Живі люди як зброя. Гібридна атака Лукашенка на Литву і ЄС

Живі люди як зброя. Гібридна атака Лукашенка на Литву і ЄС

Укрінформ
Яке воно, минуле, сьогодення і майбутнє нової міграційної кризи?

1-2 серпня в Литві гостювала комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон, обговорювала міграційну кризу, спровоковану режимом Лукашенка. Спілкувалася з першими особами країни, відвідала литовсько-білоруський кордон і, що важливо, підтримала плани Литви з будівництва загородження на кордоні з Білоруссю. Правда, не змогла уточнити, чи буде це фінансуватися з фондів Євросоюзу, але зазначила, що «фінансується багато іншого обладнання з метою, щоб інтегроване управління кордоном було достатньо захищеним». При цьому обговорення, за її словами, ще триватиме.

І ЗНОВУ – «БУДІВНИЦТВО КОРДОНУ». АЛЕ ЩО ДО ТОГО?

Глава МВС Литви Агне Білотайте була більш конкретна, заявивши, що Служба охорони держкордону вже підготувала план будівництва загородження. А до його реалізації потрібно буде покрити весь кордон з Білоруссю колючим дротом - концертіно, «який розташовувався б за принципом піраміди, коли три мотка внизу, на них ще дві, і нагорі - один... а поруч будуть будувати фізичні загородження». На думку Білотайте, подолати таку огорожу буде непросто. З іншого боку ще не сказали свого гучного слова захисники прав людини, які раніше натякали на неприпустимість використання такого виду колючого дроту, що завдає поранення кожному покрову порушників.

Агне Билотайте / Фото: МВД Литвы
Агне Білотайте / Фото: МВС Литвы

І тут, звичайно, можна поспівчувати нелегальним мігрантам, знедоленим людям, яких цинічно використовує мінський режим. Як показало розслідування національного телерадіомовлення Литви LRT, Лукашенко ще й заробляє на них. Люди збирають гроші, щоб виїхати з неблагополучної життя в спокійну Європу, за запевненнями посередників, гарантовано і безпечно. А замість цього опиняються в тимчасовому таборі розміщення з перспективою депортації. Безнадія...

Але можна зрозуміти і місцевих жителів, литовців, які рік за роком долають наслідки радянської окупації, трудяться, щоб налагодити життя за європейськими зразками. І раптом вся їхня звичайна, добута мозолями обстановка виявляється перевернутою догори дном. Через помсту білоруського диктатора, його цинічну атаки «пішаками» мігрантів. (Цікаве відео).

У цьому сенсі показовими є «дзеркальні» події поблизу полігону Руднінкай і в ньому самому. Минулого тижня там були акції місцевих жителів, які не бажали, щоб поруч з їх житлом з'явилося наметове містечко нелегалів, а на цій – вже хвилювання мігрантів, приводом яких став промоклий після дощів намет. І зрозуміло, що це лише «перші дзвінки».

Полигон Руднинкай / Фото: Orestas Gurevičius, Delfi
Полігон Руднінкай / Фото: Orestas Gurevičius, Delfi

У понеділок же стало відомо, що в Іраку відкривають авіарейси до Мінська з ще трьох міст країни - Басри, Ербілі і Сулейманії. При цьому на деякі рейси квитки розкуплені на весь серпень, на деякі - аж до жовтня. (Нагадаємо, що раніше, з 23 липня, кількість рейсів Багдад-Мінськ зросла з двох до чотирьох на тиждень. При тому, що до того, 15 липня, глави двох МЗС Габріелюс Ландсбергіс і Фуад Хусейн провели в Багдаді переговори про те, як перешкоджати кризі).

Яка ж була реакція Йоханссон на новину? «Нам слід терміново реагувати і якомога швидше зустрітися з урядом Іраку і посадовими особами цієї країни, щоб обговорити можливості скорочення обсягів польотів». Отаке, дуже суворо - «обговорити можливості скорочення». При цьому існуючі плани єврокомісара навіть не обурюють, а лише «засмучують».

Илва Йоханссон / Фото: D. Umbrasas/LRT
Ілва Йоханссон / Фото: D. Umbrasas/LRT

Отже осмислення ситуації, як в Литві, Балтії, так і в Європі в цілому триває. Скажімо, зараз пропонують варіанти розміщення прибулих з Білорусі мігрантів не тільки в Литві; обговорюють наказ литовським прикордонникам повертати нелегалів назад, на територію Білорусі ( «можливість застосування сили залежить від ситуації»), з тим, щоб вони йшли на пункти пропуску і вже там заявляли свої прохання про притулок.

Але зрозуміло, що це все напівзаходи...

ЯК ЛУКАШЕНКО ОГОЛОШУВАВ ПОЧАТОК ГІБРИДНОЇ АТАКИ

А між тим, в цьому році литовсько-білоруський кордон перетнули вже 4 тис. нелегальних мігрантів (більшість - вихідці з Іраку). Білотайте прогнозує, що до кінця року в Литві може опинитися 10 тисячі нелегальних мігрантів - що помітно більше колишніх розрахунків. Та й це, мабуть, не граничні цифри. (У неділю були зафіксовані рекордні показники - кордон перетнули 289 мігрантів).

