Атомна енергетика у 2016 році – позиції втримано, потенціал росту закладено

Занадто вже багато штучних перешкод довелось долати оператору українських АЕС – НАЕК «Енергоатом». Було б зовсім не дивно, якщо б АЕС здали свої позиції на вітчизняному ринку електроенергії, і на перший погляд здається, що саме це і відбулось. Згідно з прогнозними даними, НАЕК «Енергоатом» виробить за підсумками 2016 року приблизно 81 млрд кВт-год електроенергії, що буде відсотків на 4-5 менше, ніж у 2015 році. Фінальні підсумки року стануть відомі десь ближче до кінця січня року наступного, але якщо вже зараз подивитись на результати діяльності Енергоатома трохи уважніше, то стане зрозуміло, що насправді атомники у 2016 році зробили майже неможливе. У вкрай несприятливих умовах вони не лише втримали свої позиції, як найбільшого виробника електроенергії, але й зробили дуже багато для розвитку галузі у найближчій перспективі. 

ЦИФРИ І ФАКТИ

Почнемо з того, що ринок електроенергії в Україні у поточному році зменшився - за даними Міненерго у перші 10 місяців 2016 року виробництво електроенергії скоротилось на 3,5% по відношенню до минулорічних показників. При цьому частка АЕС у загальному балансі виробництва електроенергії  скоротилась на 4%. Роздивляючись кольорову презентацію Міненерго за підсумками січня-жовтня, можна побачити, що скорочення виробництва за перші 10 місяців відбулось лише на АЕС, тоді як інші виробники електроенергії, або трохи наростили, або, як теплова генерація, фактично залишаючись на тому ж рівні виробництва в реальних цифрах (+0,4%), помітно збільшили свою частку в загальному виробництві електроенергії (+2%). Такий результат сміливо можуть записати на свій рахунок лобісти славнозвісної формули «Роттердам+», які усіма правдами та неправдами домагались одночасного збільшення тарифу на відпуск електроенергії та обсягів цього самого відпуску для тепловиків. Різниця між тарифом для атомників та теплової генерації протягом року стабільно була двократною, звісно ж на користь ТЕС.  Мабуть для того, щоб підкреслити свою невпинну турботу про розвиток атомної генерації, Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг на початку грудня ще раз передивилась тариф Енергоатома у бік зменшення (з 1 січня 2017 року тариф компанії на відпуск електроенергії впаде на 8,6% - з 51,02 коп./кВт-год до 46,64 коп./кВт-год (без ПДВ). 

У якості «обтяжуючого» для атомників факту згадаємо також, що два енергоблоки Запорізької АЕС (загальною потужністю 2000 МВт) отримали у 2016 році ліцензії Держатомрегулювання на експлуатацію у понадпроектний термін. Колектив Запорізької АЕС провів колосальну роботу і виконав величезну кількість заходів з підвищення безпеки, модернізації, реконструкції та технічного переозброєння першого і другого енергоблоків. Сьогодні на них встановлено найсучасніше інноваційне обладнання. Але ціною цього стало те, що компанія майже півроку працювала без двох блоків-мільйонників. Погодимось, що збереження 2000 МВт встановленої потужності було того варте, тим більше, що частка атомної генерації за підсумками 11 місяців становить 54%, що лише на 3% менше ніж за відповідний період 2015 року. Врешті решт, атомники на 2,2% перевиконали план з виробництва електроенергії, встановлений їм Міненерговугіллям, тобто з боку керівного відомства питань бути не може. Але багато питань накопичилося в самих атомників. Їм зокрема цікаво, чому держава так кволо реагує, коли хтось зазіхає на її найбільшу енергетичну компанію? 

У презентації до своєї підсумкової річної конференції міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик цілком доречно помістив у розділ «Безпека» наступні факти:

1. Реалізовано заходи щодо диверсифікації джерел постачання ядерного палива для українських АЕС. У 2016 році здійснено 13 поставок ядерного палива, із них 4 від компанії Westinghouse (США).
2. Вирішено питання землевідведення під будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) українських АЕС.
3. Розблоковано рахунки та майно ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 200 млрд грн і відновлено фінансово-господарську діяльність найбільшої енергогенеруючої компанії. 

