Денісова вважає, що більших і менших чиновників люструвати треба по-різному

Про це сказала Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова, виступаючи у Конституційному суді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Я вбачаю ознаки неузгодженості з Конституцією України оспорюваних положень Закону України "Про очищення влади". Насамперед ч.1,2 статті 3 в частині поширення її дії на осіб, які не обіймали високих політичних посад", - сказала Денісова.

Вона наголосила, що впровадження в 2014 році люстраційних процедур публічного очищення влади було зумовлене необхідністю вилучення з системи влади осіб, які скомпроментували себе в якості політиків та дискредитували державну владу в цілому або були причетними до дискредитації влади в очах суспільства, що могло призводити до порушення прав і свобод людини.

"Венеціанська комісія у зв'язку із застосуванням таких заходів підкреслила, що демократичний порядок повинен захищати себе безпосередньо через демократичне функціонуваня своїх інститутів, реалізацію принципу верховенства права та гарантії захисту прав людини. Водночас партійна приналежність, політичні та ідеологічні причини не повинні використовуватися в якості підстави для люстрації. Демократична держава не може і не повинна піддаватися бажанню помститися замість того, щоб домагатися правосуддя. При цьому необхідно розмежовувати люстрацію як політичну відповідальність від юридичної відповідальності, коли можна було б говорити про дотримання принципу індивідуальної відповідальності та презумпції невинуватості", - зауважила Денісова.

Вона додала, що у законі про очищення влади передбачено, що люстрація грунтується на принципах презумпції невинуватості та індивідуальної відповідальності, однак ці принципи не діють та не застосовуються у нормах статті 3 цього закону, в якій закріплені критерії здійснення очищення влади. Денісова зауважила, що в окремих нормах закону не вимагається встановлення індивідуальної вини.

"Заборона доступу до державних функцій, що застосовується до тих осіб, заснована на простому факті – обіймання певної посади в певний проміжок часу із подальшою презумпцією винуватості. Однак, у тих випадках, коли люстрація застосовується не до вищих політичних посад у державі, вина має бути доведена на основі індивідуальних вчинків. В іншому разі такі заборони зводитимуться до форми колективного та дискримінаційного покарання, яке несумісне з нормами в галузі прав людини. Таким чином законодавець не в усіх випадках встановлення заборони обіймати певні посади закріпив принцип індивідуальної відповідальності, тобто передбачив у законі про очищення влади і політичну і індивідуальну відповідальність", - сказала Денісова.

Омбудсмен наголосила, що цей підхід може бути прийнятним щодо осіб, що обіймали високі посади в комуністичний період і деяких найважливіших державних установах під час правління Януковича, вищі посади, а "в усіх інших випадках вина має бути доведена на основі індивідуальних вчинків".

Також вона зауважила, що стосовно юридичної відповідальності, існують теж певні проблемні питання, зокрема щодо публікації персональних даних осіб, до яких застосовується люстрація.

"На моє переконання, наявні ознаки неконституційності при внесені на підставі ст.7 Закону України "Про очищення влади" відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, до яких застосовано люстраційні заходи. Так, у відомості про осіб, які не обіймали високих політичних посад і вину щодо їх незаконних дій та бездіяльності не доведено судом, є персональними даними і їх оприлюднення має відбуватись з урахуванням рішенням суду", - сказала Денісова.

В іншому випадку, наголосила Денісова, порушується баланс приватних і публічних інтерсів у демократичному суспільстві та конституційні положення, які гарнтують право особи на приватність, ст. 32 Конституції України.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний суд України поновив усне слухання у справі щодо закону про люстрацію, щоб дослідити практику ЄСПЛ, а також позицію Президента і Верховної Ради.

Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон "Про очищення влади" (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Нині у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону України "Про очищення влади", перебувають 893 людини.

Європейський суд з прав людини 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.

Зокрема, суд одностайно встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

17 червня міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що Мін'юст на виконання рішення ЄСПЛ розробив зміни до закону "Про очищення влади" і підготувався до виплат особам, які виграли відповідну скаргу в ЄСПЛ.