Карантин вихідного дня: як українців захищатимуть від його “ударів”

Незважаючи на “обережні надії”, що висловлювалися окремими політиками, посадовцями й представниками експертного середовища та бізнес-спільноти, рішення про впровадження в Україні карантину вихідного дня таки ухвалено. На урядовців не подіяли ні звернення через ЗМІ й соцмережі підприємницьких асоціацій, ні застереження політичних опонентів, ні протестні акції представників ресторанного бізнесу, що тривали у середу у столиці, біля будівлі самого Кабміну, та в багатьох обласних центрах.

В Уряді переконані: жорсткі заходи дозволять перервати бодай частину ланцюжків поширення коноравірусу й запобігти колапсу вітчизняної системи охорони здоров’я. Натомість ймовірні збитки малого й середнього бізнесу держава обіцяє компенсувати через активізацію програм фінансової підтримки.

Ситі, мобільні, але “без кубиків на пресі”: що маємо знати про нові обмеження

Кабінет міністрів погодив запропоновані МОЗ зміни до постанови №641, якими передбачено запровадження в Україні "карантину вихідного дня".

"Останнього місяця в країні фіксують експонентне зростання кількості хворих на COVID-19. А отже, суттєво збільшується навантаження на наші лікарні і на українських лікарів… Десятки держав Європи з потужними медичними системами запроваджують нові локдауни. Великобританія, Франція, Італія, Польща, Німеччина, Чехія – всі йдуть на посилення карантинних заходів, щоб розірвати ланцюг захворюваності. Економіка України не витримає повного локдауну. Саме тому уряд і МОЗ разом з епідеміологами, аналітиками, представниками бізнесу почали шукати збалансований варіант додаткових карантинних обмежень", – пояснив логіку урядового рішення прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Такої ж думки й міністр охорони здоров’я Максим Степанов, за чиїми оцінками, найкращим варіантом для того, щоб вітчизняна медична система впоралася зі збільшенням кількості хворих, було б впровадження повного локдауну – щонайменше на три тижні. Однак, через те, що економіка такого стресу не витримає, вирішили зупинитися на часткових обмеженнях. Тому в Україні і запроваджують карантин вихідного дня, який діятиме з 00:00 суботи до 00:00 понеділка. Поки що – у найближчі три тижні. Далі – усе залежатиме від COVID-ситуації.

Отже, з 14 листопада по суботах і неділях ресторани, бари, кафе та інші заклади громадського харчування працюватимуть тільки "на винос". Крім того, заборонено роботу ТРЦ та інших розважальних центрів, а також фітнесцентрів, басейнів і спортивних зал. Не працюватимуть і заклади культури.

Але голодними ми не залишимося. Окрім можливості замовити доставку харчів із кафе та ресторанів, зможемо за потреби скупитися у продовольчих маркетах. Заклади торгівлі, 60% площі яких займають продуктові магазини, працюватимуть. Як і окремі стаціонарні точки торгівлі продовольством. Та, звісно ж, аптеки (і ветеринарні також).

Працюватимуть і автозаправки (окрім розташованих там зон харчування). Також уряд дозволив роботу закладів, що надають фінансові (як же без ломбардів?) та ремонтні послуги. Не обмежуватимуть роботу операторів поштового зв’язку. А головне – транспорту. Так що звичний для кількох останніх місяців рівень мобільності українців збережеться. Хоча поради “без потреби не шастати” ніхто не скасовував...

Як “суботу протриматись і неділю пережить”: чому бізнес проти

Тим часом по всій країні у середу прокотились акції протесту. Тисячі людей мітингували у Києві, сотні – в Харкові, Одесі, Дніпрі та інших великих містах. Ресторатори, схоже, не вірять, що державна підтримка допоможе їм бодай мінімально компенсувати очікувані втрати від впровадження додаткових обмежень. Адже саме у вихідні більшість таких бізнесів генерують від 40 до 60 тижневих прибутків.

“У вихідні ресторани в середньому заробляють 41% від свого тижневого обороту, бари – 40%, піцерії і кальянні – 35%, фастфуд – 31%, кондитерські – 30%. Карантин вихідного дня призведе до різкого падіння виручки закладів, а постійні витрати при цьому залишаться тими ж. Для ресторанного бізнесу, маржинальність (прибутковість) якого не перевищує 20%, це – робота у збиток", – йдеться в дослідженні компанії Poster, що займається автоматизацією роботи закладів харчування.

