Незважаючи на епідемію, другий етап медреформи стартував. А ми готові?

Пандемія коронавірусу, зміна керівництва міністерства охорони здоров’я двічі за місяць – все це співпало у часі із продовженням медичної реформи на вторинній та третинній ланках, яка має запуститися з 1 квітня. Щодо того, чи продовжать її в нинішніх умовах, було чимало обговорень, але новопризначений міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що після боротьби з коронавірусом, медреформа є другим пріоритетом. “Я вважаю, що цілком можливо провести зміни таким чином, щоб реформою залишилися задоволені як пацієнти, так і лікарі усіх рівнів", – наголосив Степанов, хоча більше ніяких подробиць не озвучив. А чи ж готова в реальності сама система охорони здоров’я в нинішніх умовах до запланованих змін – з’ясовував Укрінформ.

Останній місяць ексглава МОЗ реформою, схоже, не надто переймався

У Нацслужбі здоров’я повідомляють, що другий етап медреформи йде за планом, і 90% (1524) закладів спеціалізованої медичної допомоги, які подали свої пропозиції, вже підписали договори з НСЗУ, з яких 50 приватних. Ще 138 проєктів договорів очікують на підписання. “Практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) країни увійшли в реформу і будуть отримувати кошти за договором з НСЗУ. Від сьогодні гроші підуть за пацієнтом у поліклініки та спеціалізовані заклади. Загалом проєкти договорів отримали 1662 надавача спеціалізованої медичної допомоги”, – повідомили в Нацслужбі здоров’я.

Але схоже в Міністерстві охорони здоров’я навіть з початком реформи немає до кінця визначеності, як все працюватиме підчас надзвичайної ситуації. Заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Луфер 30 квітня відверто написав, що старт був би можливий в повному обсязі, якби весь березень команда новопризначеного на той момент міністра охорони здоров'я Іллі Ємця займалася підготовкою. “Ми описували всі проблеми, які слід було вирішити до старту. Але не так сталося, як гадалося. Вже підготовлені попередньою командою (досить дивно бути водночас попередником, сучасником та наступником) і такі необхідні для коректного старту реформи постанови та деякі накази МОЗ не встигли прийняти перед зміною Уряду. На новій посаді Ілля Миколайович (Ємець – екс-міністр. - Ред) за них так і не взявся, фактично поставивши реформу на паузу. Натомість він повторював постійно, що реформа буде, але вирішувати її долю будуть професіонали. Та, мабуть, не знайшлося таких...” – пише заступник міністра, додаючи, що його виключили з пов’язаних з реформою процесів, тож навіть він не знає, що з реалізацією реформи на цей момент.

Але при цьому закладам охорони здоров’я відмашки зупинити підготовку до рефоми не надходило. То що ж у них?

Безкоштовне лікування пацієнтів поки “зависло”

Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня вже підписала контракт з НСЗУ. Готуючись до медреформи, там відкрили нові відділення, зокрема – кардіохірургії, найняли висококваліфікованих лікарів, зробили ремонт, закупили обладнання. Лікарня подала до НСЗУ пропозиції на 16 пакетів медичних послуг.

Головний лікар Тарас Масляк говорить, що підтримує медреформу, відмічаючи, що після її старту заклад розраховував мати фінансування на 20-30 мільйонів гривень більше. Але надзвичайна ситуація, яка виникла зараз в системі охорони здоров’я, змінила правила гри.

“Організаційно ми повністю готові надавати медичні послуги. Фахівці, обладнання, умови – усе це у нас є. Але якщо з 1 квітня до мене прийдуть люди і скажуть: дайте нам безкоштовне лікування, як обіцяє держава, то поки цього ми не можемо обіцяти. На сьогодні остаточно не зрозуміло, приміром, як тепер закуповуватимуться медикаменти. Учора можна було купити антибіотик за 200 гривень, а сьогодні вже за нього просять 450 гривень. Готуючись до контактування з НСЗУ, на стовідсоткове забезпечення медикаментами ми заклади 3 мільйони гривень на місяць. Але оскільки зараз різко підстрибнули ціни на лікарські засоби у зв’язку з поширенням коронавірусу, нам треба буде знайти на медикаменти 7 мільйонів гривень на місяць”, – каже Тарас Масляк. Він наголошує, що в такій ситуації держава має брати на себе контроль за цінами на лікарські та медичні засоби. “Ми готові приймати пацієнтів, але цю готовність мають підтримати НСЗУ, МОЗ і всі інші державні структури, а також аптеки, щоб медицина могла рухати цю реформу далі”, – додає він.

Тож схоже, питання про те, чи доведеться пацієнтам доплачувати в лікарнях за надані медпослуги, на яке Укрінформ шукав відповіді, залишається відкритим. Приміром, в Одесі Шахін Асадов, один із пацієнтів, хворий на COVID-19, розповів, що за два дні витратив на лікування понад 20 тисяч гривень, повідомляло “Радіо Свобода”.

Зазначимо: голова комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький 17 березня запевняв, що партія "Слуга народу" підготувала законопроєкт про кримінальну відповідальність за завищення цін на ліки, але про долю цього проекту закону досі невідомо.