При тому мова йде про невелику, в кілька мільйонів, балтійську країну, яка не має досвіду дій в умовах подібної кризи. Але що гірше, поки не видно концепції загальноєвропейської реакції на таку атаку Лукашенка. Чергові санкції проти його режиму прийняті, але не введені в дію - в надії, що він одумається, і припинить нелюдську, гібридну атаку нелегалами. Але Лукашенко опам'ятовуватися не збирається. І кремлівський патрон його не обсмикує. Отже давайте пригадаємо їхні минулі дії, щоб мати можливість змоделювати і деякі майбутні...

Як же цікаво і непередбачувано чіпляються один за одного історичні шестерінки. Чи всі сьогодні пам'ятають про зв'язок, який існує між насильницької посадкою в Мінську рейсу Ryanair з опозиціонером Протасевичем на борту і міграційною кризою, яка розгорається все сильніше?

Карикатура Сергея Елкина
Карикатура Сергія Йолкіна

Лукашенківське авіапіратство сталося в неділю 23 травня. Тоді ж пішла досить різка реакція західних країн. І ось вже в середу, 26 травня, виступаючи перед підконтрольним йому парламентом, Григорович елегантно пригрозив західним країнам: «Ми зупиняли наркотики і мігрантів - тепер будете самі їх їсти і ловити» (Наркотики - «їсти», а мігрантів - «ловити», не переплутайте).

Спочатку загроза здалася дивною, неконкретною. І в цьому сенсі - логічно алогічним продовженням попередньої заяви Лукашенка, що саджаючи в Мінську літак з Протасевичем на борту, він «захищає Європу від тероризму». Але вистачило кілька днів мігрантського свавілля, і ситуація почала прояснюватися. Під гібридною атакою - Литва, білорусько-литовський кордон.

Далі корисно ознайомитися зі словами Лукашенко, мовленими 22 червня, на церемонії, присвяченій 80-річчю початку радянсько-німецької війни: «Сьогодні вони (країни Заходу, - ред.) завили. Ах, білоруси їх не захищають. В Литву, Латвію і в Польщу кинулися тисячі і тисячі нелегальних мігрантів. Вони вимагають від нас захистити їх від контрабанди, від наркотиків. Аж через Атлантику чути сигнал: допоможіть, як це було раніше, затримайте ядерні матеріали, щоб вони не потрапили в Європу».

Показово, що і тут Лукашенко ще прикриває справжню створювану їм проблему («тисячі і тисячі нелегальних мігрантів») колишньої мішурою. І навіть яскравішою - до «наркотиків» додав «контрабанду» і «ядерні матеріали».

МІНСЬКИЙ ДИКТАТОР ШАНТАЖУЄ ЛИТВУ ТА ЄС

Наступна реперна точка - заяви Лукашенка від 2 липня: «Я чесно сказав, що ми не будемо більше тримати тих, кого ви (все ті ж країни Заходу - ред.) гнобили в Афганістані, Ірані, Іраку. У нас немає на це ні грошей, ні сил внаслідок ваших санкцій. І, розумієте, ніхто не знає, що відбувається в Литві і на кордоні, це просто факт».

І тут вже багато що проговорене прямо, точніше прямота («я чесно сказав») перемішана з брехнею. Дійсно - чесно названа Литва в якості головного об'єкта атаки (кордон з нею - 462 км), а інші прикордонні країни ЄС не названі (білоруський кордон з Польщею - 399 км, з Латвією - 143 км). Але поруч - брехня, мовляв, ніхто не знає, що відбувається на литовському кордоні. Чесно названий Ірак, як найбільший «постачальник» нелегалів до Мінська. Але при цьому він поставлений на третє місце, захована за куди менш актуальними в цьому контексті Афганістаном та Іраном.

Але ось верх лукашенківською чесності в цій заяві: він говорить, що у Білорусі для стримування мігрантів немає «ні грошей, ні сил в результаті ваших санкцій». Іншими словами, тут диктатор фактично запропонував умови угоди: ви знімаєте санкції - я зупиняю міграційну кризу. Але Захід проігнорував ці його слова. І що найприкріше для диктатора, можливо, зовсім їх не помітив.

Карикатура Сергея Елкина
Карикатура Сергія Йолкіна

Наступна етапна заява Лукашенка з цього питання трапилося 20 липня. Втім, тут потрібна передмова. Раніше в той же день Держприкордонкомітет Білорусі заявив про затримання декількох груп іракських нелегальних мігрантів, які «незаконно перейшли білоруський кордон з території Литви, де, за їхніми словами, їх не годували, били, змушували давати неправдиві свідчення проти білоруських прикордонників, а також силою і під загрозою застосування зброї змусили порушити кордон Білорусі». (Вражаючий за логікою, точніше за її відсутністю виступ. Якщо «не годували», «били», змушуючи «давати неправдиві свідчення проти білоруських прикордонників», то навіщо ж відправили назад в Білорусь, втрачаючи таких цінних (лже)свідків?)

