Атака по енергетиці України: масштабна, болісна, але досягнути мети ворогові не вдалося

Атака по енергетиці України: масштабна, болісна, але досягнути мети ворогові не вдалося

Укрінформ
Втім, є неприємні прогнози. Експерти вважають, що ця низка ударів і нальотів може стати відкриттям чергового сезону терору

22 березня Росія здійснила наймасштабнішу ракетну-авіаційну атаку на енергетику України з початку широкомасштабної війни. Є влучання і пошкодження об’єктів генерації по всій країні. Під удар потрапила ДніпроГЕС у Запоріжжі. “Прильоти” по об'єктах інфраструктури та енергетики зафіксовано у Харкові (уранці місто залишилося повністю без світла), Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі, Вінницькій, Хмельницькій, Івано-Франківській та Львівській областях. Було знеструмлено одну з ліній передач, яка живить ЗАЕС. Щобільше — цілями ворога стали й звичайні житлові будинки, та навіть тролейбуси.

На жаль, є загиблі та поранені.

За даними Повітряних сил ЗСУ, держава-терорист застосувала по Україні 151 засіб ураження. Йдеться про 63 дрони-камікадзе типу Shahed-131/136 та 88 різних ракет, серед яких була складна для перехоплення балістика.

Захисники неба знищили 92 ворожі цілі – 55 "Шахедів" і 37 ракет.

НАСЛІДКИ ОБСТРІЛІВ ТА СИТУАЦІЯ В ПОСТРАЖДАЛИХ РЕГІОНАХ

  • Запорізька область

РФ завдала 12 ракетних ударів по Запоріжжю: уражено ДніпроГЕС та цивільну інфраструктуру. Внаслідок атаки три людини, серед яких 9-річна дівчинка, загинули. Ще 15 постраждали. У місті сім будинків вщент зруйновано, десятки – пошкоджено.

Одна з російських ракет влучила у тролейбус із людьми, який їхав автодорожнім переїздом греблі Дніпровської ГЕС. Рух там перекрили. Через удари по ГЕС-1 і ГЕС-2 на станції пошкоджено гідроспоруди та греблю. Наразі не відомо, чи зможуть фахівці відновити серйозно пошкоджену ГЕС-2. Водночас в Укргідроенерго запевнили, що загрози прориву дамби немає, ситуація на ДніпроГЕС контрольована.

А ще — через ураження ворогом енергоінфраструктури тимчасово окупована Запорізька АЕС знову опинилася на межі блекауту. Там відключилася зовнішня повітряна лінія ПЛ-750кВ "Дніпровська", що з'єднує захоплену військами РФ станцію з об’єднаною енергосистемою України. Втім, за інформацією “Енергоатому” силами українських енергетиків цю лінію уже відновлено.

  • Хмельницька область

Окупанти завдали ударів по об’єктах інфраструктури, в регіоні є відключені населені пункти. Двоє людей загинуло, ще восьмеро травмовані, одну жінку вдалось врятувати з-під завалів. Крім того, в облцентрі пошкоджено низку житлових будинків.

  • Харківська область

Тут ворог завдав ударів балістичними ракетами по енергоструктурі, вивівши її з ладу. 700 тисяч споживачів залишилися без світла. Через знеструмлення насосних підстанцій у місті також спостерігалися проблеми з водопостачанням. Вранці на маршрути не вийшов електротранспорт та не працювало метро.

Унаслідок обстрілів, за повідомленнями ДСНС, постраждав працівник одного з об'єктів енергоінфраструктури. Його стан задовільний.

  • Дніпропетровська область

Країна-агресор вдарила по об'єктах критичної інфраструктури в Кривому Розі – без постраждалих. По місту ворог влаштував комбіновану атаку "Шахедами" та ракетами, після чого там ввели графіки аварійних відключень. Лікарні та інші об'єкти інфраструктури, де це можливо, перейшли на генератори.

Загалом внаслідок ворожої атаки пошкоджено енергетичні об'єкти у Дніпровському, Криворізькому, Павлоградському та Кам’янському районах області.

У Дніпрі через падіння уламків ворожих засобів нападу пошкоджено фасади багатоповерхівок і вибиті вікна.

  • Полтавська область

Уламками збитих цілей пошкодило покрівлі трьох приватних будинків у Миргородському районі. ППО відпрацювала в Кременчуцькому районі.

