Свіже депутатське поповнення. Обличчя знайомі та нові

Свіже депутатське поповнення. Обличчя знайомі та нові

Аналітика
1975
Ukrinform
ЦВК прийняла протоколи з усіх семи округів,  але переможці проміжних виборів оголошені лише на п'ятьох

27 липня ЦВК нарешті прийняла протоколи про підрахунок голосів з усіх семи виборчих округів, на яких 17 липня 2016 року проходили проміжні вибори до ВР. Однак переможці офіційно оголошені лише на п'ятьох. Кореспонденти Укрінформу відстежували перебіг довиборів до парламенту та розбиралися, хто є хто у списках переможців і аутсайдерів.

ДНІПРО ЗРОБИВ СТАВКУ НА ПАТРІОТИЗМ

У Дніпрі на виборчому окрузі №27, де раніше обирався нардепом нинішній міський голова Борис Філатов, перемогла відома волонтерка, радник Міністра оборони України, помічник начальника Генштабу Тетяна Ричкова. За неї віддали свої голоси 44,57 % виборців. або 15 тис. 494 людини.

Її головним конкурентом став самовисуванець Загід Краснов. (Справжнє ім'я - Загіддін Габібулаевич Габібулаєв. Місце народження - Баку. Виріс у Дагестані. З 1995 року був членом партій "Громада" Павла Лазаренка, "Батьківщина" Юлії Тимошенко, "Сильна Україна" Сергія Тігіпка, "Український вибір" Віктора Медведчука. Обидва кандидати заручилися підтримкою найбільш рейтингових у регіоні політичних партій. Тетяну Ричкову підтримали УКРОП та БПП "Солідарність", за неї агітував головний лікар ОКБ ім. Мечникова Сергій Риженко, мер Дніпра Борис Філатов, правозахисниця Оксана Томчук, а за Загіда Краснова - "Опозиційний блок" та один з його лідерів Олександр Вілкул.

Тетяна - мешканка Дніпропетровська, народилася й виросла у звичайній родині інженерів. За фахом економіст металургійних підприємств. У минулому підприємець. Разом із чоловіком Вадимом вони мали міні-пекарню. Ричкова ніколи не була партійною, вона самовисуванка. Проживає у своїй двокімнатній квартирі площею 50 кв м, їздить на волонтерській машині.

У березні 2014 року Вадим, як колишній десантник, пішов воювати проти сепаратистів. Став начальником зв'язку в 25-ій парашутно-десантній бригаді, потрапив у частину на кордоні з Кримом. Тетяна пішла на фронт за своїм чоловіком. Щоб допомогти армії, продала власний бізнес і дачу. Всі вилучені кошти витратила на допомогу бійцям. Пізніше почала збирати кошти через соцмережі, забезпечуючи й інші військові підрозділи всім необхідним. Лише за один місяць проведений в АТО Тетяна покращила матеріальне забезпечення українських солдат на суму понад 1 млн грн.

Улітку 2014 року чоловік Тетяни, Вадим, загинув. Проте, навіть, після такої втрати, вона продовжує активно допомагати бійцям АТО. У жовтні 2014 року вона отримала державну нагороду - орден княгині Ольги III ступеня.

Працюючи в Міноборони, вона домоглася введення системи прозорих закупівель ProZorro для армії і завдяки цьому зекономила 2 млрд грн, виключивши корупційні схеми.

У народні депутати Тетяна Ричкова йшла, аби "захистити простих людей, побудувати мирне і гідне життя".

На її переконання, сильна армія - єдина запорука миру. "Війна закінчиться тоді, коли створимо сильну армію, здатну виконувати найскладніші завдання з оборони країни. Забезпечити наших військових усім, від сучасного озброєння до спорядження і харчування - моє пріоритетне завдання в Міноборони і парламенті", - наголошувала Ричкова у своїй виборчій програмі.

Обираючись від Дніпра, Тетяна пообіцяла, що це місто стане незабаром найкращим у країні, стратегічно важливим адміністративним, промисловим і культурним центром. Також Ричкова пропонує реформу влади, яка почнеться з перегляду кадрової політики, аби залучити до роботи в державних установах професіоналів, молодих фахівців.

