За завищеними сумами у “платіжках” стоять зажерливість і політика
Уже кілька днів в соцмережах і медіа точаться дискусії щодо обставин надсилання до майже трьох мільйонів домогосподарств платіжок за грудень із шаленими донарахуваннями за спожитий (чи то пак – умовно спожитий) газ. Хоча з обставинами, здається, все зрозуміло: приватні облгази вирішили сповна скористатися моментом – скасуванням Верховним судом урядової постанови, яка визначала розрахункову норму споживання палива при користуванні газовою плитою без лічильника (приблизно 3 кубометри на людину на місяць). Таким чином, повернули норму, затверджену ще 1996 року, коли газу фактично ніхто не рахував, а плата за нього була мізерною. Тож тепер середньостатистичний українське домогосподарство нібито випалює щомісяця 9 кубів.
При цьому газівників “не цікавить”, що з 1996 року у нашому побуті багато що змінилося: люди об’єктивно стали менше користуватися газовими приладами: масово з’явилися мікрохвильові печі, електричні духові шафи, електрочайники, у багатьох помешканнях замість газових колонок (чи паралельно з ними) встановили бойлери...
Тож дискутують, здебільшого, щодо того, чи варто людям платити і чи вдасться зрештою “наступити на хвоста “газовій гідрі” та домогтися скасування додаткових нарахувань?
Адже виставлені газівниками утричі більші рахунки – то іще “півбіди”. Бо частині людей, які користуються послугами з газопостачання без лічильників, додатково нарахували ще й суми, нібито заборговані за попередній період (коли діяв норматив споживання, визначений згаданою постановою КМУ). А це – вже не сотні, а тисячі гривень. Приміром, як виявилося, багато родин у Житомирі в один момент “заборгували” газівникам по 5-6 тисяч гривень.
Іван киває на Петра....
Хто ж у цьому винен? Версій багато. Звинувачують олігархів, владу у цілому і чиновників окремих відомств, недосконалість нормативної бази й “недореформованість” газового господарства... Приміром, у компанії "Нафтогаз України" заявили: облгази та газзбути групи сумнозвісного олігарха Дмитра Фірташа навмисне дезінформують людей у квитанціях на оплату спожитого палива, аби розбурхати суспільство. Причини – політичні й економічні: з одного боку, це пов’язано із наближенням виборів, з іншого – зі спробами заблокувати монетизацію субсидій, через яку газозбутові компанії можуть втратити надприбутки. Тож у "Нафтогазі" закликали людей, яким прийшли платіжки із “захмарними” цифрами, надсилати на адресу компанії їх скріншоти або світлини.
На думку експертів, частково винні у ситуації, яка склалася, і владці – адже Міненерговугілля вже давно мало затвердити нові норми споживання “блакитного палива”. І при цьому зробити це, повністю дотримавшись законної процедури, що б унеможливило їх судове оскарження.
Журналісти ТСН поцікавилися в чиновників причинами затримки. Тож ми вирішили не дублювати запит і наводимо вже отриману колегами офіційну відповідь енергетичного відомства: "Міністерство надало кандидатури для включення до складу робочої групи із опрацювання проекту постанови Кабінету міністрів України щодо встановлення норм споживання природного газу населенням в разі відсутності індивідуальних газових лічильників". При цьому, як з’ясувалося, перше засідання групи відбулося лише цими днями – ледь не через півроку після створення!
У компанії “Нафтогаз України” вважають, що вирішення питання затягують навмисне – це, начебто, частина підкилимних домовленостей між керівництвом облгазів і газзбутів та Міненерговугілля.
Економіст Олексій Кущ звертає увагу й на те, що в результаті незбалансованого і фрагментарного підходу до втілення реформ, коли держава перманентно підвищувала ціну на газ як товар і продовжувала заощаджувати на його транспортуванні, стан наших розподільчих мереж та іншої критичної інфраструктури погіршився до – перепрошуємо за тавтологію – “критичного”. Судіть самі: так звана “транспортна складова” собівартості газозабезпечення у Європі – 40%, у нас – заледве 10-15%. За таких умов кошти на модернізацію і заміну газогонів, компресорного та іншого обладнання фактично не надходили. Десятиліттями. Причому, власники облгазів, які користуються цими мережами, не вкладаючи у них жодної копійки (окрім реагування на аварійні ситуації), намагаються “витиснути” зі споживачів максимум. І “ловити рибку у каламутній воді” їм ой як допомагає ситуація (частково ними ж штучно створена), коли 90% мешканців багатоквартирних будинків не мають лічильників і платять за формулою, що ґрунтується на соціальних нормах споживання.
“Намагаючись заощадити на субсидіях, уряд переглянув ці норми у бік зменшення. Тож грошові потоки, які стікались на рахунки газівників, почали міліти. І це аж ніяк не влаштовувало власників облгазів та газозбутів. Тож вони і оскаржили в суді відповідне рішення КМУ. Таким чином, постачальники намагаються перекласти втрати – невідомо ким спожитий газ – на населення. Розрахунок простий – ніхто не заплатить, але Уряд, аби запобігти соціальному невдоволенню у переддень виборів, може погодитися на компенсацію за нібито спожите громадянами паливо коштом тих же людей – тобто, нашими із вами бюджетними грішми. При цьому, облгази, вочевидь, не отримають “живих” грошей, натомість Кабмін спише левову частку їхньої заборгованості перед “Нафтогазом”, – пояснює Олексій Кущ.