Через російську атаку на енергетику у Полтавській області застосували превентивні вимкнення підстанцій та ввели графік аварійних відключень на всі 10 черг. Було знеструмлено понад 104 тисячі побутових споживачів та 6700 юридичних. В області розгорнули "Пункти незламності", щоб, доки тривають відновлювальні роботи, люди могли зарядити ґаджети й бути постійно на зв'язку.

Важливо: до обідньої пори електропостачання відновили для побутових споживачів.

  • Львівська область

Дрон-камікадзе влучив в об’єкт енергетичної інфраструктури у Стрийському районі – спалахнула пожежа, є пошкодження. В Золочівському районі області горів лісовий масив – попередньо, внаслідок падіння уламків збитого "Шахеда". Атака обійшлася без постраждалих.

  • Івано-Франківська область

Прикарпаття було атаковане дронами типу Shahed і ракетами. Під ураження потрапив об’єкт критичної інфраструктури. В регіоні є пошкодження, постраждало двоє людей.

  • Вінницька область

Голова Вінницької ОВА Сергій Борзов повідомив, що під час атаки по регіону ворог застосував гібридну тактику БПЛА і крилатих ракет. В області є влучання в об’єкт критичної інфраструктури.

  • Одеська область

На Одещині також зазнали пошкоджень енергооб'єкти. Було знеструмлено 53 тисячі абонентів. Через це, за розпорядженням Укренерго, в місті частково відбувалися стабілізаційні відключення. Фахівці проводять відновлювальні роботи.

  • Миколаївська область

У Миколаївському районі внаслідок ворожої атаки пошкоджень зазнав об’єкт енергетичної інфраструктури. Детальна інформація уточнюється. Постраждалих немає.

  • Тернопільська область

Внаслідок падіння уламків ворожих обʼєктів у Тернопільській області зафіксовано пошкодження 25 приватних домогосподарств.

ЕКСПЕРТИ-ЕНЕРГЕТИКИ: ВОРОЖИЙ УДАР ПО ЕНЕРГООБ’ЄКТАХ УКРАЇНИ НЕ КРИТИЧНИХ, АЛЕ БОЛЮЧИЙ

  • Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики:
Олександр Харченко
Олександр Харченко

- Це - найбільш масована атака за всю війну. І, судячи з усього, її дуже довго й старанно готували, вона була спланована із залученням і розвідки, і московитських енергетиків, щоб завдати максимально потужного удару, який мав би призвести до блекауту в українській енергосистемі - розділити її на частини та спровокувати загальний обвал.

Але досягнути мети, попри те, що атака виявилася справді доволі руйнівною, ворогові не вдалося. У тому числі й завдяки підготовці наших енергетиків, виконаним роботам із фізичного захисту енергооб’єктів, розробці сценаріїв реагування на атаки, визначенню алгоритмів дій ремонтників та диспетчерів в надзвичайних умовах. Все це в комплексі допомогло відреагувати на найбільш потужну атаку таким чином, що вона не призвела навіть до половини тих наслідків, на які, я певен, сподівалися у Кремлі.

Атака була сфокусована на високовольтних мережах та на українській генерації. Більша частина ударів була по вугільних ТЕС.

З погляду відновлення, найпростіше буде полагодити високовольтні мережі. Державна компанія «Укренерго», яка є магістральним оператором цих мереж, має запаси обладнання, налагодила систему, знає, як реагувати на такі виклики. На жаль, цього не можна сказати про вугільну генерацію. І для оцінки, що саме пошкоджено та коли й завдяки чому його можна буде відновити, потрібен час.

Атака на ДніпроГЕС хоч і виявилася доволі болісною, та все ж не стала критичною для нашої енергосистеми. Хоча в ситуації, коли українська генерація вже обмежена унаслідок попередніх атак та захоплення ворогом частини потужностей, кожен новий пошкоджений об'єкт – додаткова небезпека і неабияка проблема. Цього разу ворог пошкодив електротехнічне обладнання, яке використовується для виробництва та для транспортування енергії (підстанція видачі) ДніпроГЕС.

Відновлення цих пошкоджень може тривати доволі довго. Те ж стосується і деяких інших об’єктів.

Якщо пошкоджено турбіну потужного блоку, якщо серйозно постраждав котел, то, на жаль, це критичне обладнання навіть за найбільших зусиль швидко відновити неможливо. Особливо, коли йдеться про вугільну генерацію, яка, до всього, ще й доволі стара, фізично зношена, деяким блокам більш ніж по півстоліття.