КАЛУШ ДЕЛЕГУВАВ ДО ВР ВЛАСНИКА ПАБІВ І РОЗВАЖАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ

17 липня на проміжних виборах депутатів до Верховної Ради України у ВО №85, з центром у Калуші, перемогу здобув член партії "УКРОП" Віктор Шевченко. За нього проголосували 21,19% виборців (11 тис. 43 голоси). У свого основного конкурента та провладного кандидата від БПП Сергія Насалика фіналісту перегонів удалося вирвати перемогу, відірвавшись від нього на 765 голосів.

Меру Рогатина Сергію Насалику в своєму рідному окрузі вдалося зібрати лише 19,72% (10 тис. 278 голосів) підтримки. Один із членів партії "УКРОП" цю перемогу відразу назвав "нокаутом".

Віктор Шевченко на цьому окрузі був кандидатом, яких у народі називають "парашутистами". Приземлився сюди він з Івано-Франківська, де народився, виріс і закінчив Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. Уперше про нього дізналися у 2015 році, коли він пройшов до облради за списком партії "УКРОП". Тоді у своїй декларації за 2014 рік він повідомив, що річний дохід його складає більше 900 тис. грн, стільки ж - у його родини. Задекларував будинок на 249,3 м кв. у Івано-Франківську, квартиру в Коломиї на 63 м кв., 2 700 м кв. землі у Яблуниці, в урочищі Горішків. Ще зазначив, що має два престижні авто: Lexus ES 350 та Toyota Highlander.

У Івано-Франківській обласній раді жодної політичної активності Шевченко-молодший не проявляв. Щоправда, очолив комісію з питань промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства. Тоді в кулуарах чимало депутатів щиро зізнавались у тому, що досі й не знали, що у нардепа Олександра Шевченка є рідний брат.

Утім, про 36-річного Віктора Шевченка добре знали на гірськолижному курорті "Буковель". Принаймні, українські кухарі. Саме на "Буковелі" Віктор Шевченко цього року організував перший загальнонаціональний кулінарний конкурс Bukovel Cooking Contest 2016. Очевидно, для того, аби голосно заявити про те, що Україні вкрай потрібно розвивати гастрономічну культуру.

Зазначимо, що "Буковель" розміщений у селі Поляниця, де більше 500 га землі належить фірмі "Скорзонера", до якої має безпосереднє відношення Олександр Шевченко. На території ТК "Буковель" працює багато закладів харчування та готелів. Основним оператором розваг на "Буковелі" є ТОВ "Амбіком", найбільша частка у якому (47%) належить новообраному депутату Вікторові Шевченку.

Можна припустити, що саме на "Буковелі" брати Шевченки винайшли нехитрий спосіб привернути до себе  симпатії виборців. Йдеться про безкоштовні поїздки на "Буковель", які свого часу допомагали перемагати Олександру Шевченку на Івано-Франківському виборчому окрузі, а тепер - і його брату Віктору.

Під час виборчої кампанії у Калуші та Рогатині щодня записували на поїздку до "Буковелю" усіх бажаючих. Списки складали у виборчому штабі кандидата Віктора Шевченка. Головна умова - прописка у паспорті. Адреса мала підтвердити, що ви потенційний виборець на ВО №85. Щодня від 7 до 15 великих автобусів завозили туристів-виборців на гірськолижний курорт. Там на них чекали обід та екскурсія. Авторці цих рядків вдалося поспілкуватися з однією франківською вчителькою, яку у такий вояж відправляв ще Олександр Шевченко. Вона розповіла, що вчителям не лише "дозволили один раз скористатись витягом, але й відвідати кілька водних атракцій: сауни і басейн". Усе безкоштовно.

"Коли ми поверталися, організатори зібрали нас в автобусі і сказали, що все це для нас стало можливим завдяки Олександру Шевченку. Але ми не обов'язково мусимо за нього голосувати. Утім, якось совісно було не віддячити йому на виборах", - зізналась учителька з Івано-Франківська.

У Калуші та Рогатині теж живуть "совісні" виборці. За інформацією місцевих ЗМІ, один із них навіть подякував Вікторові Шевченку у виборчому бюлетені, написавши червоним фломастером навпроти його прізвища "Дякую за Буковель". Членів комісії це настільки розчулило, що вони визнали цей бюлетень дійсним і не зіпсованим.

