ухвалити політико-правові рішення для виходу з кризи.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції. 28 жовтня, о 19:00, НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Реєстру декларацій.
29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд позбавив агентство доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак - заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.
29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало НАПК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.
29 жовтня близько півночі НАПК поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.