Тому дуже важливо в майбутньому послідовно втілювати проєкт з децентралізації української енергетики, побудови нових потужностей, які буде значно складніше вразити військовими засобами. Мова, зокрема, про розміщення у містах об’єктів газотурбінної та газопоршневої генерації, щоб убезпечити системи енергозабезпечення населених пунктів.

Що стосується побудованих систем фізичного захисту енергооб’єктів, то вони 22 березня спрацювали доволі ефективно. Такий захист потрібно добудовувати, підсилювати, охоплюючи ним нові й нові об’єкти.

  • Геннадій Рябцев, доктор наук, експерт з енергетики:
Геннадій Рябцев
Геннадій Рябцев

Критичними наслідки цього удару точно не є. Болючими? Звісно. Тому що маємо достатньо велику кількість влучень саме в об'єкти критичної та енергетичної інфраструктури. Відновлення роботи цих об’єктів у повному обсязі триватиме по-різному: в одних випадках це займе кілька діб, в інших — тижнів, а то й місяців. Загалом не скажу, що ця атака мала якийсь суттєвий вплив на роботу усієї об’єднаної енергосистеми України. Вона, як і раніше, працює надійно й демонструє хорошу здатність відновлюватися після пошкоджень. Причому ці пошкодження усувають значно швидше, аніж це було рік тому, у листопаді-грудні, під час попереднього опалювального сезону. Енергетики знають, що їм потрібно робити, вони мають відповідні ресурси, аби відновлювати енергопостачання по всіх регіонах.

Певне занепокоєння є безумовно для Харкова, який має найбільшу серед усіх інших регіонів кількість влучань. І взагалі це стосується не тільки енергопостачання, а й водопостачання, водовідведення, надання інших послуг. З цим у Харкові також є проблеми, які вирішити швидко буде складно, оскільки це прифронтове місто, яке постійно знаходиться під ворожими обстрілами.

Є також стурбованість щодо Кривого Рогу і прилеглих районів, включно з Дніпром. Тому що, по-перше, це вже не поодинока атака на енергетичні об’єкти регіону, зрештою, не забуваймо й про те, що відповідні об’єкти цього року ворог неодноразово обстрілював. Чому це викликає занепокоєння? А тому, що Дніпровська область є найбільшим споживачем електроенергії в Україні. Там цінується фактично кожен кіловат, вироблений на місцевих генеруючих станціях.

Якщо казати про інші регіони, то, скоріше за все, енергопостачання буде відновлено вже найближчі дні.

Нарешті ДніпроГЕС. Тут мова не про частку станції в енергобалансі країни, а про вагомість того чи іншого об’єкта. Наприклад, Каховська ГЕС взагалі не займала жодної частки в енергобалансі, її встановлена потужність була встановлена нехтовно малою, порівняно із загальною потужністю енергосистеми. Але після руйнування греблі Каховської ГЕС ми отримали величезні проблеми з водопостачанням прилеглих територій. Ну і, плюс — екологічні проблеми, які досі ніхто сповна не оцінював. Точно так само варто оцінювати внесок Дніпровської ГЕС. Вона не має суттєвого впливу на енергобаланс, але вона має суттєвий вплив на функціювання усіх станцій Дніпровського каскаду, а також на водопостачання усіх районів розташованих вище по течії Дніпра. А ще — станція може змінювати обсяг енергогенерації впродовж доби, відкриваючи/закриваючи шлюзи. Вона має такий собі балансуючий влив на функціювання всієї енергосистеми України. Там зараз пошкодження у другому турбінному залі, тобто на ГЕС-2. Наші спеціалісти оцінюють рівень завданих збитків. Скоріш за все, потрібно буде зупиняти ГЕС-2 для проведення ремонтних робіт. Стосовно греблі — вона встоїть. Навіть якщо Путін довго буде довбатися лобом об неї.

ВІЙСЬКОВІ ЕКСПЕРТИ: РОСІЯ МОЖЕ ПОВТОРИТИ СЕЗОН РАКЕТНОГО ТЕРОРУ ТРАВНЯ-ЧЕРВНЯ 2023 РОКУ

Перш ніж розглянути атаку 22 березня, не можна оминути ракетний удар, який стався днем раніше. У ніч на 21 березня російські окупанти застосували 29 ракет Х-101/555/55, всі з яких були збиті, а також по одній ракеті Х-47М2 "Кинжал" та 9М723 ОТРК "Іскандер-М" (KN-23), які також було знищено.