Підвищення зарплат лікарів в рамках реформи: є проблеми

Інше важливе питання, яке поки залишається не до кінця зрозумілим – це оплата праці медичних працівників, які зараз працюють “на передовій”. Тарас Масляк розповідає, що заклад розраховував підвищити зарплати лікарям до майже 20 тисяч гривень (з 6-8 тисяч), молодим лікарям – до 12-15 тисяч гривень (з 3,5-4 тисяч гривень), медсестрі – до 7-10 тисяч гривень. “Але з підвищенням цін на медикаменти, які мають надаватися безкоштовно, це зробити практично нереально. А нам зараз важливо утримати на робочому місці лікаря, медсестру, санітарку, від яких буде залежати життя багатьох людей, і які для цього ризикують своїм життям щодня”, – наголошує головний лікар. У Києві, приміром, цю проблему частково вирішуватимуть, доплачуючи лікарям інфекційних відділень, що рятують киян від коронавірусу, від 5 до 10 тисяч гривень, розповів під час брифінгу мер столиці Віталій Кличко. Мер Львова Андрій Садовий також анонсував доплати всім медикам, які контактують з пацієнтами з підозрою на коронавірус, у розмірі 10 тисяч гривень щомісяця. Що буде з зарплатами інших лікарів – поки незрозуміло.

Тим часом в прес-службі НСЗУ повідомили, що зважаючи на ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції, було перерозподілено 905,8 мільйонів гривень з програми медичних гарантій. Рішенням Кабміну їх було направлено у субвенцію в регіони – на підтримку діяльності лікарень під час пандемії. З цих коштів місцева влада може підтримати ті лікарні, які сама визначить, зокрема, й інфекційні. Щоправда, фіксованих доплат для кожного закладу чи лікаря не визначається – це робитимуть на місцях на свій розсуд.

Також НСЗУ готує окремий пакет медпослуг для пацієнтів з COVID-19. Заклади зможуть отримати кошти від НСЗУ за надання допомоги пацієнтам з коронавірусною інфекцією. На цей пакет перш за все законтрактують лікарні першої хвилі, які визначені для госпіталізації хворих на COVID-19 – таких наразі 242, повний список можна переглянути за цим посиланням. Серед них також є інфекційні лікарні, наприклад, Черкаська міська інфекційна лікарня, Харківська обласна інфекційна лікарня, Міська клінічна інфекційна лікарня м. Одеси тощо. Якими будуть суми виплат лікарням за лікування пацієнтів з COVID-19, поки невідомо. Водночас Тарас Масляк в коментарі Укрінформу розповів, що в закладі підрахували, що вартість такого лікування складає від 5 до 10 тисяч гривень.

Що ще треба терміново врахувати?

Заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий розповів про інші проблеми, пов’язані з готовністю закладів охорони здоров’я до реалізації другого етапу медрефрми в умовах епідемії коронавірусу. Від відмічає, що медичні маршрути для невідкладних пацієнтів (тобто звідки в який заклад везти термінового хворого) ще не сформовані навіть для мирного часу, а зараз наступає час “воєнний”. “Це значно погіршує ситуацію щодо збереження доступу пацієнтів до медичних послуг – з інфарктом, інсультом, пологами. Крім того, деякі заклади просто будуть виключені з системи надання допомоги через фіксацію там випадків коронавірусу. Якщо, приміром, виявиться, що на COVID-19 захворіла медсестра, або пацієнт, то все відділення закриється на карантин. Це ставить під питання можливість змін в організації порядку фінансування закладів у період пандемії”, – каже Надутий і додає, що єдиний в Україні заклад, який може себе убезпечити – це Інститут серця Бориса Тодурова, якому подарували апарат, який упродовж трьох годин визначає наявність коронавірусу у пацієнта з практично 100-відсотковою достовірністю.

Також, за словами Костянтина Надутого, частина закладів охорони здоров’я Києва на перші три місяці отримали фінансування, яке складає третину чи половину від тих коштів, які вони отримували раніше, тож їм довелося значно скоротити персонал. “Якщо врахувати безкоштовне забезпечення ліками, яке мають надавати заклади, то колапс в системі охорони здоров’я наступить іще швидше”, – вважає експерт. Що ж, це питання Укрінформ детальніше досліджуватиме в наступних публікаціях.

Насамкінець він відмічає проблеми в роботі електронної системи охорони здоров’я. “Не всі медичні інформаційні системи здатні дотримуватися вимог НСЗУ і електронної системи охорони здоров’я – обліковувати пацієнтів, які не задекларували свої стосунки з НСЗУ і відрізняти їх від тих, які підписали декларації. Потрібно міняти базову архітектуру інформаційних систем, бо вони були повністю зав’язані на деклараціях. Тепер без наявності декларації пацієнт все одно має засвітитися в системі. Як це зробити – поки незрозуміло”, – каже Надутий.

Що ж, перед новим міністром охорони здоров’я постане багато завдань, які треба буде вирішити у найкоротші терміни. Якщо він матиме снагу довести реформу у цих складних умовах до кінця, то, мабуть, в історію зможе увійти, а не вляпатися.

Юлія Горбань, Київ