Ковідний рейтинг: як вакцинація вплинула на довіру європейців до влади

Ковідний рейтинг: як вакцинація вплинула на довіру європейців до влади

Укрінформ
З проблемами під час впровадження вакцинації стикалися майже всі держави

У багатьох країнах щеплення стало не лише запобіжником від тяжкого перебігу коронавірусної хвороби у громадян, а й тестом на довіру до влади. Як світові лідери склали цей іспит, і чи витримала його Україна?

Хід вакцинальної кампанії в Україні не критикував лише ледачий. Нам ставили за приклад то Євросоюз, то Америку. Хоча, якщо придивитися пильніше, з проблемами під час впровадження вакцинації стикалися майже всі держави. Питання – як вправно й швидко змогли вони ці проблеми подолати (та й чи всюди подолали?) і переконати громадян у користі щеплення. І яких втрат їм це вартувало.

Xinhua
Фото: Xinhua

ФРАНЦІЯ: половина жителів не ризикують робити щеплення

Франція належить до переліку країн із низькою довірою до вакцинації поряд із Бразилією, Боснією і Герцеговиною, Японією й Монголією. У французьких соцмережах нерідко можна побачити такі висловлювання: «вакцини проти COVID-19 є небезпечними»; «ті, хто відмовиться від них, ризикують стати «громадянами другого сорту»; «країна перетворилася на «диктатуру здоров'я».

Тільки 57% жителів країни мають намір зробити щеплення. А нещодавнє опитування 1000 французьких лікарів, проведене обсерваторією Верже і Міністерством охорони здоров'я, засвідчило, що 25% із них не впевнені у вакцинах проти COVID-19 або налаштовані проти них. Також, згідно з дослідженнями, менше як половина французьких громадян вірять, що їх уряд впорається із завданням, коли справа доходить до вакцинації проти коронавірусу, але більшість вірять у дії ЄС.

Прикметно, що сумніви французів щодо вакцинації показують недовіру, яка зростає до політиків, а не до охорони здоров'я або науки як такої. Подібні настрої пов’язані з певною кризою лібералізму останніх років.

Критика щеплень не фігурує й у риториці так званих «жовтих жилетів». Але дослідники та експерти з дезінформації зауважили сильний взаємозв’язок між тими, хто ототожнює себе з «жовтими жилетами», і тими, хто дотримується антивакцинних настроїв в Інтернеті. Обидві групи втратили віру в французьку державу: перші схильні розглядати президента Макрона як технократа, прихильного столичній еліті. Останні, ймовірно, не схвалили б його заклики вакцинуватися проти COVID-19.

Можливо, французька влада й сама створила підґрунтя недовіри до щеплень своєю нерішучістю. Непослідовне, часом, ставлення до вакцини AstraZeneca двічі ледь не міняло до зворотного курс країни у боротьбі з пандемією. У січні Макрон необачно заявив, що укол «майже неефективний» для людей, старших за 65 років. Після того, як дослідження спростували це твердження, уряд оголосив, що літні люди можуть отримати вакцину.

У березні Франція знову змінила свою політику, коли разом із більш ніж дюжиною європейських країн зупинила розгортання процесу вакцинації препаратом AstraZeneca. Але коли Європейське агентство з лікарських засобів завершило розслідування, встановивши, що вакцина «безпечна й ефективна», уряд знову повернув препарат до застосування.

UNICEF/Almir Panjeta
Фото: UNICEF/Almir Panjeta

БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА: чиновників можуть притягти до відповідальності за смерті від COVID-19

Боснія і Герцеговина з 3,2 млн жителів перебуває, за даними Worldometer, на 5 місці у світі за кількістю смертей від COVID-19 на 1 мільйон населення. Вона очолює список у регіоні Південно-східної Європи з 212 смертельними випадками на 100 000 людей. Через важкий перебіг пандемії стали явними й внутрішні проблеми держави.

На початку квітня сотні боснійців влаштували акцію протесту в столиці Сараєво, вимагаючи відставки високопоставлених урядовців. Причина — незадоволення їхніми діями у боротьбі з пандемією коронавірусу й, зокрема, відмова запустити загальнонаціональну програму вакцинації. Протестувальники закликали до відставки центральних і регіональних урядів та введення обов'язкових негативних тестів на COVID-19 для всіх іноземців, що в'їжджають до країни.