“Практично всі ракети прямували на Київ, і з низки публікацій у відкритих джерелах видно, що вони мали на меті знищення об'єктів Головного управління розвідки МОУ та Служби зовнішньої розвідки України. Але кожна основна мета має і супутні, атака 21 березня також їх мала”, - звертає увагу військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Фактично, цей удар був здійснений обмеженим боєкомплектом, що запускався з неповним навантаженням літаками Ту-95МС. Але вже можна говорити, що це була "розвідка боєм" – оскільки основний удар відбувся саме в ніч на 22 березня.

Олександр Коваленко
Олександр Коваленко

“Цей основний удар був проведений окупантами за класичною схемою. 22 березня першою хвилею вирушали Shahed-131/136. Застосовано було 63 дрони-камікадзе, 55 з яких були збиті. При цьому маршрути були обрані так, щоб "шахеди" перебували в повітряному просторі якнайдовше, а також з максимальним охопленням повітряного простору України”.

Це дозволило російським окупантам досить довгий час відвертати увагу нашої ППО на численні, але поодинокі малогабаритні цілі, а також змушувати витрачати на них боєкомплект.

“ На тлі нальоту "шахедів" здійснювався і масований ракетний удар”.

Російські окупанти запустили 88 ракет:

  • Х-101/555/55 – 40/35 (знищено), запущені із 13 стратегів Ту-95МС;
  • 9М723 ОТРК "Іскандер" – 12/0;
  • Х-22/32 – 5/0, запущені з 5 стратегів Ту-22М3;
  • Х-47М2 "Кинжал" – 7/0, запущені із семи перехоплювачів МіГ-31К при 10 піднятих у повітря;
  • Х-59 – 2/2;
  • 5В55 ЗРК С-300 – 22/0.

То які висновки?

“Дорогі крилаті дозвукові ракети авіаційного базування Х-101/555/55 продовжують нами ефективно збиватися. Також зберігається високий рівень знищення Shahed-131/136, хоча росіяни підвищують живучість дронів-камікадзе за рахунок складних маршрутів польоту, що вкотре порушує питання про необхідність застосування не тільки сухопутних мобільних груп перехоплення, а й повітряних”, - акцентує військовий оглядач.

Також не менш актуальним є питання про відсутність в України достатньої кількості ППО великого радіуса дії з функціоналом перехоплення балістичних цілей. Практично всі ракети, не збиті в ніч на 22 березня, належали саме до цієї категорії.

“Ця низка ударів і нальотів може стати відкриттям чергового сезону терору. Не регулярного із застосуванням такої кількості засобів ураження, але як мінімум обмеженим боєкомплектом Росія може повторити сезон ракетного терору травня-червня 2023 року. Окремо на себе звертає увагу на те, що РФ під час масованих ракетних ударів і ударів обмеженим БК продовжує не застосовувати свою морську компоненту в Чорному морі. Хоча виробництво та накопичення крилатих ракет морського базування "Калібр" зараз навіть перевищує накопичений БК ракет Х-101/555/55”, - констатує Олександр Коваленко.

Олександр Кочетков
Олександр Кочетков

А це — політолог, експерт з ракетно-ядерного озброєння Олександр Кочетков: “Треба визнати, що агресор ретельно підготувався. Саме з такою підготовкою і була пов’язана певна пауза у ракетних ударах по Україні. Для кожного об’єкту були визначені ті засоби ураження, які було найважче відбити тій українській ППО-ПРО, яка прикривала об’єкт. Відповідно, маємо не дуже втішні результати протидії цій атаці: по «шахедах» і крилатих ракетах відсоток збиття як звичайно, а от «Кинджалів», Х-22 і перероблених С-300 не збито жодної. Бо ці ракети летіли туди, де не розгорнуті наші «Петріоти» і САМР-Т. Ворог стає потужнішим. Він покращується як якісно, так і кількісно. Ми — Україна і союзники — починаємо відставати”.

Чому удар саме зараз? Масований удар має значне пропагандистське підґрунтя: «от вчергове згуртовано обрали незмінного вождя й одразу почали завдавати Україні нищівні удари». На користь пропагандистської версії й те, що зима фактично скінчилася, катастрофічної шкоди українській енергетичній інфраструктурі без використання ТЯО завдати майже не реально. Не кажучи вже про перелам на фронті.

“Масовані атаки інфраструктури з пропагандистською метою довго продовжуватися не будуть — навряд чи більше ніж три. Але прифронтові міста, в першу чергу, Харків, Дніпро та Одесу чекає продовження повітряного терору”, - вважає пан Кочетков.

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-