Облгази ідуть на поступки споживачам. Але хочуть компенсації від держави
На підтвердження слів експерта щодо того, що власники облгазів намагаються скористатися ситуацією для отримання компенсацій за втрачене через безгосподарність чи необліковане паливо – останні заяви Регіональної газової компанії, яка керує газовим бізнесом Дмитра Фірташа. Там, вочевидь, злякалися бурхливої суспільної реакції і спробували пом’якшити ситуацію, при цьому, як-то кажуть, ”перевівши стрілки”. Зокрема, в заяві наголошується, що РГК звернулася до уряду з проханням розробити механізм компенсації (ще раз наголошуємо: коштом державного бюджету, тобто грошима українців. – Ред.) як то кажуть “зі стелі” вписаної в рахунки заборгованості. Також у компанії заявили, що суми перерахунку за минулі періоди, мовляв, навели інформативно, тож сплаті вони не підлягають. Ситуація також доволі дивна, адже в самих квитанціях про “інформативність” не йдеться. От уявіть собі цінник у магазині – “Молочна” ковбаса... приміром – 500 гривень за кілограм. Покупець дивується і запитує у продавця: а чи ви, бува, не о... знахабніли? А той пояснює: та ні, насправді “варенка” коштує 130 гривень. А цінник – просто “інформативний”: відображає, скільки б коштувала ковбаса, якби була виготовлена із новозеландської телятини...
Газівників наразі “не вжарили”. Але “гайки” починають закручувати
Як би там не було, а споживачі можуть зітхнути з полегшенням. Поки що. Адже проблему остаточно не розв’язано. І подібні ситуації, за прогнозами, повторюватимуться ще не раз. Нагадаю, перший масштабний скандал, пов’язаний із надмірними вимогами з боку власників облгазів, розгорівся у листопаді. Тоді багато українців отримали платіжки з додатковими сумами за жовтень та попередженням про суттєве донарахування за три попередні роки. Це викликало неабияке збурення у суспільстві. Самоуправство газівників розкритикували як-то кажуть на всіх рівнях – у соцмережах, в місцевих адміністраціях, в НАК “Нафтогаз України” і в уряді.
Причиною своїх дій в газзбутах назвали "приведення обсягу газу до еталонних умов вимірювання" – нібито на вимогу того ж “Нафтогазу”. В НАК це спростували і засудили дії постачальників, наголосивши: "Відповідні витрати вже компенсуються спорідненим структурам газзбутів – облгазам – через механізм виробничо-технологічних втрат". І пояснили, що донарахування призводять до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива і створюють віртуальні борги, які в майбутньому перешкоджатимуть переходу споживачів до інших постачальників газу. Тоді Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заборонила газівникам проводити донарахування.
А прем'єр Володимир Гройсман оголосив про проведення за участю представників Міністерства регіонального розвитку та ЖКГ, Міненерговугілля і НКРЕКП масштабної перевірки облгазів-монополістів. "Їх треба “вжарити” по перше число, бо монополісти вже сіли на голову і звісили ноги", – сказав при цьому очільник уряду. На його думку, перевірка "приведе облгази до тями", оскільки маємо "занадто багато" скарг на їхню роботу.
Утім, поки що про результати ініційованих урядом перевірок суспільству не доповіли. Сподіватимемося, вони з’являться ще до появи у лютому в поштових скриньках людей нових “арифметичних чудес” від газівників – з іще більшими сумами за списаний постачальниками газ.
Зокрема, в Мінсоцполітики натякнули на перевірки цільового використання коштів, закладених у тариф для встановлення індивідуальних газових лічильників. Як пояснив глава відомства Андрій Рева, кожна газозбутова організація зобов'язана була вже давно встановити прилади обліку усім споживачам. Утім, газівники роками використовували отримані кошти на інші цілі (вочевидь, для збагачення власників та менеджменту). Та ще й вирішили скористатися спровокованою власною безгосподарністю (чи й навмисними діями) ситуацією для того, щоб отримати надприбутки за рахунок людей, реальні обсяги спожитого якими палива не обліковуються.
Кажучи про конкретну ситуацію (із багатотисячними донарахуваннями), в якій опинилися тисячі українців, урядовець заявив, що “платіжки” із завищеними показниками оплати за газ, що надійшли споживачам у січні, незаконні, тож сплачувати зазначені там суми не потрібно. Андрій Рева уточнив, що йдеться про квитанції, які надійшли абонентам, у чиїх помешканнях не встановлені лічильники, а газ використовується лише для приготування їжі. Також урядовець запевнив, що люди, які вже сплатили вказані у “платіжках” суми, сформовані на підставі підвищеного тарифу, мають право вимагати від постачальників палива повернення коштів.
Владислав Обух, Київ
P.S.: “Можливість повернення коштів, які були зайве сплачені надавачам послуг, передбачена вітчизняним законодавством, – розповів у коментарі Укрінформу адвокат Андрій Бітріков, – для цього споживач має звернутися до центрів надання послуг, комунального сервісу чи роботи з клієнтами відповідних структур. Із собою потрібно мати такі документи:
- – заяву платника про повернення коштів, що подається на ім’я керівника організації-постачальника;
- – копію паспорта платника;
- – копію ідентифікаційного коду;
- – завірені банком реквізити платника для перерахування коштів (гроші повертають лише у безготівковій формі);
- – копію оплаченої квитанції про переказ на рахунок постачальника суми, не меншої від тієї, яку людина просить повернути.
Підприємство-постачальник зобов’язане вивчити це питання і обов’язково поінформувати споживача про ухвалене рішення.
P.P.S.: Подібна ситуація (можливо, менша за масштабами, але така ж небезпечна з огляду на “перспективи” нагнітання ситуації) складається із послугами обленерго, більшість з яких підконтрольні вже іншому олігарху. Про причини і можливі наслідки – читайте в наступних “житлово-комунальних” матеріалах Укрінформу.