У КВУ розповідають, що на ВО №85 майже 90% виборців побували на "Буковелі" перед днем голосування. Тоді як селяни їздили на курорт, жителі міста Рогатин за свого мера Сергія Насалика стояли майже до останнього. Утім, Віктор Шевченко і тут проявив активність. Одного ранку рогатинці прокинулися і побачили неймовірне. Центральну дорогу їхнього міста, до якої роками не було нікому діла, відремонтували за ніч. Цим Віктор Шевченко просто поклав на лопатки свого конкурента. Ремонт дороги завершували в день голосування.

Що ж, як кажуть, переможця не судять. Від нього будуть чекати результатів. Щоправда не в гастрономічній галузі, а на законодавчому полі. А поки свою перемогу Віктор Шевченко пов'язує лише з успіхом партії УКРОП.

ЛУГАНЩИНА: ЧИ СУДИТИМУТЬ ПЕРЕМОЖЦЯ?

Перемогу в окрузі №114 (п'ять з половиною районів на північному сході Луганської області) за результатами підрахунку голосів здобув 41-річний Сергій Шахов. Він народився у Казахстані, але вже через рік сім'я переїхала до Брянки, а ще за десять років улаштувалася в Стаханові. Тому довгий час Сергія Володимировича вважали стахановським бізнесменом.

У 2006-му він став депутатом Луганської обласної ради, але все ще залишався не надто помітною фігурою навіть у масштабах рідного регіону. У всякому разі, про нього вперше голосно заговорили у 2012-му - зате відразу як про особистого ворога повновладного, як тоді здавалося, "господаря" області Олександра Єфремова.

Того року він ледь не виграв вибори у Єфремівського ставленика Сергія Дунаєва, і можна тільки здогадуватися, яких зусиль доклав Олександр Сергійович, щоб не втратити перемогу. А навздогін проти Шахова було порушено кримінальну справу. Мабуть, у той час "Єфремівська область" мала якусь особливу юридичну екстериторіальність, бо це був не перший відомий випадок, коли для того, щоб уникнути тюремного ув'язнення, обвинуваченому вистачало простого переїзду до Києва (або в будь-який інший регіон - подалі від Донбасу).

У пресі вистачає матеріалів про начебто кримінальну або напівкримінальну діяльність Сергія Шахова. Наприклад, Тетяна Чорновол, сівши у крісло урядового уповноваженого з питань боротьби з корупцією, звинуватила його у співпраці з сім'єю Януковича. Однак ніяких юридичних наслідків обурення уповноваженої не мало.

Невідомо, як щодо Януковича, але з самого початку сепаратистських рухів у Луганську Шахов зайняв чітко проукраїнську позицію, одного разу навіть, за прикладом Коломойського, оголосив про нагороду тому, хто упіймає "зеленого чоловічка", - публічно, біля підніжжя пам'ятника Шевченку, під час мітингу. Втім одним із перших його післямайданних подвигів став порятунок луганського загону "Беркута". Він оплатив чартерний рейс "Київ-Луганськ". Прикривала "пернатих" від розгніваних майданівців народний депутат Леся Оробець. Що, однак, не завадило загону згодом майже у повному складі перейти на бік окупантів.

До речі, окупанти по повній "віддячили" Шахову, влаштувавши в його стахановській квартирі казарму для своїх бойовиків.

У 2015 році Шахов став депутатом Сєверодонецької міськради від партії "Наш край". Очікувалося, що він маніпулюватиме відверто слабким міським головою Валентином Казаковим. Однак екс-регіонали виявилися не тільки більш організованими, а й щедрішими, зумівши залучити на свіфй бік не тільки піддатливих "радикалів", а й частину депутатів від "НК". Вони скинули колишнього однопартійця Казакова, поділивши з "тушками" найбільш хлібні посади у структурах міської влади. Зусиллями, зокрема, і Сергія Володимировича, усунутого мера вдалося повернути у крісло.

Не беремося стверджувати, що його кампанія була аж надто брудною (тим більше що скоро оцінку цьому повинен дати суд - за позовами опонентів), але найбільше звинувачень у підкупі виборців прозвучало саме на його адресу.

Хоч і його команді було що сказати у відповідь опонентам.

ПОЛТАВЩИНА: УСІХ ОБІЙШЛА "ЛЮДИНА-СКАНДАЛ"

Вибори на одномандатному виборчому окрузі №151 у Полтавській області (центр - Лохвиця, входять також населені пункти Гадяцького, Гребінківського, Лохвицького, Пирятинського, Чорнухинського, і частково - Лубенського районів), проходили бурхливо. За результатом підрахунку голосів у перегонах переміг  кандидат від ВО "Батьківщина" Руслан Богдан (21,64%, або 10 тис. 145 голосів). На другому місці опинився самовисуванець Олексій Рябоконь (16,72%, або 7 тис. 838 голосів), на третьому - самовисуванець Олександр Мигаль (12,94%, або 6 тис. 66 голосів).

Але на шляху до депутатського мандата представник "Батьківщини" встиг гучно "уславитись". Зокрема, Богдана підозрювали у підкупі виборців. За кілька днів до виборів у мережі з'явилося відео, в якому Вячеслав Демчук - соратник кандидата по партії і чоловік голови ОВК Інни Демчук, дає завдання членам виборчих комісій забезпечити перемогу "Руслана Дмитровича", обіцяючи "преміальні та матеріальне заохочення".

Поліція розпочала розслідування за ч.4 ст.160 (підкуп виборця, учасника референдуму) Кримінального кодексу України. І за декілька днів скандал із підкупом доповнився пікантною деталлю: в одного з фігурантів, депутата Лохвицької райради під час обшуку знайшли паспорт громадянина Російської Федерації. При цьому сам Богдан та інший член ВО "Батьківщина", Іван Крулько, намагались перешкодити роботі поліції.

Неспокійно було і під час голосувань, і при підрахунку голосів. Спостерігачі ОПОРИ фіксували винесення печаток за межі дільничної комісії, спроби перепакувати неналежно запаковану документацію, порушення процедури доставки виборчої документації тощо. На кількох дільницях бюлетені довелося перераховувати. Неодноразово надходили повідомлення про замінування виборчої комісії, на ОВК вимикали світло. "Допомагати" рахувати голоси на округ приїжджали нардепи від "Батьківщини" Іван Крулько, Сергій Євтушок, Ігор Луценко і Надія Савченко. Один із кандидатів скаржився, що його довірену особу викрали.

19 липня більшість членів комісії залишила робоче місце, але перерахунок голосів продовжився без кворуму.

20 липня голову ОВК Інну Демчук замінили Ігорем Горжієм. Наступного дня комісія підписала підсумковий протокол, у якому кількість тих, хто проголосував у приміщенні для голосування, та тих, хто робив це за місцем перебування, виявилась на цілих 2 тис. 287 голосів меншою за сумарну кількість усіх, хто проголосував.

За позовом найближчого конкурента Богдана - Олексія Рябоконя - суд зобов'язав перерахувати голоси на трьох дільницях. Але перерахунок показав той самий результат.

Нарешті баталії у провінційній Лохвиці завершились. Що ж відомо про переможця - голову обласної організації ВО "Батьківщина" Руслана Богдана?

Народився 28 сiчня 1972 року в Києві. Вчився у Суворівському училищі. Має вищу освіту.

Був депутатом Верховної Ради VI-VII скликань. У 2009 р. опинився в центрі скандалу (за його твердженням - сфабрикованого тодішньою владою): його та ще двох нардепів звинуватили в розбещенні дітей у таборі "Артек".

Важливою частиною своєї передвиборчої програми Богдан вважає врегулювання тарифів житлово-комунального господарства, створення нових робочих місць із достойною платою за працю, якісну освіту для дітей і сучасне медобслуговування. Серед своїх завдань називає також "ремонт і будівництво надійних доріг, забезпечення безперебійного транспортного сполучення, збереження екології та впровадження культури високого рівня". Депутат збирається сприяти створенню і діяльності сімейних фермерських господарств, посиленню ролі територіальних громад, зниженню податків, тарифів на газ та електроенергію.

У ХЕРСОНІ ПЕРЕМІГ ПРИХИЛЬНИК ВОЄННОГО СТАНУ

На Херсонщині на виборчому окрузі №183 (Корабельний район міста Херсона та Білозерський район) на проміжних виборах до Верховної Ради України 17 липня 2016 року переміг Юрій Одарченко, представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". За нього проголосували 6 тис. 694 виборці, або 25% від кількості тих, хто взяв участь у голосуванні на 183-му окрузі.

