Не по-конституційному: в.о. президента Узбекистану став прем’єр Мірзійоєв

Не по-конституційному: в.о. президента Узбекистану став прем’єр Мірзійоєв

Аналітика
Укрінформ
Згідно з конституцією, повноваження президента на три місяці переходили до глави Сенату Нігматілла Юлдашева. Але він взяв дивний «самовідвід»…

Узбекистан протягом 13 діб жив без президента? Трохи не так. Поки Іслам Карімов перебував на смертному одрі, його крісло, насправді, покривалося пилом. Але після того, як про смерть Карімова було заявлено офіційно, повноваження президента, згідно зі ст. 96 Конституції Узбекистану, автоматично перейшли до глави парламенту Нігматілла Юлдашева. Але то конституція, а то влада – вища цінність в державах, подібних до Узбекистану. Те, чому так тягли з «засвіткою» в.о. президента має лише одне незаперечне пояснення: поки країна перебувала в тривожному очікування - спочатку, а потім, в офіційному траурі, кланові еліти чи то билися в кулуарах, чи то, у більш легкому варіанті, вели переговори, намагаючись досягти консенсусу: хто стане наступником та якими будуть правила гри в подальшому?

Сьогодні, 8 вересня, на проведеному спільному засіданні Законодавчої палати і Сенату Олій Мажліса тимчасові повноваження глави держави терміном на три місяці покладено на прем'єр-міністра Шавката Мірзійоєва. Нігматілла Юлдашев ніби-то взяв «самовідвід», можливість якого у Конституції не прописана жодною комою. За бажання, це можна кваліфікувати, як державний переворот. Проте, як відомо, на Сході такі бажання не виникають.

Чому він це зробив?

Ще зранку в Фонді боротьби з корупцією в Узбекистані (ФБКУ) заявили, що під час сьогоднішньої спільної зустрічі Законодавчої палати і Сенату виконувачем обов’язків президента Республіки можуть призначити не Юлдашева, а когось іншого.

ФБКУ: «Але, є підстави припускати, що він (ред. Юлдашев) зробить самовідвід за станом здоров'я, або у зв'язку з відсутністю достатнього досвіду в управлінні державою, або з якихось інших причин. І цей пост, швидше за все займе інша людина».

Чому ж так сталося? Хіба Мірзійоєв не міг потерпіти три місяці, аби без жодних «непотрібних» запитань сісти на трон? Адже, як ми бачимо, Юлдашев людина керована. Можна припустити, що на Сході навіть на три місяці випускати владу із своїх рук небезпечно. А в розпорядженні т. в. о., як ми добре знаємо, і адміністративний ресурс, і «перша» кнопка. Що ще потрібно вправному джигіту, щоб без проблем подолати «полосу» виборів.

І ще одна обставина. Те, що народ проголосував би у будь-якому випадку «як треба» сумнівів немає. Але вся ця історія, можливо, вказує на те, що під час вовтузні за лаштунками, домовленості між кланами про «розподіл пирога» досягнути не вдалось. Отож, невідомо, якими ще будуть ці три місяці до виборів президента Узбекистану…

Самаркандець править, ташкентець рахує гроші, а ферганець – молиться

У багатьох пост-радянських країнах, і Узбекистан тут не є виключенням, існує, так звана - «кланова демократія». Але у кожній з них є свої правила і установки: клани привели Путіна до влади у Росії, клани утримують при владі в Казахстані Назарбаєва, донецьким кланом був нав’язаний Україні Янукович.

В Узбекистану – свої особливості. Відповідно до них, основними учасниками консенсусу при виборі наступника президента мають стати регіональні клани, яких у республіці нараховується вісім: Ташкентський, Самаркандський, Каракалпацький, Хорезмський, Бухарський, Кашкадар’їнський, Сурхандар'їнський. Відповідно перші два  - найвпливовіші, адже досить широко представлені в структурі узбецької виконавчої влади та силових органів. Так, Самаркандський клан має вплив на Службу національної безпеки (Рустам Іноятов), а Ташкентський контролює МВС (міністр Адхам Ахмедбаєв). Крім кланів, у процесі беруть участь члени сім'ї покійного.

Колись, у трійку лідерів входив і потужний Ферганський клан, але його вплив був жорстоко і послідовно знищений Карімовим через антиурядові виступи 2005 року в Андижані та інших узбецьких містах, коли армія відкрила вогонь по беззбройних людях.

Інші клани: Бухарський, Хорезмський, Кашкадар’їнській, Сурхандар’їнський і Каракалпацький мають дещо слабші позиції в центральній владі. Відтак, на рівні Ташкенту, вони змушені, у розрахунку на майбутні преференції, підставляти плече "ташкентцям" і "самаркандцям". Проте, на рівні периферії і в органах місцевого самоврядування вище згадані клани користуються чималим впливом.

Ще однією особливістю узбецької моделі клановості – є ієрархія, якої дотримуються строго і без заперечень. Наприклад, людина з андижанського клану розуміє, що пост першого віце-прем'єра - це його кар'єрна межа. Інакше будуть порушені привілеї самаркандців і ташкентців.

