Ратифікація Римського статуту прискорить розслідування злочинів у Криму і на Донбасі – Мамедов
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.
“Існує декілька стадій у цьому процесі. Україна пройшла першу, яка складалася з кількох етапів. Ідеться про попередню експертизу, коли давалася початкова оцінка наданої інформації, другий етап – визначення предметної юрисдикції, тобто підтвердження кваліфікації злочину, і в даному разі це воєнні злочини та злочини проти людяності. Третій – визначення компліментарності. Йдеться про спроможність МКС здійснювати розслідування. Міжнародний кримінальний суд береться за такі справи, коли національні правоохоронні органи не можуть повноцінно проводити розслідування, наприклад, через брак доступу до окупованих територій чи підозрюваних і свідків. І нарешті, четвертий етап першої стадії – завершення попереднього вивчення та відкриття повноцінного провадження відповідно до інтересів правосуддя. Тут є важливий момент: якби Україна ратифікувала Римський статут, то четвертий етап був би для України вже початком розслідування. Заяви прокурора МКС було б достатньо”, - сказав Мамедов.
За його словами, оскільки Україна не є країною-учасником Римського статуту, то прокурор Міжнародного кримінального суду змушена звернутися до Палати попереднього провадження, яка ухвалить остаточне рішення про відкриття.
“Оскільки тривають вибори нового прокурора МКС, і на початку лютого ми знатимемо наступника Фату Бенсуди, то вже з ним вестимуться консультації щодо стратегічних питань, пов’язаних, зокрема і з поданням клопотань у Палату попереднього провадження. Про це заявила пані Бенсуда. За процедурою, для суддів палати вона готуватиме аргументи, достатні для ухвалення рішення. Я ще раз хочу наголосити: якби ми ратифікували статут, то процес повноцінного розслідування міг би розпочатися вже найближчим часом. Без цього орієнтовно процес може тривати до року”, - зауважив Мамедов.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний кримінальний суд завершив попереднє вивчення ситуації щодо подій на Донбасі та в Криму. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних з міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та у Криму. Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму і на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані.
Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.
Порушення норм міжнародного гуманітарного та кримінального права Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 12 інформаційних повідомлень про найтяжчі воєнні злочини і злочини проти людяності.
Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.
Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це понад 100 країн.
20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. Перешкодою став висновок 2001 року Конституційного Суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.
Хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.
Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.