Основним суперником Юрія Одарченка на цих виборах був представник БПП "Солідарність", нинішній голова Херсонської обласної ради Андрій Путілов, який здобув друге місце. За Юрія Одарченка більш активно голосували у Херсоні, а за Андрія Путілова - у Білозерському районі.

Юрію Одарченку - 56 років. У 1982 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут, за спеціальністю - інженер-будівельник. Наразі він є директором ПАТ "Будівельна компанія "Будмеханізація", депутатом Херсонської облради від ВО "Батьківщина". Свого часу тричі ставав народним депутатом України: на виборах 2006 і 2007 років - від "Блоку Юлії Тимошенко", і на виборах 2012 року - від ВО "Батьківщина". У 2014 році працював головою Херсонської облдержадміністрації. 2 березня Юрія Одарченка призначив на цю посаду в.о. Президента України Олександр Турчинов, а 18 серпня звільнив Петро Порошенко. Під час перебування на посаді голови Херсонської ОДА Юрій Одарченко неодноразово заявляв про необхідність введення у прикордонній з окупованим Росією Кримом Херсонській області воєнного стану.

Під час проведення виборчої кампанії 2016 року та на засіданнях сесій обласної ради Юрій Одарченко активно виступав проти розробленого в регіоні плану адміністративно-територіальної реформи, об'єднання територіальних громад області, називаючи таке об'єднання геноцидом села. Він також був активним противником високих тарифів у Херсоні та області на житлово-комунальні послуги та їх подальшого зростання.

На своїй прес-конференції 19 липня 2016 року Одарченко заявив, що у випадку обрання його народним депутатом України він не забуде про Херсон, а однією із перших його, як народного депутата, ініціатив (на що звернули увагу херсонські ЗМІ), стане ініціювання у листопаді зняття з посади нинішнього Херсонського міського голови Володимира Миколаєнка за проблеми, що не вирішуються у місті.

ПРОФЕСОРКА ЯК НАЙКРАЩІЙ ВИБІР ЛУЧАН

На виборчому окрузі №23 перемогу здобула Ірина Констанкевич, висунута "Українським об'єднанням патріотів - УКРОП": за неї проголосували 57,31% волинян. В абсолютних цифрах це 44 тис. 123 виборці, і на нинішніх довиборах це найпереконливіший результат з усіх семи округів. Її найближча конкурентка Людмила Кирда, висунута ВО "Батьківщина", набрала лише 12,94%, а третій за результатом претендент, "радикал" Сергій Була - 8,71%.

Констанкевич народилася 23 червня 1965 року у Львові. За освітою - філолог, захистила кандидатську дисертацію по творчості Миколи Хвильового. З 1987 року працює у Волинському державному університеті (з 2012 р. - Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки). Починала з посади викладача української мови та літератури, в 2003 очолила кафедру української літератури, а в 2006-му стала проректором з навчально-виховної роботи.

Політичну кар'єру Констанкевич, як і її перемогу на виборах, пов'язують підтримкою з боку нинішнього голови Волинської облради Ігоря Палиці. У грудні 2012 р. Ірина стала заступником голови правління його благодійного фонду "Новий Луцьк". А вже у березні 2013-го була членом виконкому Луцької міськради. З січня 2014-го - депутат Луцької міської ради від виборчого округу № 5, учасник депутатської групи "Новий Луцьк".

На виборах 2014-го Констанкевич намагалася потрапити до парламенту. Тоді її теж підтримував Палиця, який називав її "найкращим вибором лучан". Того разу вона поступилась переможцю перегонів Ігорю Лапіну, але розрив між ними склав лише 28 голосів.

Наступного року на місцевих виборах Констанкевич було обрано депутатом Волинської обласної ради за списками партії "УКРОП".

На довиборах-2016 вона розпочала агітаційну кампанію вже у червні і витратила на неї, за проміжними звітами, найбільше серед волинських кандидатів - її виборчий фонд становив 527 тис. 999 грн. Центром одномандатного виборчого округу №23 є не Луцьк, а селище Маневичі, а входять до нього населені пункти Камінь-Каширського, Ківерцівського, Любешівського і Маневицького районів Волинської області. Тож Ірина активно їздила районами, звісно, беручи участь у заходах, які проводив благодійний фонд Ігоря Палиці (який цьогоріч отримав нову назву - "Тільки разом"). Так, на святкуванні Дня селища в Колках Маневицького району кандидат від імені Фонду вручала спортивне обладнання місцевій школі. А під час фестивалю "Поліська регата", де Фонд виступав одним зі спонсорів, спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували людей, одягнутих у футболки з надписом "Ірина Констанкевич" та з логотипами фонду "Тільки разом" і партії "УКРОП".