Між кланами існує функціональний розподіл. Так, Фергана – це іслам (багато релігійних авторитетів - ферганці за походженням, а сам регіон вельми консервативний), Самарканд - монополія на вищу владу (батьківщина покійного президента), Ташкент - торгівля і фінанси (столиця, де сконцентровані основні фінансові потоки). З цього приводу навіть існує традиційна узбецька приказка: «самаркандець править, ташкентець рахує гроші, ферганець молиться».

Так, покійний президент Карімов та чинний прем’єр-міністр Шавкат Мірзійоєв походять з самаркандського клану – правлячі позиції, а віце-прем’єр Рустам Азімов походить з ташкентського – обіймає посаду головного фінансиста Узбекистану.

Відтак Укрінформ спробував оцінити шанси двох ключових фігур - Мірзійоєв і Азімова, яких вважають основними кандидатами на президентський престол.

Шавакат Мірзійоєв - протеже сім'ї та оточення покійного Карімова

58-річний прем’єр-міністр Шавкат Мірзійоєв - впливова політична персона. Він зосередив у своїх руках значну частину реальних владних повноважень. Тому, є найбільш імовірним майбутнім президентом Узбекистану. Відомо, що на своїй посаді він перебуває з 2003 року і, по суті, є правонаступником політики Каримова, а також близьким другом сім'ї. Крім того, Мірзійоєв має тісні зв'язки з силовиками, в тому числі з главою Служби національної безпеки Рустамом Іноятовим - наймогутнішим після Карімова політиком в Узбекистані. Слід зауважити, що це - дуже важливим моментом, адже підтримка військового сектору необхідна будь-якому претендентові на пост президента. Так було і в Киргизстані, і в Туркменістані, де силовики допомогли прийти до влади Алмазбеку Атамбаєву і Гурбангулі Бердимухамедову відповідно.

Також у кандидатурі Мірзійоєва зацікавлені і Пекін, і Москва, розраховуючи, що продовження політики покійного Карімова, гарантує збереження стабільної ситуації в країні. Внутрішньо-державні потрясіння нікому не потрібні.

Серед прихильників Мірзійоєва - радник президента Умар Ісмаїлов, голова Верховного суду Бурітош Мустафаєв, колишній глава президентської адміністрації Зелімхан Хайдаров, а також всі бухаро-самаркандці.

Рустам Азімов – представник ташкентського угруповання

У 57-річному віце-прем’єрі Рустамі Азімову вбачають головного опонента Шавката Мірзійоєва. Він тісно пов'язаний з елітними групами ташкентського клану. Однак, формально, не будучи представником президентського клану, має тривалий час взаємодіяв з самаркандцями.

Азімова не просто так називають головним фінансистом Узбекистану, адже, пропрацювавши довший час на постах голови Національного банку зовнішньоекономічної діяльності та міністра фінансів, він дуже добре розбирається в сучасній економіці і фінансовій сфері.

В Узбекистані Рустама Азімова, який закінчив магістратуру в Оксфорді, позиціонують як прозахідного політика, що володіє солідними зв'язками з банками Заходу та Азії. Також його називають найбільш прийнятним для США кандидатом у президенти Узбекистану.

Крім цього, Азімов користується підтримкою другим за рівнем впливу клану - ташкентського, до якого входить міністр МВС Адхам Ахмедбаев.

Так, Азімов походить з ташкентського клану, який «рахує гроші», тому, згідно жорсткої кланової ієрархії, він, як мінімум, залишиться на позиції головного фінансиста країни, а як максимум – обійме посаду прем'єр-міністра. Однак, ніщо в цьому світі не вічне. Історія добре пам’ятає, як більшість суворих ієрархій боляче «падали», не залишивши по собі сліду. Те ж саме може трапитись з узбецькими кланами. Відтак, Азімова ще рано викреслювати зі списку потенційних кандидатів на президентський трон. До того ж він, як і його конкурент заручився певною підтримкою силовиків, тобто, не безсилий щодо Мірзійоєва...

Ніколи не кажи «ніколи»

Одразу після офіційного повідомлення про смерть Карімова в Інтернеті з’явилася новина, яку масово поширили ЗМІ – «віце-прем’єра Азімова взяли під арешт». Пізніше її назвали фейковою, але навіть чутку про його арешт можна трактувати як епізод боротьби за владу. Існує тільки один шанс зберегти стабільність в країні: або залишити в силі існуючий договір про розподіл повноважень і можливостей між кланами, або, у той чи інший спосіб, погодити новий.

Те що Шавакат Мірзійоєв зайнявся організацією похорону президента Карімова,  звісно, вказує на традиції похорону радянських лідерів, коли глава траурної комісії ставав і наступним главою держави. Подивимся, чи спрацює ця «ритуальна» ознака цього разу.

Ситуація в Узбекистані може змінитися з дня на день. Тому, висновки робити ще рано. На Узбекистан чекають президентські вибори, які згідно з вимогами основного закону країни, повинні бути проведені протягом найближчих 3 місяців.

Мирослав Ліскович, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-