«Невинний» СРСР та «конструктивна» Росія

«Невинний» СРСР та «конструктивна» Росія

Укрінформ
Як маніпулювали проросійські медіа за тиждень 4-10 жовтня

Цього тижня проросійські медіа продовжили спекулювати на трагедії в Бабиному Яру. Зокрема, захищали СРСР, який нібито не несе провини за замовчування трагедії. Також у центрі обговорення опинилися «12 пунктів Кремля», в яких Росія пропонує на своїх умовах нормалізувати українсько-російські відносини. Проросійські спікери запевняли, що Україні слід нарешті відмовитися від «політики війни» та почати відновлювати економічні відносини з РФ. А на тлі високих цін на газ у Європі «найкраще рішення» – нарешті домовитися про прямі поставки російського газу до України.

Як в український інфопростір потрапляють російські наративи – VoxCheck аналізує в рамках спільного проєкту з Центром стратегічних комунікацій. Попередні випуски читайте тут.

ІСТОРИЧНІ МАНІПУЛЯЦІЇ: СРСР безпідставно звинувачують у замовчуванні трагедії в Бабиному Яру

Якщо минулого тижня проросійські сили активно поширювали фейки про роль українських націоналістів у трагедії Бабиного Яру, то цього разу вони звинуватили українських високопосадовців у фальсифікації історії. Першим приводом стало висловлювання Олександра Ткаченка, міністра культури.


Джерело – «Вести»


Джерело – «Страна»

5 жовтня в Києві відбулася прем’єра документального фільму «Бабин Яр. Контекст» українського режисера Сергія Лозниці. Проросійські медіа, посилаючись на слова очевидців, стверджують: перед показом Олександр Ткаченко заявив, що в Бабиному Яру лежать жертви тоталітарних режимів, тобто він начебто ототожнив роль СРСР та Німеччини в геноциді євреїв.

Слова міністра культури складно перевірити, оскільки його промови немає ні у текстовому, ні у відеоформаті. Утім, російським пропагандистам це не завадило: вони почали захищати СРСР. Нагадуємо, що Друга світова війна в сучасній українській історіографії вважається наслідком змови двох тоталітарних режимів – нацистської Німеччини та СРСР. І не безпідставно – саме після підписання пакту Молотова-Ріббентропа дві держави поділили сфери впливу в Європі. Західні історики – від науково-популярного ТВ-каналу History і до найпопулярнішого на сьогодні тексту про Другу світову на Amazon – The Story of World War II, теж називають пакт однією з причин початку війни.

Удруге проросійські сили натякнули на фальсифікацію історії в Україні, коли Володимир Зеленський та Олександр Ткаченко заявили, що СРСР замовчував та ігнорував трагедію Бабиного Яру.

Насправді ж радянську політику є за що критикувати – після закінчення Другої світової війни СРСР відмовився від ідеї пам’ятника «жертвам фашистського терору» на місці трагедії. Натомість влада прийняла рішення створити на цій території зону відпочинку. У 1950 році Бабин Яр почали заливати заводськими відходами, що в 1961 році призвело до Куренівської трагедії.

Перший пам’ятник жертвам Бабиного Яру встановили лише в 1976 році. Причому радянська влада завжди акцентувала увагу на загибелі «радянських громадян», а не євреїв. Трагедію єврейського народу намагалися замовчувати – це було зумовлено тодішньою боротьбою з «безрідними космополітами» та «єврейськими буржуазними націоналістами». Напружені відносини між СРСР та Ізраїлем, який згодом став союзником США, підживлювали антисемітизм в СРСР.

МАНІПУЛЯЦІЯ: Росія пропонує Україні «конструктивний» шлях для нормалізації відносин

6 жовтня російське видання «Коммерсантъ» повідомило, що Росія нібито відправила Україні проєкт рішень, які можуть бути прийняті на майбутній зустрічі Зеленського та Путіна. Проєкт складається з 12 пунктів. «Коммерсантъ» згадав у статті лише частину положень:

● повне відновлення дипломатичних відносин, повернення послів;
● зняття економічних обмежень та відновлення транспортного сполучення;
● скасування персональних санкцій;
● підготовка угоди про поставки та транзит газу після 2024 року;
● підтримка будь-яких мирних домовленостей між Україною та «ЛДНР».

Проросійські ЗМІ переказали ці пункти зі своїми коментарями. Наприклад, «Страна» написала, що насправді пропозиції Кремля доволі прийнятні та неконфронтаційні, й відповідають інтересам України. Проте двостороння зустріч для Володимира Зеленського – це, за словами видання, «піар», тоді як Росія висуває конкретні та зважені пропозиції.

В етері каналу «НАШ» багато маніпулювали про необхідність відновлення українсько-російських відносин. Олександр Долженков, колишній депутат від «Опозиційного блоку» та нинішній член партії «НАШІ», закликав обрати прагматичний підхід та поступово домовлятися з Росією хоча би з економічних питань. Євгеній Мураєв пішов далі та запропонував відновлювати відносини не тільки з Росією, а й ще з Білоруссю.

Найбільша проблема «12 пунктів» – вони не пропонують принципово нових рішень. Росія неодноразово заявляла, що виступає за відновлення російсько-українських відносин. Однак на своїх умовах. Вона не збирається навіть згадувати питання деокупації Криму та відмовляється визнавати себе стороною конфлікту на Донбасі. У запропонованому сценарії Україна все ще має домовлятися з самопроголошеними «ЛДНР», підконтрольними Москві, а не з Росією безпосередньо. Будь-яка «нормалізація» українсько-російських відносин без визнання Росією себе як сторони конфлікту та обговорення Криму – це просування російського порядку денного, а ніяк не «взаємовигідні домовленості».


