Україна зустрічає Дельту: мало вакцинованих – і це небезпечно

Україна зустрічає Дельту: мало вакцинованих – і це небезпечно

Укрінформ
…А ситуація з киснем покращилася – тепер майже 100% ліжок забезпечені киснем. Утім, з резервом медиків стало гірше

Як і прогнозували науковці з НАНу, захворюваність на ковід-19 у серпні почала зростати. І от станом на 19 серпня вже маємо понад 1500 нових випадків – такого показника в Україні не спостерігалося ще з початку червня. Нова хвиля, як ми знаємо, невідворотна, і тривоги додає те, що вакциновані люди можуть хворіти повторно і поширювати вірус далі.

Які ж прогнози для України і перспективи у подоланні нової хвилі – далі в матеріалі Укрінформу.

За тиждень захворюваність зросла на 23%

5 серпня в Україні вперше за півтора місяці було виявлено 1000 випадків за добу (до цього востаннє більше тисячі інфікованих виявляли 17 червня), а тепер ця статистика повільно йде вгору. Аналітик Євген Істребін підрахував, що за тиждень зростання склало 23%. «За кількістю нових випадків на душу населення Чернівецька область йде одразу за Києвом», – пише аналітик. Місцеві медики зазначають, що зараз у області традиційний період хрестин і весіль, тож саме з цим і пов’язується підйом захворюваності.

А от скільки випадків саме штаму «Дельта» зафіксовано станом на зараз в Україні, невідомо. Останні дані МОЗ наявні за 12 серпня, коли повідомлялося, що «Дельту» виявили у 300 людей. Водночас ситуація з поширенням «Дельти» в сусідніх країнах виглядає тривожною – у Польщі, за словами міністра охорони здоров’я, ще на початку серпня 80% коронавірусних інфекцій було викликано штамом «Дельта», а в Чехії «Дельту» виявили у 95% зразків. Відтак малоймовірно, що в Україні ці показники продовжують залишатися такими низькими.

Коли ж очікувати не просто зростання, а нового спалаху захворюваності на COVID-19 в Україні? У Міністерстві охорони здоров’я вважають, що це станеться приблизно в жовтні-листопаді.

«Найближчими днями ми не очікуємо, що ситуація буде різко погіршуватися. Ми йдемо за сценарієм 2020 року. І якщо подивитися статистику за аналогічний місяць минулого року, то зараз ми перебуваємо перед піком. Але хочу нагадати, що минулого року пік у нас спостерігався через півтора-два місяці після тих цифр, які ми реєструємо зараз», – розповів головний державний санітарний лікар Ігор Кузін в інтерв'ю Укрінформу. Хоча у МОЗ не виключають, що сплеск коронавірусу може початися раніше.

А от ексзаступник міністра охорони здоров’я, співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк вважає, що це станеться раніше – ще у вересні.

Павло Ковтонюк
Павло Ковтонюк

«Ми спостерігаємо загальноєвропейський спалах, спричинений штамом «Дельта». Цей штам дедалі більше поширюється і в Україні. Його циркуляція в якийсь момент стане критичною, і тоді в Україні різко підскочить захворюваність. Особливістю цього варіанту коронавірусу є те, що захворюваність буде наростати дуже стрімко, а після досягнення піку – так само швидко піде на спад. Я думаю, на нас такий розвиток подій чекає у середині вересня», – сказав Ковтонюк.

Кисень буде, а от медиків може не вистачити

Головне питання прийдешньої хвилі у тому, чи готові до неї заклади і що зробила держава і місцеві органи, аби забезпечити їх усім належним, а насамперед – киснем, засобами захисту, медичними кадрами. Адже під час минулої хвилі, яка була чітко спрогнозована, проблеми залишалися усе ті ж, що й на початку епідемії.

Щодо забезпечення лікарень киснем нещодавно прозвучала обнадійлива заява прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Глава уряду стверджує, що майже 100% COVID-ліжок забезпечені підведеним киснем, а ще закуплено 15 тисяч кисневих концентраторів для лікування на амбулаторному рівні. Дані зі столиці, озвучені раніше, це підтверджують: у Києві киснем забезпечені 97% ліжок, призначених для хворих на COVID-19, повідомили в КМДА. Хоча досвідчені медики кажуть: якщо потреба у кисні в усіх закладах виникне одночасно, то проблеми все одно можуть з’явитися, бо виробників кисню небагато. Тому лікарні усе частіше намагаються будувати власні кисневі станції. Приміром, в один день 21 липня про встановлення кисневих станцій повідомили одразу дві лікарні – центральна районна лікарня Козятина (Вінничина), а також Вараська багатопрофільна лікарня (Рівненщина).