Тим паче, що прибуток більшості таких суб’єктів господарювання останнім часом після нетривалого потскарантинного відновлення вже й так скоротився – зокрема, десь на 15% – через обмеження часу щоденної роботи до 22 години. Подальше зниження прибутковості до мінусових значень боляче вдарить не лише по власниках бізнесу (які – будемо чесними, – попри все, певно, мають “запас міцності”, щоб пережити тяжкі часи), а й по найманих працівниках, багато з яких можуть опинитися на вулиці, залишивши свої сім’ї узагалі без коштів на прожиття. Адже, на відміну від підприємців, вони не матимуть від держави фактично жодної додаткової підтримки.

Не кажучи вже про такі “дрібниці” як порушення технологічного процесу. Приміром, заготівельні роботи у ресторанах іноді тривають 2-3 дні. Тож може статися, що у зв’язку з нововведенням частину не використаних заготовок перед вихідними доведеться викидати (адже не всі заклади мають можливість працювати “навинос” та співпрацюють зі службами доставки). Натомість треба буде виводити на роботу у вихідні частину колективу, щоб підготуватися до прийому відвідувачів у понеділок-вівторок. А це – додаткові “неповоротні” витрати.

У Європейській Бізнес Асоціації вважають, що жорсткий локдаун на вихідні принесе більше шкоди, ніж користі. “Бізнес-спільнота вкотре наголошує, що варто розглядати кілька шляхів врегулювання ситуації та забезпечувати, наскільки це можливо, баланс здоров’я населення і економічного здоров’я", – йдеться у відозві.

Автори наголошують на спільній відповідальності за ситуацію влади, бізнесу і громадян. "Так, населенню все ж варто мати більший рівень самосвідомості, аби допомагати протидіяти поширенню вірусу. Компаніям варто, що, власне, більшість вже й робить, шукати нові ніші та можливості, максимально підтримувати кожного працівника. Однак, і влада має бути більш проактивною – як у протидії поширенню вірусу, так і в питаннях підтримки населення та бізнесу. Адже наразі, на жаль, цього не відчувається", – каже виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко.

Підприємці переконані: більшість закладів торгівлі і громадського харчування вживають достатніх превентивних заходів для мінімізації поширення коронавірусу. Що, на жаль, не завжди можна сказати, оцінюючи, приміром, “карантинну” роботу транспорту.

Нагадаємо також, що в Міністерстві культури та інформаційної політики напередодні висловилися проти запровадження “суботньо-недільного карантину” для закладів культури і креативних індустрій. На думку глави відомства Олександра Ткаченка, такі обмежувальні заходи матимуть украй негативні наслідки для галузі. Є ризики, що принаймні частина закладів культури може залишитися без фінансування, а сотні тисяч людей – без роботи. “Якщо буде таке рішення уряду, я його прийму, але ми пропонуватимемо інші варіанти підтримки, в тому числі – прямі грошові вливання для того, щоб ця сфера не загинула”, – наголосив урядовець. При цьому він визнав: оскільки нині усі ресурси спрямовуються на протидію поширенню коронавірусної інфекції, додаткових коштів на підтримку закладів культури немає.

І в карантин – ти не один: як держава “підставлятиме плече” бізнесу

Проте, в прем’єр запевняє: можливості для підтримки галузей та бізнесів, які найбільше постраждають через карантин вихідного дня, Україна має.

"Нові обмеження неприємні та болісні для багатьох представників бізнес-спільноти, що зайняті у ресторанній, розважальній і культурній сферах. Уряд готовий підставити плече, аби підтримати підприємців під час посиленого карантину вихідного дня", – переконує Денис Шмигаль. Для цього, за його словами, ухвалили рішення про збільшення фінансування і розширення сфери застосування таких програм:

•  – компенсація частини зарплат працівників у зв’язку із простоєм;
•  – програма портфельних гарантій (до 80% кредиту покриватиметься державою);  – можливість застосування механізму визнання "карантину вихідного дня" форс-мажорною обставиною; 
•  – продовження реалізації програми доступних кредитів "5-7-9%", яка дає змогу суб’єктам господарювання отримати рефінансування під 0%.