Очевидно, критика була не безпідставною. У той час як весь світ будував плани й підписував контракти на закупівлю вакцин проти COVID-19 ще до того, як їх схвалили, уряд Боснії вирішив відступити й покластися на механізм COVAX. Лише наприкінці березня 2021 року COVAX вдалося доставити невелику кількість вакцин у Боснію і Герцеговину, що робить її однією з останніх країн, які почали імунізацію проти COVID-19 в Європі. Держава отримала меншу, ніж передбачалося, кількість доз вакцини, як пожертвування з таких країн, як Сербія і Туреччина. І громадськість сприйняла це, як ознаку некомпетентності влади. Уряд Федерації Боснії і Герцеговини, адміністративної частини Боснії, вирішив сформувати спеціальну команду, щоб вперше почати переговори з виробниками вакцин лише 5 березня 2021 року.

Група боснійців подала позов про порушення кримінальної справи проти провідних політиків держави за те, що вони не змогли закупити в світі конче необхідну для боротьби з пандемією продукцію. Онлайн-петиція на підтримку скарги зібрала понад 8000 підписів. Скаргу подали проти прем'єр-міністра, голови ради міністрів і міністра охорони здоров'я. Наслідком їхньої пасивності нібито й стало поширення інфекційних захворювань, смерть і колапс системи охорони здоров'я країни.

Якщо прокуратура вирішить продовжити розслідування цієї справи і якщо суд прийме її до розгляду, Боснія і Герцеговина може стати першою країною у світі, де чиновники нестимуть особисту відповідальність за надмірну смертність від COVID-19. 

PAP
Фото: PAP

ПОЛЬЩА: збій у записі на вакцинацію і зниженняя владних рейтингів  

1 квітня уряд Польщі попросив у поляків вибачення за збій, який призвів до порушень черговості у вакцинації населення в той день, коли у країні зареєстрували рекорд кількості нових хворих. 

Міхал Дворчик, глава канцелярії прем'єр-міністра, який курує розгортання кампанії з вакцинації, заявив, що шкодує про «системну помилку» на урядовому вебсайті, яка несподівано дала змогу 40- і 50-річним записатися на щеплення на місяць раніше запланованого терміну й раніше багатьох поляків старшого віку щепитися. Сайт «упав», і за кілька годин деякі нові записи були скасовані. Чутки про доступні місця для вакцинації швидко поширилися соціальними мережами рано-вранці 1 квітня. І хоча дехто спочатку сприйняв це як першоквітневий розіграш, записів було дуже багато.

Польща відстає в процесі вакцинації на тлі інших країн Європейського Союзу. Кілька недавніх опитувань громадської думки показують, що популярність керівництва держави знизилася приблизно до 30%, що менше ніж у двох провідних опозиційних партій разом узятих. І це не можна не пов’язувати, зокрема, із проблемами у проведенні вакцинальної кампанії, які традиційно списують на владу.

PA
Фото: PA

НІМЕЧЧИНА: лише чверть громадян довіряють державній стратегії вакцинації

Згідно з новим опитуванням, проведеним Інститутом дослідження громадської думки INSA, більшість німців не довіряють державній стратегії вакцинації. Лише чверть респондентів заявили, що в них усе ще є віра у неї. Ще менше людей – всього 21% респондентів – заявили, що вони вірять запевненням уряду про те, що всім дорослим у Німеччині запропонують вакцину проти COVID-19 до вересня 2021 року. Дослідження показало, що низький рівень довіри до федерального уряду має прямий вплив на ставлення суспільства до вакцин. Майже кожен четвертий респондент (23%) вказав, що взагалі не хоче вакцинуватися проти вірусу. 34% опитаних зазначили, що не довіряють навіть Європейському агентству з лікарських засобів.

СЛОВАЧЧИНА: криза через російську вакцину 

Країна – на межі політичної кризи через закупівлю російської вакцини «Спутник V». Виявилося, що склад вакцини, проданої РФ Словаччині, суттєво відрізняється від складу вакцини, яку аналізував авторитетний медичний журнал The Lancet. Щоб урегулювати ці проблеми, міністр фінансів Ігор Матович, який особисто домовлявся про постачання препарату, коли був прем’єром, несподівано полетів до Москви. Вже сам факт термінового відрядження міністра фінансів у Москву став шоком для словаків. Річ у тім, що словацьке законодавство жорстко регламентує повноваження кожного з міністрів. І питання вакцинування та вакцин (навіть їх купівлі) не належить до повноважень міністра фінансів.

Зі свого боку Матович звинуватив словацьких медиків у тому, що вони доручили перевірку «Спутника V» лабораторії, що не має відповідної сертифікації. А отже, переконує Матович, висновки словацьких медиків не можуть бути враховані. Ця заява й викликала шквал критики словацьких науковців.

Скандальні візити та заяви Ігоря Матовича створили ситуацію, коли в уряді вже не могли заплющувати на них очі. Про можливість своєї відставки вже заявив голова словацького МЗС Іван Корчок. Вибачень від Матовича тепер вимагають і словацькі дипломати – у відкритому листі, підписаному вісьмома послами, зазначено, що самочинні закордонні візити міністра фінансів принижують дипломатичне відомство.