Ось воно, питання під номером три. З січня 2016 року в Енергоатома виникли проблеми із блокуванням рахунків компанії за позовом нікому невідомої фірми «Укрелектроват». Абсурдність ситуації полягала у тому, що за сумнівною заборгованістю у 127,3 млн грн виконавчою службою Мінюсту було заарештовано рахунки та активи найбільшої енергокомпанії України загальною вартістю майже у 200 млрд грн. В результаті фінансово-господарську діяльність Енергоатома було фактично заблоковано. Внаслідок арешту валютних рахунків Енергоатома були тимчасово призупинені всі платежі за ядерне паливо, ядерні матеріали та вивезення відпрацьованого ядерного палива. І все це тому, що влада вчасно не подбала про створення механізмів, які б унеможливили зазіхання на кошти державної компанії з боку звичайних аферистів, адже штучно намальований борг перед «Укрелектроватом» існував досить давно, але намаганням стягнути його заважав закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (Закон № 2711-IV), термін дії якого сплив 1 січня 2016 року. Далі почалась незрозуміла тяганина із введенням у дію закону № 3097 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», який мав повністю зняти проблему. Юристам компанії вдалося домогтись від судової системи адекватного рішення щодо зняття з Енергоатома неправомірних претензій та розблокування його рахунків. Той факт, що Енергоатом зміг продовжити нормально функціонувати навіть із заблокованими рахунками додає впевненості у високому професіоналізмі команди, яка зараз керує атомною генерацією.

До речі, протягом року у ЗМІ пройшла не одна хвиля «вбросів» стосовно зміни керівництва Енергоатома мовляв, воно не може впоратись із проблемами, які валяться на компанію з усіх боків. Днями журналісти сайту «Лівий берег» поставили віце-прем’єру Володимиру Кістіону запитання щодо нібито існуючих в Кабміні намірів зняти президента Енергоатома Юрія Недашковського і ось що вони почули у відповідь: «Інформація, на яку ви посилаєтеся щодо конфлікту з Недашковським та наміру його звільнити, не відповідає дійсності. Я, навпаки, підтримую його як одного з якісних фахівців в атомній енергетиці».

Насправді причини інформаційних атак на Енергоатом та його керівника дуже добре відомі усім, хто цікавиться вітчизняною атомною енергетикою. Дві з цих причин можна побачити у пунктах №1 та №2 з тієї ж презентації міністра Насалика.

НА СТОРОЖІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ 

Серед найбільших досягнень Енероатома у 2016 році особливе місце займає проект з будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого палива з українських АЕС. На початку листопада 2016 року Колегія Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) схвалила висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки стосовно Попереднього звіту з аналізу безпеки Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Таким чином, Колегія підтвердила, що проект ЦСВЯП відповідає вимогам з ядерної та радіаційної безпеки.  Раніше, 1 серпня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав закон, який створив умови для виділення землі в зоні відчуження для будівництва ЦСВЯП.

Цей проект, який реалізується з використанням технологій американської компанії Holtec, вирішить для України проблему тривалого та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), адже до останнього часу ВЯП з 3-х українських АЕС (ЗАЕС має власне СВЯП) відправлялось на переробку та зберігання в РФ. Наявність ЦСВЯП дозволить Енергоатому заощаджувати близько 200 млн дол. щорічно. Таким чином, окупність ЦСВЯП, будівництво якого оцінюється приблизно в 7 млрд 740 млн грн., становитиме менш ніж два роки. Завдяки зведенню Централізованого сховища Україна посилить свою енергетичну незалежність та виконає власні міжнародні зобов’язання, які передбачають, що країна з ядерною енергетикою несе остаточну відповідальність за безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом, напрацьованим на її АЕС. Контракт на будівництво ЦСВЯП між Енергоатомом і переможцем відповідного тендеру - компанією Holtec - був підписаний ще у 2004 році, проте з ряду причин, у тому числі через зміну політичної кон'юнктури, проект довгий час був фактично заморожений.

Очевидно, що поява ЦСВЯП в Україні вкрай невигідна для РФ, що і стало причиною багаточисельних новин, про «радіоактивний могильник» під Києвом та різноманітних інсинуацій стосовно недостатнього професіоналізму керівництва Енергоатома у питаннях поводження із відпрацьованим ядерним паливом. Але, перефразовуючи героїню Лії Ахеджакової з відомого радянського фільму «Службовий роман» скажімо: «Якщо РФ щось не подобається, то це зайвий привід робити саме так і якомога швидше».  

Ще один проект, за який, на замовлення «Росатома», вже більше 10 років різноманітні самопризначені експерти цькують діючого президента Енергоатома – впровадження на вітчизняних АЕС палива американської компанії Westinghouse.  У червні 2016 року в активну зону п'ятого енергоблоку Запорізької АЕС було вперше завантажено паливо Westinghouse, вироблене на шведському заводі цієї компанії. Таким чином, блок перейшов на змішану зону - три чверті російського палива і чверть американського. Це прорив в диверсифікації постачання паливних збірок на українські АЕС. Близько десяти років, це паливо тестували, доробляли і впроваджували на двох блоках Южно-Української АЕС. Тепер черга дійшла до найбільшої в Європі Запорізької АЕС. Передбачається, що в 2017 році змішані зони в результаті з'являться на чотирьох з шести реакторах ЗАЕС.

Тому, коли наступного разу десь побачите черговий фейк про «небезпечне американське паливо» та «авантюри керівництва Енергоатома» просто згадайте, кому це вигідно.

ПРАЦЮЮЧИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

Збільшення виробництва електроенергії за умови постійного підвищення рівня безпеки експлуатації АЕС – так іноді формулюють головне завдання Енергоатома. І у 2016 році компанія зробила дуже багато саме для його виконання. Роками велись розмови про необхідність вирішення проблеми так званих «замкнених потужностей» вітчизняних АЕС, але робилось вкрай мало, частіше не вистачало грошей, іноді заважали суто адміністративні перешкоді, або навіть політичні міркування. Розглядаючи результати цього року варто зазначити, що для перспективних проектів Енергоатома він став одним з найбільш успішних за всю історію компанії.

9 серпня на Южно-Українській АЕС в основу бризкального басейну №1, будівництво якого здійснюється в рамках проекту підвищення охолоджувальної  здатності Ташлицького ставка-охолоджувача, було покладено перший кубометр бетону. Втілення проекту, що передбачає спорудження 5 бризкальних басейнів, комплексу споруд для заповнення та підживлення водойми-охолоджувача, а також струменеспрямовуючої споруди в акваторії водосховища, дозволить уникнути втрат виробництва електроенергії через високу температуру циркуляційної води в спекотні літні місяці.  Після завершення будівельних робіт, на які відводиться 3 роки, додатковий річний обсяг виробництва електроенергії складе від 547 млн кВт-год (за консервативним даними) до 2 млрд 549 млн кВт-год за максимальними розрахунковими оцінками.

У 2016 році енергоблоки Хмельницької АЕС досягнули найвищого коефіцієнта використання встановленої потужності (КВВП) серед вітчизняних АЕС. Перший енергоблок станції за перше півріччя 2016 року має 100,7 % КВВП.  Такий показник є свідченням того, що блок не зупинявся у міжремонтний період через якісь проблеми, на ньому не було порушень правил ядерної та радіаційної безпеки, і він не впливав негативно на навколишнє середовище. У 2016 році Енергоатом та корейська компанія Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) підписали Меморандум про взаєморозуміння з метою розширення взаємодії в ядерно-енергетичній галузі, одним з головних напрямків цієї співпраці задекларовано добудову енергоблоків №3 і №4 ХАЕС та реалізацію проекту «Енергетичний міст Україна – Європейський Союз». Реалізація проекту «Енергетичниий міст «Україна ЄС» дасть можливість для розширення пропускної здатності енергосистеми України та створить умови для її інтеграції в європейську енергосистему ENTSO-E. 

Завдяки введенню в дію повітряної лінії 750 кВ "Рівненська АЕС – підстанція "Київська" наприкінці 2015 року, Рівненська АЕС у лютому поточного року вийшла на максимальний рівень використання встановленої потужності - 2835 МВт.

На фінальну стадію вийшли роботи над будівельними конструкціями в рамках реалізації Проекту розширення відкритого розподільчого пристрою ВРП-750 Запорізької АЕС. Ведеться робота по його розширенню для підключення високовольтної повітряної лінії 750 кВ «Запорізька АЕС - Каховська», протяжністю 186 км. У 2017 році планується виконати монтаж і пуско-налагоджувальні роботи по основному високовольтного силового обладнання, загальну наладку системи, будівництво інженерно-технічних споруд.

Введення в експлуатацію повітряної лінії запланований у вересні 2017 року та дозволить поліпшити електропостачання Херсонської та Одеської областей. Після реконструкції очікується додатковий річний відпуск електроенергії порядку 741 млн кВт-г.

Таким чином, незначне зменшення виробництва електроенергії атомною генерацією, до того ж за цілком об’єктивних причин, було з лишком компенсоване виконанням великого обсягу робіт, які у майбутньому дозволять задовільнити зростаючи потреби української економіки в надійному та екологічно чистому джерелі електроенергії. Єдина умова – державі потрібно хоча б іноді згадувати про свій найбільший енергогенеруючий актив не лише тоді, коли країні загрожують віялові відключення, але й тоді, коли атомну генерацію заганяють у стагнацію відверто заниженим тарифом. Якщо НКРЕКП найближчим часом не підвищить тариф на відпуск електроенергії з АЕС, наступний – 2017 рік може стати для атомників насправді роком спаду за усіма напрямками діяльності, а це буде провалом для усієї вітчизняної енергетики.

Наостанок кілька рядків з привітання президента Енергоатома Юрія Недашковського з нагоди Дня енергетика: «Цей рік для нас був особливим – Енергоатом відзначив свій двадцятирічний ювілей. Нам багато вдалося за ці два десятиліття, нам є чим пишатися. Ми гідно виконували свою високу місію: забезпечувати людей якісною та екологічно чистою енергією з безумовним пріоритетом безпеки для життя і здоров’я, збереження довкілля. Ми не заспокоюємося досягнутим, продовжуємо працювати, долаючи виклики, які постають перед Україною на шляху до енергетичної незалежності, ставимо нові вимоги до себе і не припиняємо розширювати горизонти наших планів».

Антон Лосєв