Джерело – «Страна»

Ба більше, Росія вже використовує ці 12 пунктів у інформаційній війні. Дмитро Пєсков, прессекретар Володимира Путіна, уже заявив, що від України не поступали конструктивні пропозиції щодо двосторонньої зустрічі. А «Страна» додає до цього: відсутність реакції в Україні – це доказ відсутності бажання миру або ж зовнішнього управління («Захід не дозволяє домовлятися з Росією»). Це той самий класичний наратив російської пропаганди, мовляв, «Україна – неконструктивний партнер, не зацікавлений у мирному врегулюванні».

Ніколи такого не було, і ось знову – маніпуляції про російський газ та Україну

На тлі рекордних цін на газ у Європі та обговорення «12 пунктів» проросійські медіа розповсюджували нові й старі маніпуляції про транзит і постачання російського газу.

Зокрема, Klymenko Time, «Страна» поширили заяву Володимира Путіна про те, що, незважаючи на невигідність українського транзиту, Росія за перші 9 місяців цього року збільшила обсяг транзиту газу на 8%. Проте ця заява маніпулятивна. По-перше, за 9 місяців 2021 року Росія транспортувала на 9% більше газу, ніж було би за умови рівномірної прокачки за нормами, записаними в контракті, однак на 17% менше порівняно з аналогічним періодом 2020 року (перевиконання контракту за 9 місяців року ще не означає, що Росія перевиконає його за рік). Новий контракт з Україною передбачав такі мінімальні обсяги транзиту: у 2020 році – 65 млрд куб. м, у 2021-2024 роках – 40 млрд куб. м на рік. По-друге, з 1 жовтня Росія суттєво знизила транзит через українську ГТС – до 86 млн куб. м на добу (добова норма – 110 млн куб. м).

Нарешті, Росія маніпулює, кажучи про невигідність українського транзиту. Наприклад, потужності для транзиту газу через Україну до Угорщини (найкоротший маршрут для постачання газу в Угорщину) вже оплачені, однак Росія відмовилася їх використовувати та підписала з Угорщиною контракт про постачання газу в обхід України. Крім того, керівництво Оператора ГТС України наполягає, що необхідності в запуску «Північного потоку-2» немає: наразі Україна використовує лише третину від усіх потужностей ГТС (максимальна спроможність – 146 млрд куб. м на рік).

Решта маніпуляцій в українському інфопросторі здебільшого були повторенням старих наративів. Так, Віталій Журавський, екснардеп від «Партії регіонів», в етері «НАШ» розповсюджував інформацію про «незаконні схеми» реверсу російського газу: начебто Україна ще з 2014 року відбирала російський газ на своїй території, оформляла його через іноземні фірми-прокладки та завищувала фактичну ціну газу.

Насправді з 26 листопада 2015 року Україна припинила прямі закупки російського газу. Відтоді Україна закуповувала газ у європейських країн (Польща, Угорщина, Словаччина). До 2020 року Україна не забирала російський газ на своїй території. Можливість віртуального реверсу – коли російський газ фізично не перетинає кордон, але Україна платить іноземній державі за імпорт газу – з’явилася лише після укладання нової угоди про транзит з РФ. У 2020 році в такий спосіб Україна отримала 45% імпортованого газу.

Той самий спікер, але вже в коментарі для «Першого незалежного» повторив маніпуляцію про те, що нібито Україні вистачає газу власного видобутку. Отже, немає взагалі потреби пов’язувати ціну газу з європейськими ринками.

І це знову неправда. Українського газу недостатньо для задоволення потреб населення – у 2020 році українські державні та приватні компанії видобули 20,2 млрд куб. м. газу, тоді як споживання досягло 31 млрд куб. м. Приблизно така сама ситуація була й у минулі роки. Тому необхідно закуповувати частину запасів на європейському ринку. У такому разі на українському ринку ціна встановлюється за імпортним паритетом.

Імпортний паритет потрібен, щоб Україна могла повноцінно торгувати і заробляти гроші на європейському ринку газу. Якщо ж ціни на газ в Україні будуть менше ринкових європейських, то українським компаніям буде вигідніше експортувати газ, відтак для українських споживачів газу ставатиме все менше.

Інші спікери на проросійських каналах пропонували «шлях виходу з кризи» – нарешті домовитися з Росією про прямі поставки газу. Юрій Загородній, нардеп від ОПЗЖ, згадував про те, як Медведчук «домовився» про знижку на російський газ ще в 2019 році. Юрій Бойко рекомендував скористатися прикладом Угорщини та укласти довгостроковий контракт на поставки газу. А Денис Ярославський, юрист та частий гість каналу «НАШ», розповів про позитивний приклад Білорусі, яка користується дешевим російським газом. Щоправда, всі спікери забули вказати головне – яку політичну ціну виставить Росія за «дешевий газ»? А також про те, що угода з монополістом – це завжди ризик односторонньої зміни умов контракту. Наприклад, у 2014 році Газпром продавав Україні газ майже вдвічі дорожче, ніж він коштував на європейському ринку.

Наша методологія

Аналітики VoxCheck щодня моніторять сайти й соціальні мережі українських проросійських медіа та визначають головні новини чи теми за тиждень, яким виділили найбільше ефірного часу чи уваги в стрічці новин. Ми визначаємо ключові наративи за тиждень, що минає, та аналізуємо їхнє походження.

VoxCheck шукає фейки та маніпуляції й спростовує їх. В основі перевірки – методика «натисни та перевір». Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Перевірка може базуватися тільки на відкритих даних з відповідними посиланнями. Статтю з фактчеком можна публікувати тільки за умови, що її підписали два члени редакційної колегії.

Кирило Перевощиков, Мирослава Маркова, аналітики VoxCheck
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-