Житло, надруковане на 3D-принтері, та кардіостимулятор-наліпка

Житло, надруковане на 3D-принтері, та кардіостимулятор-наліпка

Укрінформ
Головні науково-технологічні прориви та сенсації тижня: 29 травня – 5 червня

Цього тижня ми дізналися про зведення триповерхового багатоквартирного будинку, надрукованого на 3D-принтері, а також про те, що вчені розробили наклейку-кардіостимулятор, застосування якого не потребує операції.

Про ці та інші сенсації – у нашому огляді.

БАГАТОКВАРТИРНИЙ БУДИНОК, НАДРУКОВАНИЙ 3D-ПРИНТЕРОМ

Фото: New Atlas.
Фото: New Atlas.

У Франції завершили зведення найбільшого в Європі багатоквартирного будинку, надрукованого на 3D-принтері. У будинку – 12 квартир соціального житла, розташованих на трьох поверхах. Це перша будівля у Франції, в якій як несуча конструкція, так і всі стіни були надруковані безпосередньо на будівельному майданчику.

Спочатку планувалося, що друк будинку займе 50 днів, але в підсумку вийшло звести будівлю всього за 34 дні. Процес будівництва контролювали тільки три оператори. Власне, будівлю – стіни, перекриття – було надруковано за допомогою цементоподібної суміші, але решту будівельних робіт, як-от встановлення вікон та електропроводки, проводили традиційним способом.

Оптимізована конструкція будинку дала змогу заощадити 10% бетону. Будівля оснащена технологіями для скорочення втрат тепла, а також сонячними панелями й автономним опаленням.

Будинок має 800 квадратних метрів житлової площі.

УЛЬТРАЗВУКОВИЙ КАРДІОСТИМУЛЯТОР-НАЛІПКА, ЯКА ЗМЕНШИТЬ ПОТРЕБУ В СЕРЦЕВИХ ІМПЛАНТАТАХ

Фото: Interesting Engineering.
Фото: istockphoto.com.

Дослідники Массачусетського технологічного інституту розробили альтернативу стандартним серцевим імплантатам, що не потребує хірургічного втручання: ультразвуковий кардіостимулятор, який можна приклеювати до тіла пацієнта.

Технологія використовує ультразвукові хвилі для задання ритму серця. Йдеться про передову наукову галузь, відому як «соногенетика»: генетично модифіковані клітини реагують безпосередньо на звук.

У пристрій розміром з поштову марку вбудований крихітний ультразвуковий перетворювач. Виготовлена ​​з гідрогелю, наліпка щільно прилягає до шкіри людини, пропускаючи ультразвукові хвилі з ідеальною чіткістю.

Якщо цю технологію буде схвалено для використання, вона багато в чому переосмислить сучасну медицину.

10 000 КІЛОМЕТРІВ БЕЗ ДОЗАПРАВКИ: УНІКАЛЬНИЙ АВТОНОМНИЙ КОРАБЕЛЬ MARAUDER

Фото: Saronic.
Фото: Saronic.

Техаська суднобудівна компанія Saronic презентувала свій новий безпілотний корабель Marauder, який належить до класу середніх автономних надводних суден.

Новинка розроблена як для військового застосування місій, так і для комерційного сектору. Головна фішка проєкту – фантастична швидкість його реалізації. Від перших ескізів на папері до реальних випробувань на воді минуло менше року.

Marauder створювали спеціально для довготривалих та ризикованих морських рейсів, де людям просто немає чого робити. Роботизований корабель спокійно видає швидкість понад 25 вузлів на годину, а без дозаправки може пройти 5400 морських миль (це майже 10 000 кілометрів).

Ще одна перевага судна – модульна конструкція. Безпілотник бере на борт до 150 тонн корисного вантажу. Конструктори розрахували розміри палуби так, що туди легко стають стандартні морські ISO-контейнери. Корабель за лічені години можна трансформувати з військового розвідника чи логістичного перевізника на наукове судно для цивільних океанографів.

ДЕШЕВА ДОБАВКА ДОПОМОГЛА НАТРІЄВИМ АКУМУЛЯТОРАМ ПРАЦЮВАТИ ПОНАД 2000 ГОДИН

Фото: pixabay.
Фото: publicphoto.org

Дослідники з Національного університету Сінгапуру  розробили  натрієву батарею, використавши доступну за ціною добавку.

Для створення стабільного твердого полімерного електроліту вчені застосували графітовий нітрид вуглецю (GCN) – матеріал, який отримують шляхом нагрівання звичайної сечовини до температури 550° C. Надтонкі листи GCN поєднали з полімерною плівкою. Це дозволило реорганізувати структуру полімеру, збільшивши його механічну міцність у три рази та суттєво підвищивши провідність. Багаті на азот ділянки на поверхні допомогли ефективніше вивільняти іони натрію для перенесення заряду.

Під час тестів стандартний полімерний електроліт вийшов із ладу вже за 250 годин, тоді як модифікована версія стабільно відпрацювала понад 2000 годин без жодних збоїв.

Повністю твердотільні тестові акумуляторні елементи зберегли 95% своєї місткості після 500 циклів заряджання-розряджання.

Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).

Перше фото: New Atlas.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-