«Плівки Вовка»: а які у Вовка шанси уникнути відповідальності?
Тут треба навіть не розуміти, а відчувати, про що йдеться. Якщо ми постійно чуємо, що провалилися всі спроби реформувати судову владу в Україні, переналаштувати її на побудову української державності, а не на її знищення, то причина цього суму – в існування таких от «суддівських гнізд». «Кругова порука», «рука руку миє», «закон, що дишло» – яких ще прислів’їв у нас не вигадано, щоби пояснити неможливість вирішення цього ключового питання… То що, цього разу з суддею Вовком і його ОАСК-командою те саме буде?
Три причини для суму
Про ситуацію навколо Окружного адмінсуду Києва – обшуки, повідомлення про підозру главі суду Павлу Вовку, його заступнику, а також п’ятьом суддям ОАСК – уже сказано багато. Якщо дуже коротко, то за даними НАБУ, суддя Вовк очолив «злочинну організацію», до складу якої входило щонайменше 12 осіб, яка мала на меті «захоплення державної влади, шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі». «Для цього голова ОАСК використовував схему з подання штучних, надуманих адмінпозовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим «надшвидким» їх розглядом та з наперед визначеним результатом», – повідомили в НАБУ.
Павло Вовк, своєю чергою, заперечив вручення йому підозри. «Я зараз перебуваю у відпустці, після завершення якої правовим шляхом і в порядку передбаченим законом доводитиму свою правоту (…) Що стосується плівок, то раджу наступного разу пошукати більш продуктивних і креативних режисерів», – заявив Вовк.
Ну, що це за «правова контора», шлейф яких «резонансів» за собою тягне, мабуть, не варто нагадувати. Мережею й так гуляє достатньо іронічних мемів, на кшталт, а що нам ще заборонить Окружний адмінсуд? Питання тут в іншому: з точки зору існуючої системи – і правової, і «понятійної» – які є варіанти у Вовка і компанії щоби уникнути відповідальності?
Експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський назвав три «темні» моменти в історії з «плівками Вовка».
По-перше, достеменно не зрозуміло, яка інформація стала підставою для того, аби розпочати прослуховування суддів.
«Історія з плівками тягнеться ще з минулого року. Але на якій підставі тоді велося документування? Це було розслідування ГПУ, чи НАБУ прийшли до них в офіс із якимись власними матеріалами? Звідки проходить первинна інформація, яка стала причиною проведенню цих дій? На жаль, може виявитися так, що працівники антикорбюро просто вигадали якусь підставу і… почали прослуховувати суддів. Така практика типова для українських органів правопорядку», – каже правник.
По-друге, якщо записи велися в одному кримінальному провадженні, то чим воно закінчилося? «Строк розслідування попереднього провадження продовжили чи ні? Чи з нього докази перенесли в інше провадження? Якщо так, то в який саме спосіб перенесли? Цієї інформації немає. Однак, якщо процедура не була дотримана, то в нинішньому провадженні ці записи є недопустимим доказом, – наголошує Петраковський. – Тому що кримінально-процесуальний закон говорить, що інформація, яку отримано таємно – може використовуватися тільки в тому кримінальному провадженні, в якому, вибачте за тавтологію, була отримана. І щоби витягнути цю інформацію з одного провадження і перенести в інше – потрібно, зокрема, дозвіл слідчого судді. Наразі невідомо чи був такий дозвіл? Якщо дозволу не було і процедура порушена, то…»
Нарешті, по-третє – питання «виключної підслідності». «В даному разі слідчі НАБУ розслідували непідслідні їм злочини. Це підслідність СБУ. Хоча органи, наче й кооперувалися, але ситуація досить темна. Якщо підслідність порушено, якщо суд визнає докази недопустимими, то обвинувачення просто не доведе їх провину. Отже, Вовка і компанію можуть виправдати. І тут йдеться навіть не про фактичну вину, а про юридичні аспекти», – стверджує експерт Центру політико-правових реформ.
Одна надія і одна небезпека
Голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський бачить в даному разі лише два шляхи. Перший – це повна ліквідація ОАСКу та позбавлення всіх суддів почесного статусу. «Тобто влада бере відповідальність перед суспільством і просто ліквідовує цей суд. Звільняє усіх, хто нині там працює. Кожному з них буде надана окрема юридична оцінка діяльності в межах провадження антикорупційного бюро, – каже Канєвський. – А далі… Або на місці адмінсуду з’явиться якесь нове утворення, куди наберуть служителів Феміди за конкурсною основою, як це, приміром, раніше відбулося з Вищим антикорсудом, або всі справи ОАСКу передадуть в інші суди. Що, де і як – це вже юридична техніка».
Другий шлях – традиційний для України – Вовк і компанія запропонують свої послуги нинішній владі. «Відбудуться «договорняки». Зрештою, як це було в попередні роки. І їхня пропозиція буде почута і прийнята. І їхні послуги використовуватимуться для подальших провокацій, для розгортання політичних та економічних криз в Україні через рішення такого «ручного» суду», – вважає експерт.
Також Гліб Канєвський не виключає, що під час реалізації другого сценарію когось показово навіть позбавлять суддівської мантії: «Того ж Вовка, наприклад. Однак кістяк суду, менш публічно відомий, збережуть саме для брудних політичних замовлень», – наголосив Канєвський.
А взагалі-то з Вовком уже таке бувало. І нічим не закінчилося...
Експерт з судової реформи і питань корупції, глава правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков каже, що шанси уникнути відповідальності у Вовка і компанії такі ж, як і після публікацій минулорічних плівок. «Рік тому «плівки Вовка» стали одним з найгучніших скандалів. Щоправда, який згодом затих. Чому? Ну, як це нерідко буває, суддів від переслідування рятували свої ж: судді Шевченківського суду столиці не дозволили продовжити розслідування в справі Вовка. Більше того, Вища рада правосуддя навіть не відсторонила його», – згадує експерт.
Зараз із матеріалами справи знайомляться. І є питання щодо того, чи має ця справа узагалі перспективи, каже він. «Дуже важливо, як органи прокуратури до цього підійдуть, як підготують матеріали до суду, – наголошує Жернаков. – Із «плівок» стало зрозуміло, наскільки величезні зв’язки у Вовка і компанії в інших судах, зокрема, у тому ж Конституційному».
Тож не менш важливе питання: який суд розглядатиме цю справу? Якщо Вищий антикорупційний суд – шанси є, стверджує глава правління Фундації DEJURE: «До ВАКСу відбирали суддів за допомогою міжнародних експертів. До них є довіра. Якщо ж це будуть судді з якогось іншого суду… На жаль, є висока доля ймовірності, що на них вплинуть або ті ж судді з ОАСК, або з іншого суду…»
Крім того, Жернаков нагадав, що на сьогодні президент рекомендує своїм законопроектом №3711 віддати ОАСКу чи не усі важелі впливу для формування суддівського корпусу через формування вищої кваліфікаційної комісії суддів. «Не зрозуміло, яку позицію в даному разі займе вища політична влада. Від президента поки що жодної реакції – мовчанка…», – резюмував експерт.
Експерт: «… суддівська система давно б мала як мінімум викинути цю наволоч зі своїх рядів. Хоча б з міркувань гігієни»
«Те, що суддя Вовк так борзо відповідає на звинувачення НАБУ, очікувано. Бо він із «друзями» не якісь «деятелі-аматори». Як не як – голова Окружного адміністративного суду Києва. І обслуговуюча ланка неформальної системи, якою користуються всі, починаючи від прокурорів та закінчуючи президентом. Плюс ця справа не нова і, будемо відверті, на захоплення влади та організацію злочинної групи доказів там малувато», – вважає колишній нардеп (VIII скликання, фракції «БПП») Олексій Мушак.
Існуючі повноваження суддів дозволяють їм багато чого робити, виходячи з законного «внутрішнього переконання», продовжує він. «І по-хорошому суддівська система давно б мала як мінімум викинути цю наволоч зі своїх рядів. Хоча б з міркувань гігієни. І для цього в справі більш ніж достатньо доказів».
Але так не відбудеться, бо судді не спроможні до самоочищення. Тому рідкий шанс покінчити з такими людьми, що генерують лише шкоду для державу, буває лише у президента, наголошує Мушак. «У 2017 році Порошенко міг покінчити з цією бандою. Але дехто прискакав і переконував, що саме зараз саме Вовк буде служити як ніхто інший. І він потрібна людина. Тому він пішов на збереження схематозу, – стверджує екс-нардеп. – За що отримав від того ж Вовка «привіт» зразу після програшу на виборах. А зараз вигрібає від іншого Вовка по кримінальним справам. І не варто тут знаходити політику. Вона там є в мінімальних дозах. А решта 90% – це «кармічна абратка».
Той самий вибір зараз у Зеленського. «Його переконуватимуть у змові «соросят». Утім він усе ще має шанси та можливості відрубати голову суддівській гідрі, хоча б ОАСК», – наголосив Олексій Мушак.
Мирослав Ліскович, Сергій Тихий. Київ