Але не будемо судити строго, адже це все тільки заздалегідь підготовлена подача, комфортний пас на язик-ключку Лукашенка. Далі слово бере він: «Те, що люди туди (в Литву, - ред.) хлинули, - це тільки початок. Я вже вам сьогодні сказав: далі туди підуть люди озброєні, щоб захистити ось таких ось скривджених людей. Якщо така людина, що пройшла через війну, туди (в Литву - ред.) потрапить зі зброєю, не факт, що вона буде захищати тільки вагітних жінок, які посунули з Близького Сходу та Афганістану. Ви знаєте, що там буде творитися. Ми це бачимо на прикладі західних держав, і бачимо, як вони на це реагують».

ЧИ ВИПАДКОВО МОВИТЬСЯ ПРО БІЖЕНЦІВ З АФГАНІСТАНУ?

Заява спочатку здається дивною та нескладною, ну приблизно, як коротка фраза, вимовлена 26 травня тим же А.Г. (Мається на увазі сам Алєксандр Григорич, а не один німецький політик, яким захоплювався в 1994 році новообраний білоруський президент).

Але давайте ще раз пройдемося по його процитованих вище виступах і співвіднесемо їх з іншими подіями. У міру того, як США, інші західні країни виводили війська з Афганістану, в промовах Лукашенка ця країна, біженки і біженці з неї захопили провідні позиції. Звернемо увагу на те, що А. Г. при цьому загрожує, що через територію його країни в Литву прийдуть люди «зі зброєю». І це, звичайно, вже явний блеф. Для порівняння: Росія, всерйоз намагається розіграти афганську карту, заграє з талібами, але одночасно намагається сильніше прив'язати до себе центральноазіатські країни, обіцяючи захищати їх від Талібану. Однак, Лукашенко 13 липня обговорював з Путіним в Петербурзі «тему протидії держав - членів ОДКБ загрозам в Середній Азії в зв'язку з виведенням військ США з Афганістану».

Фото: kremlin.ru
Фото: kremlin.ru

А далі, як то кажуть, «Коня кують, а жаба й собі лапу підставляє». Схема загрози афганськими біженцями так запала в душу Лукашенко, що він переніс і її на Литву. Хоча зрозуміло, що логістика масової доставки афганських нелегалів в Мінськ і далі до литовського кордону набагато складніше, ніж рейси з Іраку. Складніше - але не означає, що неможлива (якщо вже до Литви добираються і біженці з Африки). Взагалі, завдання мінського диктатора - зробити міграційний потік в балтійську країну не тільки великим, але й різнорідним, щоб зробити ситуацію по обидва боки від парканів пунктів тимчасового розміщення мігрантів максимально нестабільною і конфліктною.

Ще цікаве питання: чому Лукашенко, попри перші свої заяви, атакує нелегалами тільки Литву, практично не чіпаючи Польщу і Латвію? Тому що йому потрібен максимальний негативний ефект на одному конкретно взятому прикладі. А потенціал - організаційний, людський, фінансовий - 38-мільйонної Польщі на порядок більше, ніж у 2,7-мільйонної Литви. Тому А.Г. б'є поки що по одній країні, найближчій та з найбільшим спільним кордоном.

УРОКИ: УЧАСТЬ РОСІЇ В МІГРАЦІЙНІЙ КРИЗІ 2015 РОКУ

І давайте ще пригадаємо історію міграційного кризи в Європі, що розгорівся в 2015 році. Два основних маршрути йшли - через Туреччину-Грецію і через Лівію-Італію. Але були й інші. Наприклад - російський, коли нелегальні мігранти доставлялися на фінський і норвезький кордон. Причому, рахунок тоді теж йшов на тисячі, Норвегія теж говорила, що має будувати стіну на кордоні. А у випадку з фінської кордоном заявлялося про участь російських спецслужб (до речі, проілюстрована ситуація прикладом з афганськими біженцями). Було це в 2016 році, але тепер, через п'ять років, з яких півтора року - ковідних, геть забулося.

Фото: Jussi Nukari / Lehtikuva
Фото: Jussi Nukari / Lehtikuva

Тобто Лукашенко ніякого відкриття не зробив, а лише повторив нещодавні російські напрацювання. Але хто тепер може поручитися, що схема ця не повернеться - в колишньому вигляді або перетвореному? Адже у Росії немає візового режиму з пострадянськими азіатськими країнами. І це відкриває великий простір для маніпуляцій.

За бажання можна доставляти біженців по колишньому варіанту - на фінський або норвезький кордон. А можна урізноманітнити - і додати до них естонський і латвійський. Але можна і не бруднитися самим, а загрібати жар чужими руками. Тобто переправляти афганських біженців до Білорусі, щоб Лукашенко продовжував атакувати нелегалами Литву. Або, якщо вдасться налагодити більш масовий потік, то ще й Польщу з Латвією.

Сьогодні ці плани можуть здатися фантастичними. Але насправді, вони не такі вже й складні і цілком технологічні. Якщо тільки Захід не виробить загальну послідовну лінію протидії зростаючому нахабству двох останніх диктаторів Європи.

Олег Кудрін, Рига.

Карикатура Сергія Йолкіна

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-