4 жовтня. Пам’ятні дати

4 жовтня. Пам’ятні дати

1134
Ukrinform
Традиційно, 4 жовтня, у світі відзначають Міжнародний день захисту тварин.

День, покликаний звернути увагу людства не лише на власні проблеми, але й згадати про інших мешканців планети. Відзначається за рішенням Міжнародного конгресу прибічників руху захисників природи, що проходив у 1931 році у Флоренції. Дата проведення Всесвітнього дня захисту тварин обрана не випадково – 4 жовтня католики вшановують пам’ять святого Франциска Ассізького (1181–1226), одного з найулюбленіших католицьких святих, покровителя тварин. Саме Франциска вважають одним із фундаторів такого вчення як екологічна етика. Він був унікальною людиною: попри те, що вважав своїм покликанням «оплакувати страждання Христа» і попри власні фізичні страждання наприкінці життя, Франциск до останнього зберігав унікальну свіжість погляду на світ і відповідно, поетичне до нього ставлення. Його братня любов до всього живого є важливою складовою його гімнів. Він підгодовував під час холодів бджіл медом і вином, підіймав з дороги хробаків, щоб їх не задавили, викуповував ягня, яке вели на бійню, звільняв з мисливської пастки зайченя, звертався з проповідями до птаства. Для Франциска все довкілля було Божим творінням, братами і сестрами, однією єдиною сім’єю і все поєднувалося Божою любов’ю. У цей день різні товариства з захисту прав тварин проводять акції у багатьох країн світу, закликаючи людей відмовитися від споживацького та жорстокого ставлення до «братів наших менших», починаючи з домашніх тварин й закінчуючи рідкісними й екзотичними представниками дикої природи.

Разом з тим, сьогодні, в День початку космічної ери людства, розпочинається й триватиме до 10 жовтня Всесвітній Тиждень Космосу. Всесвітній тиждень космосу є щорічною подією, яка відзначається в період з 4 по 10 жовтня. Проводиться згідно з резолюцією ГА ООН від 6 грудня 1999 року в ознаменування внеску космічної науки і технологій у поліпшення умов життя людини на Землі. Подія приурочена до успішного запуску першого в світі  штучного супутника Землі (керівником проекту був наш співвітчизник Сергій Павлович Корольов), який був виведений на орбіту 4 жовтня 1957 року, а також до набрання чинності 10 жовтня 1967 року Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Україна приєдналася до цього Договору 22 травня 1967 року. Тема цьогорічного тижня космосу: «Досліджуючи нові світи в космосі» привертає увагу до розвитку технологій з дослідження космосу, включаючи астробіологічні місії НАСА «Нові горизонти» до Плутона і поясу Койпера; розробки, які веде компанія Lockheed Martin зі створення першого літального апарату для глибокого дослідження космосу; проект Space X, який ставить собі за мету освоєння Марса та інших планет; інші технології, покликані досліджувати космічний простір.

Упродовж 7 днів, з вечора 4 і до ночі 11 жовтня юдеї святкуватимуть Суккот – найвеселіше з трьох головних єврейських свят року. У Торі воно так і називається – «Пора Радощів». Це радість хлібороба, що закінчив жнива; тобто, кінець сільськогосподарського року. Назва свята походить від слова «сукка» – шатро, намет. Усі сім днів Суккот євреї повинні мешкати в ненадійному житлі, крізь дах якого видно зорі. Цей звичай – нагадування про те, як сини Ізраїлеві мешкали в наметах посеред пустелі під час історичного виходу з Єгипту.  Курінь може бути зведений з будь-якого матеріалу – полотна, дерев’яних рейок, фанери, пластмаси. Його накривають зеленим гіллям, очеретом, дрібними гілочками, але так, щоб згори проникало світло. Тора наче каже віруючому: у той самий момент, коли ти з радістю дивишся на плоди своїх рук, свого розуму, коли тішишся праведно здобутим статками і добробутом, насолоджуєшся затишком власної домівки з усіма її зручностями – залиш це все й оселись надворі, у благенькому наметі, що продувається наскрізь усіма вітрами. Бо що є людське життя в цьому світі, як не життя в наметі, покритому гіллям – сьогодні воно зелене, а завтра вже зів’яле. Єдине твоє надбання – це дотримання настанов Всевишнього. В останній день свята, ввечері, віруючі дістають усі сувої Тори і обходять з ними синагогу з піснями і традиційними танцями. У святковій ході беруть активну участь і діти: тримаючи в руках прапорці, вони співають і танцюють разом з дорослими.

Події дня:

435 років тому (1582) на основі булли Папи Римського Григорія ХІІІ Inter gravissimas була здійснена реформа календаря. Реформа ліквідувала десятиденну різницю між календарною і астрономічною датою, що виникла з часу введення у 45 році до н. е. Юліанського календаря. Згідно з нововведенням відразу після 4 жовтня 1582 року наступало 14 жовтня, разом з тим, змінювалась методика визначення високосних років. У 1582 році на Григоріанський календар перейшли Іспанія, Італія, Португалія, Річ Посполита (в тому числі і частина України), Франція; наступного - Голландія, Бельгія, Герцогство Брабант, Фландрія, Аугсбург, Трір, Баварія, Зальцбург, а у 1584-у - Австрія, католицькі кантони Швейцарії, Сілезія, Вестфалія та Іспанські колонії в Америці. У 1583 році папа Григорій XIII надіслав Константинопольському Патріарху Ієремії II пропозицію перейти на новий календар. Однак цю пропозицію було відкинуто і більшість православних країн перейшли на григоріанський календар лише на початку ХХ ст.