Утім, очевидно, що багатьом виборцям імпонує імідж Констанкевич - енергійної професорки-філолога, яка бажає допомагати людям. Так, під час виборів 2014 р. вона відмовилась від реклами на білбордах на користь покупки кевларових шоломів та тепловізорів для бійців АТО.

Згідно з декларацією, Ірина Констанкевич володіє автівкою "Ford Fiesta" 2011 року випуску, а її чоловік - "Honda Accord" 1995 року випуску.

Констанкевич виступає за децентралізацію влади, розвиток соціальної інфраструктури та за відродження культурно-спортивної роботи на місцях. У Верховній Раді пообіцяла працювати над збільшенням місць у дитячих садках, покращенням матеріально-технічної бази освітніх закладів, упровадженням соціальних програм із надання підтримки сільському вчителю, зокрема пільгового кредитування з нульовою ставкою для придбання житла.

Взагалі, у своїй передвиборчій програмі Констанкевич заявила, що хоче "донести до влади голос людей, які вважають, що те, що відбувається у нашій державі, - стратегічно неправильно, що потрібно змінювати модель суспільно-політичних відносин". І переконує, що зможе зробити це "професійно, відповідально і швидко".

МІСЦЕ НА 206-МУ ОКРУЗІ ЧЕРНІГІВЩИНИ ПЕРЕДАЛИ "У СПАДОК"

Місце в парламенті, яке звільнилося після переходу народного депутата Владислава Атрошенка у крісло мера Чернігова, на проміжних виборах у одномандатному виборчому окрузі №206 дісталося його колезі по бізнесу і другу, президенту Української державної будівельної корпорації "Укрбуд", самовисуванцю Максиму Микитасю. Він набрав 31,45 % голосів виборців (15 тис. 276). Свого головного конкурента, представника ВО "Батьківщина" Юрія Власенка Микитась випередив на 5%.

Помітну кампанію в окрузі проводив і висуванець Радикальної партії Дмитро Блауш (9,65% голосів і третє місце). І Власенка, і Блауша на фінішній прямій особистими візитами в регіон активно підтримували лідери їхніх партій Тимошенко і Ляшко. Микитась же мав хоч і не таку високу, але більш дієву й ефективну підтримку в особі Чернігівського міського голови Атрошенка. Аби допомогти товаришу пройти в парламент, той "позичив" йому не тільки свій добре "підгодований" округ, а й благодійний фонд "Поліський оберіг".

Знайомити зі своїм наступником і агітувати за нього Атрошенко почав ще до початку виборчої кампанії. Зокрема, на відкритті дитсадка в селі Старий Білоус Чернігівського району. "У мене мрія - передати цей округ в надійні руки. Щоб людина, яка обереться, приїжджала і допомагала. Тому я зараз звертаюся до всіх: кандидат у депутати Максим Микитась приїде до вас", - виголосив тоді Атрошенко.

Політичні оглядачі називали Микитася провладним кандидатом і негласним висуванцем Блоку Петра Порошенка. Відтак, більшість виборців не сумнівалася у тому, що з-поміж 75 зареєстрованих в окрузі кандидатів у парламент пройде саме він.

Максим Микитась народився 13 вересня 1980 року в місті Прип'яті Чорнобильського району Київської області. Після аварії на ЧАЕС переїхав із родиною до Києва, де в 1997 році закінчив школу № 286, а пізніше - Київський національний економічний університет за спеціальністю "Фінанси та кредит". У 2013 році отримав ступінь кандидата економічних наук, а через рік - диплом Національної академії державного управління при Президентові України. Обирався депутатом Київської міської ради VII скликання (2014-2015 роки). Пройшов туди як безпартійний за списком політичної партії "УДАР".

