Лукашенко-шантажист, Хартія зі США та українські «москіти» у Чорному морі - публікації тижня
Спільна «гібридна атака» на ЄС Союзної держави РФ та Білорусі
З 8 листопада різко загострилася ситуація з мігрантською кризою, «гібридною атакою» режиму Лукашенка проти Європейського Союзу. Цього разу її вістря виявилося спрямованим проти Польщі (тому корисно прочитати текст варшавського власкора Укрінформу "Лукашенко атакує Польщу і ЄС мігрантами"). Варто також згадати, що влітку, коли ця спецоперація тільки розгорталася, перший удар був спрямований на Литву («Живі люди як зброя – гібридна атака Лукашенка на Литву і ЄС»).Нинішнє осіннє загострення відрізняється від літнього тим, що тепер у гру більш явно вступив Кремль. Злагоджена підтримка позначається по всіх трьох лініях - політичній, дипломатичній, пропагандистській.
***
Відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства України і США і підписання оновленої Хартії стратегічного партнерства вже дало поживу для дискусій аналітикам та політологам в Україні і за кордоном. Укрінформ по гарячих слідах поставив запитання щодо цих двох важливих подій міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі, чиїм підписом від імені України було скріплено стратегічний документ, який, будемо сподіватися, матиме значний вплив на майбутнє нашої країни та її відносини з одним з наших ключових партнерів.
***
Маневреність, скритність, раптовість, або Як катеру воювати з крейсером
Чергова група американських патрульних катерів типу «Айленд» (англ. Island – острів) прямує до берегів України. Коли вони дістануться, поки не повідомляється, але українські військові наголошують, що «катери допоможуть підвищити рівень взаємосумісності ВМСУ з флотами держав-членів та партнерів НАТО, а також посилити морську безпеку нашої держави». Але як саме? Скільки потрібно катерів, щоби виконати мінімальне завдання щодо захисту України з моря? Зрештою, як “москітний флот” може протистояти більшим та краще озброєним кораблям – тим же фрегатам чи есмінцям? Укрінформ розпитав про деталі у військових експертів.
***
Як живуть кримські «диверсанти» та що ми можемо для них зробити
П’ять років виповнилося з того часу, як за сфальсифікованим звинуваченням у начебто підготовці диверсій у Севастополі були затримані колишні військові експерти Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов та Володимир Дудка. Дмитро Штибліков під тортурами обмовив себе, щоб не допустити наруги над дружиною, яка також була затримана, та у листопаді 2017 року був засуджений окупаційним «судом» до п’яти років колонії суворого режиму і штрафу в 200 тисяч рублів. Його етапували у колонію в Омську, де пів року тримали фактично в карцері. Олексій Бессарабов і Володимир Дудка, незважаючи на тиск і тортури, відмовилися визнавати провину в «злочинах», яких вони не скоювали. Слідство і суд тривали майже два з половиною роки: 2019 року Севастопольський міський «суд» дав Олексію і Володимиру по 14 років позбавлення волі. Російська колонія строгого режиму – це продовження катувань. Це не ФСБшники, інші вертухаї, але система одна. У хлопців проблеми з усім: зубами, очима, серцем. Що змінилося за ці роки? Що повинна робити Українська держава? Де брати сили бранцям та рідним?
***
В Україні продовжують фіксувати високі показники захворюваності на COVID-19. І хоча Міністерство охорони здоров’я почало обережно звітувати про стабілізацію ситуації, одним із рішень проблеми вбачає все ж таки вакцинацію якомога більшої кількості людей. Про те, чи зможе інфраструктура для вакцинації працювати при підвищеному попиті, як вакцинувати дітей від COVID-19 і кому розраховувати на третє щеплення проти коронавірусної хвороби – в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.
***
Таблетки «від COVID-19»: в Україні їх теж тестували, висновок – позитивний!
На самому початку пандемії що лиш не «призначали» на роль панацеї від коронавірусу: і антипаразитарний івермектин, і антималярійний гідроксихлорохін... Ці препарати розкуповували «про запас» – людям дуже хотілося мати десь у шухлядці рятівну пігулку. Ними навіть досі дехто лікується попри те, що офіційна медицина давно визнала їх неефективність і навіть небезпечність для життя. Люди нарікали – невже не можна придумати щось справді дієве? І ось нарешті восени-2021 специфічні ліки проти COVID-19 посипалися, наче з рогу достатку. AstraZeneca, Pfizer та Merck&Co повідомили про створення препаратів, які показали ефективність проти коронавірусу. Згодом з’явилася інформація, що МОЗ дозволило проведення в Україні частини досліджень препаратів від COVID-19. Про те, як відбувалися 11-місячні дослідження ефективності, зокрема, молнупіравіру в Україні, на базі Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру, Укрінформу розповів Олександр Варунків, доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Івано-Франківського національного медуніверситету.
***
Куди поїхати Європою на вихідні: 5 несподіваних ідей
Прихід зими – не привід відкладати мандри. Зрештою, стільки цікавих напрямків з міст України відкрили авіакомпанії, то не пропадати ж добру. Коротка поїздка у цікаве і недалечке місце – саме те, що треба (якщо ми вакциновані й захищені), аби набратися нових вражень і збагатитися культурно. Укрінформ має кілька несподіваних для подорожей пропозицій. Отже, де цієї зими поїсти пиріжків зі шкварками, помилуватися крижаними сталактитами та насолодитися музичними фестивалями?
***
Кенія: 2 тисячі кілометрів, що змінюють свідомість
Кенія, розташована по обидва боки екватора, є одним із головних туристичних курортів Африки. Проте для українського громадянина вона все ще залишається «terra incognita» – земля невідома, незвідана. Причина – далека відстань, відсутність прямого авіасполучення та й партнерські відносини між країнами вибудовувалися доволі повільно. Тож чи варто летіти за три моря-океани і що в Кенії можна побачити? Про це – у розповіді кореспондентки Укрінформу.
Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.
