Більшість українців стоять за паспортами в “живих” чергах

Більшість українців стоять за паспортами в “живих” чергах

Дослідження
1034
Ukrinform
Імплементація однієї з "безвізових" реформ - а саме з безпеки документів - проходить на місцях на середньому рівні.

Про це повідомила аналітик ГО "Європа без бар’єрів" Катерина Кульчицька під час презентації в Укрінформі аналітичного звіту "Аудит реформ у регіонах: громадський аналіз змін після візової лібералізації".

"Всі шість досліджуваних областей перебувають на середньому рівні впровадження реформи з безпеки документів. Позитивним є те, що Міграційна служба видає закордонні паспорти, хоча і з великими затримками і чергами, часто електронною чергою скористатися не можна або вона взагалі відсутня. З іншого боку, Центри надання адміністративних послуг планують закупівлю відповідного обладнання. Також позитивним є те, що ID-картка і зчитувальні пристрої починають входити у наше життя", - зазначила Кульчицька.

Вона додала, що у всіх досліджених областях усі підрозділи Міграційної служби, які зайняті видачею і оформленням закордонних паспортів та ID-карток, оснащені відповідним обладнанням. Дуже позитивним є те, що в деяких областях було започатковано послугу електронної черги.

Читайте також: Україна пропонує Грузії перетин кордонів за ID-картками

"Однак дослідники на місцях повідомили про недоліки цієї черги, оскільки часто зареєструватися було практично неможливо або дуже складно через технічні труднощі. Наразі Центри надання адміністративних послуг мають можливість видавати закордонні біометричні паспорти та ID-картки, але ця послуга доступна не в усіх ЦНАПах. В середньому 500 ЦНАПів по всій Україні мають таку можливість, але в деяких досліджуваних областях було по одному ЦНАПу, і громадяни змушені перебувати у величезних чергах до відділень Міграційної служби, а ЦНАПи в обласних та районних центрах зазвичай не мають відповідного обладнання та вільного доступу для людей з інвалідністю", - сказала аналітик.

Що стосується ID-карток, то місцеві органи влади не до кінця підготувалися до їх випуску, і зчитувальні пристрої для ID-карток стали новинкою для більшості областей.

"Щодо наявності додаткових вимог до громадян, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, то в деяких областях представники Міграційної служби мали можливість перевищувати свої повноваження і вимагати додаткові документи, хоча в усіх законодавчих актах йдеться про надання цих документів на добровільній основі. У Вінницькій області жителі з Донбасу були перенаправлені на територію, де вони раніше проживали, для того, щоб вони там оформлювали закордонні паспорти", - поінформувала Кульчицька.

Читайте також: Пластикове посвідчення водія для поїздок в ЄС: на нове міняти не потрібно

За словами аналітика, значним недоліком такої "безвізової" реформи як управління міграцією є те, що питанням реінтеграції трудових мігрантів, які повернулися в Україну, на місцевому рівні практично не переймаються, оскільки представники органів влади не можуть визначити, хто з них має бути відповідальним за реінтеграцію. А реформа з управління кордонами має набагато більше позитивів, ніж негативів, тому що всі пропускні пункти в досліджуваних областях були оснащені обладнанням для зчитування біометричних документів, також були приєднані до бази даних Інтерполу.

Дослідження проводилося у липні-серпні 2017 року у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській і Херсонській областях. Сферою дослідження була імплементація чотирьох блоків реформ, структурованих за зразком Плану дій з візової лібералізації (ідентифікаційні документи, управління кордонами, управління міграцією, протидія дискримінації). Воно виконувалося через звернення із запитами до органів місцевої влади на рівні області, міста та району, спостереження ситуації, вибіркове інтерв’ювання громадян, посадовців, активістів, моніторинг медіа. Всього було оброблено близько 1000 інформаційних запитів. Польовий етап "Аудиту реформ" було проведено протягом липня-серпня 2017 року за допомогою новітньої методології, розробленої ГО "Європа без бар’єрів". Незважаючи на величезну кількість недоліків, на місцевому рівні ми маємо поступовий прогрес у виконанні тих завдань, які були прийняті в рамках Плану дій з візової лібералізації. Ми бачимо, що Національна стратегія з прав людини все ж таки є тим слабким місцем, яке буксує, провисає в тих завданнях, які були розпочаті в рамках візової лібералізації. Позитивними є сфера видачі нових документів, де є певний розвиток, і формально на високому рівні перебуває сфера управління кордонами.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-