Проти використання не схваленої належним чином російської вакцини виступила президентка Словаччини Зузана Чапутова. А міністр закордонних справ Іван Корчок навіть заявив, що «Спутник V» є інструментом гібридної війни, яка розчленовує країну.

У відповідь на дії Матовича, зі словацького уряду пішло шестеро міністрів: виникла загроза розпаду урядової коаліції й дострокових виборів. Поки що цього вдалося уникнути завдяки своєрідному рокіруванню: Матович залишив прем’єрське крісло, але з уряду не пішов – лише помінявся посадами з міністром фінансів Едуардом Хеґером.

UNHCR/Igor Pavicevic
Фото: UNHCR/Igor Pavicevic

СЕРБІЯ: діалог з ЄС щодо вакцин не склався

У Сербії використовують чотири вакцини: окрім затверджених ЄС Pfizer-BioNTech та AstraZeneca, є ще й російський «Спутник V» та китайський Sinopharm. Дві останні – найбільш популярні. З Євросоюзом діалог у Сербії не склався від самого початку пандемії. Тоді ЄС заборонив експорт медичного обладнання до країн, що не належать до союзу, а президент Сербії Александр Вучич натомість заявив про те, що «жодної європейської солідарності, очевидно, не існує». Певною мірою це спричинило недовіру в Сербії до «західних» вакцин – тож ними уряд вирішив вакцинувати іноземців. Пропозиція одразу ж знайшла відгук у сусідніх балканських країнах, де ситуація з вакцинацією значно гірша. Вучич тим часом вів переговори щодо постачання вакцин із КНР і запевняв, що «Європа не впорається без допомоги китайських братів» та Росії.

На думку деяких аналітиків, у сербів найвищий рівень недовіри до вакцин і найбільша кількість так званих «антиваксових» рухів у регіоні. 

Згідно з грудневим звітом Консультативної групи з політики «Балкани в Європі», третина населення Європи вірять у теорії змови щодо ковіду. На Західних Балканах тих, хто ведеться на фейки про коронавірус, – більше як 75%.

МОЛДОВА: щеплення отримали менш як 2% громадян

У Молдові, яка нині домовляється про російську вакцину, активним лобіюванням закупівель «Спутника V» займався Ігор Додон – колишній президент, відомий своїми надзвичайно теплими взаєминами з Росією. Нинішня ж очільниця держави Мая Санду не проти отримання російського препарату разом із Pfizer-BioNTech та AstraZeneca за програмою COVAX – з огляду на невтішне просування процесу вакцинації. Нині лише 2% громадян Молдови отримали хоча б одне щеплення.

ЧЕХІЯ: через незгоду зі «Спутником V» подали у відставку

Президент Чехії Мілош Земан у лютому особисто просив Путіна доправити в країну вакцину «Спутник V» (якщо врешті-решт його погодить європейський регулятор). Водночас усіх незгодних відправили у відставку: 7 квітня пішов із посади міністр охорони здоров’я Ян Блатни, а 12-го – міністр закордонних справ Томаш Петршічек. Обоє виступали проти російської вакцини в Чехії.

УКРАЇНА: попри критику влади, кількість охочих вакцинуватися зростає

Дослідження Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні показало: ефективним способом захиститися від COVID-19 більшість українців вважають саме вакцинацію. Якби була змога безоплатно щепитися проти COVID-19, 63% опитаних хотіли б це зробити (щоправда, 31% – лише певною вакциною). Старше покоління виявило більшу готовність: 71% людей від 60 років згодні безоплатно щепитися проти COVID-19. Як бачимо, рівень довіри до вакцинації у нас вищий, ніж у багатьох країнах Європи. І якщо порівняти з кінцем минулого року, то намітилася тенденція зростання довіри до щеплень.

Також показовим є нещодавнє опитування соціологічної групи «Рейтинг». Воно засвідчило, що попри критику влади у боротьбі з коронавірусом, третина населення все ж таки визнає ефективність МОЗ і президента України у протистоянні пандемії. Понад те, згідно з цим дослідженням, міністру охорони здоров’я Максиму Степанову, якому дістається чимало негативу через ковід, довіряють найбільше з усіх попередників.

Прикметно, що в більшості країн світу непопулярні дії влади, пов’язані з боротьбою із пандемією, обвалюють всі рейтинги. Натомість у нас та Ізраїлі, згідно з дослідженнями, великий процент тих, хто довіряють діям влади у боротьбі з епідемією.

Петро Сергієнко. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-