Із забезпеченістю лікарень, які прийматимуть пацієнтів з ковідом, засобами захисту ситуація гірша, аніж з киснем. За даними Нацслужби здоров’я, у цілому по усіх опорних закладах рівень забезпеченості ЗІЗ складає 67,5%. А рівень використання – 46,9%. Як пояснюють в НСЗУ, низький̆ рівень використання ЗІЗ може свідчити про порушення при їхньому використанні, зокрема про безперервне використання одноразових засобів. Або про помилки закладу при визначенні орієнтовної̈ потреби на добу. По областях найвищий рівень забезпеченості та використання ЗІЗ у ковідних лікарнях у Запорізькій області – 85,3% та 62,7%. Найнижчий – у Хмельницькій, на рівні 31% та 21,3%.

Але схоже, що найбільшою проблемою нинішньої хвилі може стати нестача медиків, кажуть спеціалісти.

Ольга Кобевко
Ольга Кобевко

«У нас велика проблема з резервом медиків, тому що по всій Україні припинилися додаткові виплати, – наголошує в коментарі Укрінформу Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка Чернівецької обласної лікарні. – Дуже мало лікарів, неінфекціоністів, хотіли йти працювати у червону зону, і коли вирішили питання щодо доплат, ситуація дещо покращилася. Але тепер ці виплати майже припинилися, а ті, що є, мізерні, тож резерву ми не маємо. Реальні умови такі, що на останню весняну хвилю на одного медика могло припадати 120 пацієнтів. Коли один лікар залишається на добове чергування, проводить прийоми і консультації, то фізично відпрацювати неможливо». Лікарка додає, що через відсутність доплат за півтора роки багато медиків виїхали за кордон, тож навіть якщо доплати повернуть – працювати буде нікому.

Голова Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін, який через специфіку роботи відвідує багато лікарень по регіонах, підтверджує таку тенденцію.

«Інфекціоністи в очах держави, як «сезонні» працівники. Коли катастрофа прийшла, вони були всім потрібні. Як тільки сталося послаблення ситуації з захворюваністю, з ними розірвали договори, передавши багатопрофільним лікарням. А це неправильно, бо потрібно розмежовувати потоки звичайних пацієнтів і пацієнтів з ковідом. Тому за півтора року величезна кількість молодих кадрів іммігрувала в інші країни – в Росію, в Європу. Приміром, на Донеччині є регіон, де мешкають етнічні греки. 30-40% з них за останній рік виїхали на етнічну Батьківщину, серед яких були реаніматологи, кардіологи, гінекологи...»

Також він додає, що немає системної роботи держави щодо того, щоб відпрацьовувалися заходи з інфекційної безпеки, проводилися програми з інфекційного контролю, а для співробітників закуповували якісні засоби захисту. «Але за півтора року у проведенні таких заходів значно активізувалися міжнародні організації, зокрема ВООЗ, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест. Щоправда поки ми бачимо географічну несправедливість, оскільки проєкти з інфекційної безпеки в основному ними реалізуються на Сході країни».

14% українців отримали першу дозу – це ще менше, ніж в Росії, де зараз колапс

Як іще однин фактор готовності до зустрічі нової хвилі, яку принесе «Дельта», потрібно виділити охоплення населення вакцинацією. Наразі, за даними МОЗ, в Україні принаймні однією дозою вакциновано 14% населення. Імунолог Андрій Волянський зауважує, що оцінити цю готовність простіше у порівнянні з тими країнами, куди штам «Дельта» вже дістався. Це, приміром, Великобританія, де індійський варіант домінує.

Андрій Волянський
Андрій Волянський

«Вакцинація стартувала в грудні 2020. У Великобританії спочатку досягли 90%-го охоплення серед 70+. Потім досягли 85% охоплення в категорії «60-69 років». Потім 80% серед людей віком 50-59 років. У травні почали активно прищеплювати вік 40-49 років. Тільки з початком літа взялися за 30-39 років. У підсумку в Великобританії з травня серйозний підйом захворюваності, спричинений варіантом "Дельта" (близько 500 тисяч інфікованих) – реалізується в 0,25% летальності. Тобто летальність у порівнянні з підйомами, викликаними первинним уханським варіантом і варіантом "Альфа", впала в 10 разів. Причому серед нещеплених людей старше 50 років вона залишається досить високою – близько 6%», – наголошує імунолог.

В Україні план вакцинації населення розроблений за тим же принципом, що і у Великобританії, але по факту реалізується навпаки. Якщо поглянути на щомісячні дані по вакцинації, то найбільш щепленою є група 20-39 років та 40-49 років. У липні, із понад 1,3 млн, хто закінчив вакцинацію, 27,2% були люди віку 20-39 років, 19,9% – люди віку 40-49 років – тобто майже половина від усіх вікових категорій. Лише 9,7% щеплених із 1,3 млн – люди віку 70-79 років. Люди віком 60-69 років склали більшу частку – 19,8%, але саме їх повинно бути найбільше серед вакцинованих, оскільки це люди активного віку, але при цьому є групою ризику.

З такими тенденціями ситуація в Україні може швидше нагадувати ситуацію в Росії, де низьке охоплення вакцинацією (першу дозу отримали 27% населення). Через поширення «Дельти» три дні поспіль, станом на 14 серпня, там фіксували рекордну смертність

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-