За інформацією сайту "Киеввласть", у 2015 році Микитась став лідером за рівнем доходів серед депутатів Київради. У 2014-му, згідно з декларацією, його дохід склав 47 млн 632 тис. 743 грн. Разом із родиною він володіє двома будинками загальною площею майже 2 тис. квадратних метрів. Його сім'я - це дружина і дві доньки. Друга дитина, до речі, народилася якраз у день виборів 17 липня.

Корпорацію "Укрбуд" Микитась очолює з 2010 року. Відтоді вона не раз опинялася в епіцентрі пов'язаних із будівництвом скандалів, які переростали в силове протистояння з "тітушками". Напередодні проміжних виборів до Верховної Ради кияни в соцмережах та інтернет-виданнях закликали чернігівців не наступати на їхні граблі й добре подумати, перш ніж ставити галочку проти прізвища одіозного забудовника. Сам Микитась усі скандали навколо очолюваної ним кампанії називав замовними та політичними.

Київські ЗМІ називали Микитася членом "молодої команди" столичного екс-мера Леоніда Черновецького і писали, що головним бізнесовим і політичним партнером Микитася є інший одіозний забудовник, один зі співзасновників скандально відомого "Еліта-центру", екс-"регіонал" Вадим Столар, якого називають "правою рукою" столичного мера Віталія Кличка.

На вибори Микитась ішов зі стандартним набором обіцянок кращого життя."Йду в депутати, тому що знаю проблеми кожного українця. Моє завдання - оберігати Чернігівщину від корупціонерів і злодіїв", - наголосив він у своїй програмі. Одним із її пунктів є розбудова України, Полісся і Чернігівської області зокрема. На одній із прес-конференцій кандидат повідомив, що в програмі, яку писав разом із представниками громад, "акумулював ідеї та дійсні проблеми мешканців Чернігівщини". Але ніякої конкретики іміджеві матеріали не подавали.

Загалом із журналістами Микитась спілкувався нечасто і неохоче. Відтак, місцеві ЗМІ називали його "домовичком" і "парашутистом".

Виборчий округ №206 включає в себе частину Новозаводського району міста Чернігова, Чернігівський і Ріпкинський райони. Свою кампанію у Чернігові Микитась почав незадовго до її офіційного старту в якості благодійника. Допомагав навчальним закладам, проводив різні акції, на І Міжнародному фестивалі патріотичного документального кіно "КіноДок" презентував свою стрічку "Чорнобиль. Зона майбутнього". Пізніше, як писали ЗМІ, в хід пішли концерти і продуктові набори ( ). Повідомляли й про те, що навіть у день виборів представники кандидата підгодовували членів виборчих комісій .

Однак його конкуренти більше звертали увагу на створення піраміди так званих агітаторів, спрямованої, начебто, на негласний підкуп виборців. Ця технологія застосовувалась у Чернігові уже кілька разів і дала кому треба бажаний результат.

Як відомо автору цих рядків, продати свій голос за 300-500 грн багатьом людям пропонували родичі чи знайомі, які найнялися в цю піраміду "тисячниками","сотниками", "десятниками". Ті погоджувались, давали свої дані, але обіцяних грошей так і не побачили. Можливо, тому, що, як повідомляв колишній член фракції БПП, нардеп Віктор Чумак, чернігівська поліція вилучила сервер із базою даних про людей, задіяних у схемах грошового підкупу виборців. Відтак, спостерігачам ГМ "ОПОРА" не вдалося зафіксувати жодного такого факту.

Ще одним штрихом до портрету Микитася, який під час виборчої кампанії неприємно вразив українських патріотів, стало вручення забудовнику церквою Московського патріархату ордена Андрія Первозванного - нагороди, якою, за її статутом, нагороджуються діячі, котрі сприяють "процвітанню, величі і славі Росії".

Навряд чи, отримуючи орден, Микитась думав про агресивного північного сусіда. Адже приймав нагороду, вочевидь, за допомогу церкві. На рахунку нового нардепа - чимало благодійних справ, у тому числі, на Чернігівщині.

Залишається сподіватися, що в кріслі народного депутата він не тільки не забуде своїх заяв про те, що дуже любить допомагати людям, а й краще вивчить українське законодавство в галузі будівництва.

Людмила Блик, Ірина Дружук, Михайло Бублик, Валерій Староселець, Ольга Опанасенко, Наталія Потапчук.Укрінформ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-