Глава уряду нагадав, що завдяки програмі фінансування часткового безробіття, якою передбачено компенсацію роботодавцеві частини зарплат працівників у зв'язку з простоєм, навесні та влітку вдалося зберегти більше 450 тисяч робочих місць. Також вагомою підтримкою для малого та мікробізнесу були виплати на дітей, що виховуються у родинах підприємців.

Чи спрацюють ці заходи тепер? На думку багатьох експертів, карантин вихідного дня міг би бути ефективним раніше – до того, як коронавірус настільки поширився країною. “Згідно з офіційною статистикою, у нас зараз приблизно пів мільйона інфікованих. Але ж, враховуючи, що обсяги тестування в Україні у кілька разів нижчі, ніж у більшості розвинених держав, насправді хворих та носіїв вірусу маємо в декілька разів більше, – переконаний голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – Бо, приміром, коли навесні проводили масові тестування в італійському Бергамо, з’ясувалося, що там було інфіковано половину населення... Тепер же й у нас рівень інфікування – не сумніваймося – значно вищий, ніж той, про який звітують у МОЗ. А якщо це так, то карантинні обмеження не діятимуть”, – каже експерт у коментарі Укрінформу.

Тому влада, на думку економіста, має зосередитися на розв’язанні проблем лікування хворих – через закупівлю нового обладнання, під’єднання лікарняних ліжок до систем забезпечення киснем, розгортання додаткових шпиталів тощо. 

Із тим, що лише тимчасовими обмеженнями (у вихідні діють, у понеділок – уже не діють) поширення COVID-19 не зупинити, погоджується більшість експертів, які цими днями беруть участь у телеефірах чи коментують цю тему у інших ЗМІ й соцмережах. Тож імовірність того, що після 30 листопада дію карантину вихідного дня продовжать, доволі висока. Що підвищує ризики закриття багатьох бізнесів. Адже чимало підприємців вже й зараз говорять: краще узагалі закритися, ніж, працюючи, навіть “не відбивати” вкладених коштів. Бо який сенс отримувати (ще й з необхідністю зібрати купу документів та мати майно для застави) позики навіть “під 0%”, якщо витрачати ці кошти лише “на проїдання” – щоб розрахуватися з колективом, орендодавцями, податківцями й комунальниками...

“Кредит береться для того, щоб розвиватись, – каже Борис Кушнірук, – якщо ж ці кошти одразу (не зі своєї волі) “проїсти”, то за рахунок чого в майбутньому їх повертати?.. Вважаю, єдине, що мав би зараз зробити уряд (і це нескладно) – обмежити для малого й середнього бізнесу відрахування від ЄСВ до 10% мінімальної зарплати. Це, по-перше, дозволить максимально знизити податковий тиск, а, по-друге, надасть бізнесу можливості безпроблемного виходу із “тіні” при стабілізації економічної ситуації, коли сформуються передумови для розвитку”.  

А ось інший економіст, член ради НБУ Віталій Шапран вважає, що впровадження вибіркових заходів доцільне. “Урядові треба не тільки зважати на економічні фактори, а й дивитися, як навантажена система охорони здоров'я. Панічні настрої населення або тотальна епідемія також можуть вдарити по економіці. Тому урядовці опинилися перед складним вибором між ризиками підвищення захворюваності і економічного падіння. Мені більше імпонують часткові обмеження, які мають загальмувати швидкість поширення хвороби”, – пише пан Шапран.

За висновками економіста, Україна може дозволити собі такі обмежувальні заходи. Тим більше, що вони передбачають не повну заборону, а лиш часткову. Та наскільки такий карантин буде ефективним, оцінити поки що неможливо.

“Разом із тим дії МОЗ для мене є сигналом про необхідність пом’якшувати, де це можливо, умови для ведення малого бізнесу: фіскальні, монетарні, регуляторні. Україна, скоріш за все, завершить 2020 рік з кращими темпами скорочення ВВП, ніж на початку пандемії прогнозували нам західні партнери. Але вірусна криза ще не завершилася, вона плавно переходить на 2021 рік. Тому розслаблятися зарано”, – підсумовує Віталій Шапран.

Владислав Обух, Київ