Цього дня у 1875 році було відкрито Чернівецький університет – один із найстаріших класичних університетів в Україні (нині – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). На урочистостях з нагоди відкриття вишу, які розпочалися ополудні гожого осіннього дня 1875 року, виступали представники австрійських університетів (Відня, Праги, Інсбрука, Кракова, Львова), закордонні гості зі Стасбурга і Ґетінґена, а також міністр культури й освіти Австро-Угорщини Карл фон Штремайр. Першим ректором університету Франца Йосифа призначили доктора права Костянтина Томащука. Власне він, будучи депутатом крайового сейму, й запропонував відкрити у Чернівцях виш. Університет мав три факультети – теологічний, правничий і філософський. Студентський склад був національно розмаїтим – із 208 студентів – 41 українця, решта – румуни, німці, євреї. Навчання проводилося німецькою мовою, але на кафедрі східноєвропейської історії викладали історію України. Як відомо, з 1775 року західна частина теперішньої Чернівецької області перебувала у складі Австрійської – пізніше Австро-Угорської імперії як Герцогство Буковина. Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1940 році після входження Північної Буковини до складу УРСР Університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання. У 1989 році Університетові присвоєно ім’я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного. Нині в університеті функціонує 16 факультетів і вчиться майже 20 тисяч студентів. З 2011 року за рішенням Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Центральний корпус університету) включено до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ювілеї дня:

545 років від дня народження Лукаса Кранаха (1472-1553), німецького живописця і графіка, одного з характерних представників німецького Відродження епохи Дюрера. Працював переважно у Віттенбергу, а також у Аугсбургу та Веймарі. Кранах був прихильником Реформації, другом Лютера (ілюстрував декілька його творів, написав портрет). В творчості Кранаха художні принципи Відродження поєднуються з елементами готичної традиції. Серед найвідоміших творів: «Розп’яття», «Відпочинок на шляху до Єгипту», «Вівтар св. Катерини», «Джерело молодості», «Мадонна з немовлям під яблунею», портрети. Твори Кранаха зберігаються в музеях Мюнхена, Дрездена, Флоренції, та ін. міст. У Веймарі зберігся будинок Кранаха; у Палацовому музеї – галерея Кранаха.

121 рік від дня народження Бастера Кітона (спр. ім’я Джозеф Френсіс; 1896-1966) американського актора і кінорежисера, коміка світового екрану. За вміння передавати найтонші нюанси настрою свого персонажа мінімально користуючись мімікою, його прозвали «Людиною з кам’яним обличчям». Крім того, Кітон був блискучим режисером і каскадером, сам виконував усі трюки (він просто неперевершено падав). Режисер-постановник фільмів: «Шерлок-молодший», «Навігатор» і «Генерал». Народився в сім’ї артистів (батько був партнером славетного ілюзіоніста Гаррі Гудіні), з трьох років виступав на сцені. Шоу «Трьох Кітонів» (мати, батько, син) мало шалений успіх. До школи не ходив, адже за день доводилося давати до чотирьох вистав. В кіно Кітон дебютував у 1917 році в якості актора. Потім і сам почав знімати фільми. У 20-30-х роках конкуренцію йому становив хіба що Чарлі Чаплін. З початком ери звукового кіно зірка Кітона закотилася, не в останню чергу завдяки кабальній угоді з «Metro-Goldwyn-Mayer». Артист пережив важку депресію, багато пив. Хвиля інтересу до його творчості виникла наприкінці 50-х років. У 1959 йому дали спеціальну премію «Оскар» «за унікальний артистичний дар, який гарантував безсмертя німій комедії». У 1965 році учасники Венеціанського кінофестивалю п’ятнадцять хвилин стоячи аплодували Бастеру Кітону після показу його німих комедій. Через рік актора не стало.

Цього дня народилась Сьюзен Сарандон (1946), американська кіноактриса. Знімалась у фільмах: «Атлантік-сіті», «Голод», «Іствікські відьми», «Білий палац», «Тельма і Луїза», «Клієнт» (премія ВАFТА, 1995), «Мрець іде» (премія «Оскар», 1996), «Красунчик Алфі, або Чого хочуть чоловіки?». Рідкісний випадок для Голлівуду з його культом молодості і краси: свої найвідоміші ролі актриса зіграла після сорока років. Одна з перших більш-менш відомих її ролей – в «Атлантік-сіті» французького кінорежисера Луї Маля, за яку актрису номінували на «Оскар». Але широкій публіці Сарандон була не відома. Лише після виходу на екрани комерційно успішних «Іствікських відьом» (1987) та «Даргемського бика» (1988) актриса зажила слави. Сьюзен Сарандон є переконаною пацифісткою, активно виступаючи проти участі США у збройних конфліктах; захисницею довкілля та прав сексменшин.

Роковини смерті:

70 років із дня смерті Макса Планка (1858-1947), німецького фізика-теоретика, одного з засновників квантової фізики, лауреата Нобелівської премії з фізики (1918). Вивів (1900) формулу для розподілу енергії в спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла; запровадив універсальну сталу, чим було покладено початок розвиткові квантової механіки. Автор праць з теорії відносності. Зокрема, Планк вивів рівняння релятивістської динаміки (1906), провів узагальнення термодинаміки в рамках спеціальної теорії відносності. Планк був не лише геніальним вченим, але й надзвичайно мужньою людиною:  він одним з небагатьох став на захист єврейських учених, коли почалися гоніння, відкрито заявивши про неприпустимість подібної ницості у вічі самому Гітлеру. Крім фізики цікавився проблемами філософії, чудово грав на фортепіано,  виконував обов’язки пастора і був переконаний, що наука доповнює релігію і вчить правдивості та повазі. На його могилі у Геттінгемі викарбувані лише ім’я, прізвище і чисельне значення сталої Планка.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-