Європа у центрі російської гібридної загрози
Росія веде гібридну війну проти Європи – таку заяву днями зробив очільник Данської служби безпеки і розвідки Фінн Борх Андерсен, закликавши європейські держави до тіснішої співпраці на тлі посилення гібридної війни РФ.
Російська гібридна загроза, здається, стає все більш відчутною та ближчою для цивілізованого світу, європейського континенту зокрема, і набуває абсолютно реальних форм і проявів. І мова тут уже не лише про звичні кремлівські погрози та шантаж, а про цілком реальну небезпеку загострення ситуації в Європі. Очевидно, саме такого ефекту і прагне Путін, кінцевою метою якого є ослаблення та дестабілізація Європи, а згодом і можливий насильницький територіальний переділ. Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це неодноразово заявляла і прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, наголошуючи, що Європа перебуває у найскладнішій і найнебезпечнішій ситуації з часів закінчення Другої світової війни.
Упродовж останнього часу Данія стикається з посиленням небезпеки загроз, серед яких, зокрема, як кібератаки, так і безпосереднє порушення простору безпілотниками. Данська Служба військової розвідки раніше навіть констатувала факт використання Росією винищувачів для захисту «тіньового флоту», що перевозить російську нафту, у тому числі через Балтійське море, а у листопаді проросійська хакерська група NoName057 здійснила масштабні DDoS-атаки на урядові сайти, оборонні компанії та політичні партії, звинувачуючи їх у підтримці України та «русофобії». На щастя, серйозних наслідків для безпеки країни це не мало.
Цієї осені Данія також мала проблеми через масштабні інциденти з порушенням дронами повітряного простору країн, через що тимчасово були закриті кілька аеропортів, зокрема і в Копенгагені. Безпілотники раніше були помічені також над великою авіабазою в Скридструпі, де розміщена більшість данських винищувачів F-16 та F-35. Невідомі безпілотники над військовими та цивільними об’єктами Данії стали, на думку експертів, наслідком рішення Копенгагена закупити далекобійну зброю, а також її непохитної підтримки України.
Варто згадати, що Данія – серед найвідданіших та найрішучіших прихильників України. Це демонструють як постійні звернення та заклики про потребу консолідованих дій, так і конкретні рішення віддати Україні артилерію та збільшити власні військові витрати. До цього данські високопосадовці цілеспрямовано закликають і решту союзників як до першочергової потреби термінового об’єднання проти Москви.
Копенгаген послідовно та активно підтримує Київ в умовах російської агресії, йдеться про військову, політичну, фінансову допомогу. Зокрема, саме Данія є одним із лідерів постачання сучасного озброєння для українських сил оборони. Очевидно, що така цілеспрямована позиція обумовлена не лише солідарністю, а й розумінням того, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою європейського простору загалом. Тож, підтримуючи Київ, Данія одночасно зміцнює обороноздатність усього східного флангу НАТО, протидіючи можливій подальшій експансії РФ.
Як відомо, Данія контролює стратегічно важливий вхід до Балтійського моря, через який пролягають важливі торговельні та військові маршрути. Як транзитна держава, вона відіграє помітну роль у забезпечені логістики та комунікацій у контексті зміцнення східного флангу Альянсу.
Не варто забувати, що до складу королівства входить і надзвичайно важлива та виняткова автономія Гренландія, територія якої має особливе геополітичне значенням завдяки розташуванню між Північною Америкою та Європою, а також близькості до Арктики, де дедалі більше перетинаються інтереси провідних світових держав. Саме таке поєднання контролю над Балтійським морем і володіння арктичною територією робить Данію важливим елементом у системі стримування російських загроз.
Водночас, як бачимо, Росія, попри міжнародну ізоляцію та санкції, продовжує розширювати недружні дії проти Заходу, що проявляється у постійній гібридній агресії проти європейських країн, кібервійнах, дезінформаційних кампаніях, втручанні у вибори, порушенні міжнародного права та підтримці авторитарних режимів, прагнучи підірвати єдність західних демократій та зміцнити свій вплив.
Російська політика гібридної експансії в Європі має системний і скоординований характер і використовує весь доступний інструментарій гібридного впливу. Власне іще з 2013 року РФ почала проводити масштабні військові навчання, у кілька разів більші, аніж відповідні навчання Північноатлантичного Альянсу. Такі дії не в останню чергу були спрямовані на те, щоб поставити під сумнів зобов’язання у рамках 5 статті Вашингтонського договору. В останні роки почастішали випадки так званого «воєнного тестування» оборонної системи НАТО: вчинення збройними силами РФ провокацій у повітряному і морському просторі Європи, суттєво зросла воєнна активність РФ поблизу кордонів НАТО. І така тенденція спостерігається вже давно, ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Все це робиться для того, щоб продемонструвати готовність Кремля залучити силу заради досягнення своїх політичних і оборонних цілей.
Очевидно, Путін розпочав новий етап гібридної агресії проти Європи на тлі санкційного тиску на противагу загальносвітовій консолідації та підтримці України. Тому російська загроза вимагає від Європи термінового переосмислення та навіть переозброєння з урахуванням тих процесів, що зараз тривають у центрі Європи, адже Кремль фактично розпочав відкриту територіальну експансію. Очевидно і те, що Путін не планує зупиняти свій кривавий терор у центрі Європи. Вірити Путіну не можна, бо саме він зруйнував усю існуючу архітектуру міжнародної безпеки, порушуючи норми та правила договорів, виходячи з них та найголовніше – розв’язавши повномасштабну війну в Україні. Російська влада продовжує демонструвати свою незацікавленість у будь-якому мирному врегулюванні війни з Україною, окрім повної капітуляції українського уряду та знищення української державності.
Тож Путін і далі вважає своїм противником Захід, мріє послабити його, роз’єднати, позбавити єдності та міцності. І тут російська гібридна агресія розглядається Кремлем як найважливіший елемент. Наближаючись до четвертої річниці від повномасштабного вторгнення Росії, Україна переживає найскладніші часи в історії своєї незалежності. Але це водночас і визначальний етап не лише для українців, а й для усього цивілізованого світу, демократії та свободи загалом, адже результат війни в Україні визначить геополітичний ландшафт Європи на наступні десятиліття.

Тарас Попович, журналіст, правозахисник
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама