17 квітня. Пам’ятні дати

17 квітня. Пам’ятні дати

7613
Ukrinform
Сьогодні в Україні - День працівників пожежної охорони 

Сьогодні, в Поливаний понеділок, українські вогнеборці святкують своє професійне свято. День працівників пожежної охорони встановлений Указом Президента від 11 жовтня 2013 року. Пожежники – передовий загін Державної служби з надзвичайних ситуацій. Цю професію обирають за покликом душі, свідомо, адже у вогонь насильно ніхто не піде. Рятуючи життя інших, можна загинути самому. Українські пожежники першими гасили Чорнобильський реактор, вони постійно задіяні в ліквідаціях наслідків інших серйозних надзвичайних ситуацій, як природного так і техногенного характеру. Щоденно на цілодобовому чергуванні по всій Україні несуть службу близько 7,5 тисячі рятувальників та 2,5 тисячі одиниць спецтехніки, які здійснюють в середньому 1500 виїздів за добу. Один день роботи вогнеборців-рятувальників – це сотні ліквідованих пожеж, десятки врятованих життів, будівель та техніки, знешкоджених боєприпасів. Попри брак сучасної техніки, спецодягу та взуття, українські пожежники – постійні учасники різноманітних міжнародних змагань де вони примудряються займати призові місця. Торік українська пожежна команда на чемпіонаті світу з пожежно-прикладного спорту в Чехії встановила світовий рекорд в пожежній естафеті; до того була перемога на чемпіонаті світу з пожежно-рятувального спорту в Південній Кореї. Наші вогнеборці неодноразово брали участь у гасінні пожеж в інших країнах світу, зокрема, торік допомагали приборкати вогонь своїм ізраїльським колегам.

Разом з тим, сьогодні Міжнародний день гемофілії. Відзначається з 1989 року з ініціативи Всесвітньої федерації гемофілії та Всесвітньої організації охорони здоров’я з метою привернення уваги громадськості до проблем хворих, які страждають порушенням згортання крові. На сьогодні в Україні проживає майже 3 тис. людей, котрі мають це рідкісне захворювання, характерною ознакою якого є особлива чутливість організму до крововиливів. При захворюванні у людини виникають крововиливи у м’язи, суглоби, внутрішні органи. Також величезну небезпеку для життя хворого несуть будь-які зовнішні травми, поранення та порізи. Тяжкі форми захворювання призводять до каліцтва людини через так звані гемартрози (крововиливи в суглоби) та гематоми (крововиливи у м’язові тканини). Ця хвороба відома здавна, але серйозно вивчати її почали лише з ХІХ століття. Та й сам термін «гемофілія» був уперше використаний лише у 1828 році швейцарським лікарем Хопфом. Без належного лікування середня тривалість життя людини складає приблизно 30 років, а з 12-річного віку люди стають інвалідами – можуть пересуватися на милицях чи візках. За умов надання відповідної медикаментозної терапії тривалість життя такої людини не відрізняється від тривалості життя здорових людей.

Ювілеї дня:

180 років від дня народження Джона Пірпонта Моргана-старшого (1837-1913), американського фінансиста, промисловця, засновника потужної монополістичної групи. Займався благодійництвом; після його смерті величезну художню колекцію передали музею «Метрополітен» у Нью-Йорку.

120 років від дня народження Торнтона Нівена Вайлдера (1897-1975), американського прозаїка, драматурга, критика. Класик світової літератури ХХ ст. Популярність отримав після повісті «Міст короля Людовіка Святого» (Пулітцерівська премія). Вайлдер писав спокійно і розмірено, так само як і жив. Його проза вишукана, старомодна й книжна: знайдеться не багато сторінок у його книжках, які б не відсилали читача до класичних гуманістичних традицій. Серед кращих творів – роман «Березневі іди» (художня реконструкція останніх місяців життя Цезаря) та американська сага «День восьмий». Крім цього, Вайлдер – автор численних експериментальних коротких п’єс на міфологічні та історичні сюжети (збірки «Ангел, що збурив води», «Довгий різдвяний обід»). Йому належить також, оснований на п’єсі австрійського комедіографа Нестора, фарс «Сваха», перероблений згодом в популярний бродвейський мюзікл «Хелло, Доллі!».

110 років від дня народження Семена Олександровича Підгайного (1907-1965), українського історика, археографа, музейного працівника, письменника, автора спогадів про українську інтелігенцію на Соловках. Був одним із засновників Української революційно-демократичної партії. Після закінчення Київського інституту народної освіти (нині Київський національний університет ім. Т. Шевченка) працював науковим співробітником Музею Слобідської України в Харкові (Харківський історичний музей), викладав історію України у Харківському інституті народної освіти (нині Харківський національний університет  ім. В. Каразіна). Сім років (1933-1940) провів на засланні у Соловецькому таборі особливого призначення, про що згодом написав дві книги: «Українська інтелігенція на Соловках» та «Недостріляні». З 1949 року – в Канаді. Помер і похований у Торонто.

98 років від дня народження Чавели Варгас (Ізабель Варгас Лізано; 1919-2012), відомої чилійської співачки, виконавиці ліричних пісень у стилі ранчера. Народилася і до 14 років мешкала у Коста-Риці. В історію музики Мексики (та й країн усієї Латинської Америки) увійшла як виконавиця, котра зруйнувала стереотипне уявлення про співачку в католицькому суспільстві. Чавела Варгас виступала в чоловічому вбранні, курила сигари, вживала алкоголь, носила при собі пістолет. Хоч співати вона почала досить рано – в 14 років (відтоді як приїхала до Мексики), її професійна кар’єра розпочалась досить пізно – в 30 років. Загалом співачка випустила 80 музичних альбомів, останній вийшов у 2010 році. Чавела Варгас була близькою подругою Фріди Кало і Дієго Рівери, товаришувала з Федеріко Гарсіа Лоркою. Знімалась у кіно й про неї знімали фільми. Педро Альмодовар називав її своєю музою. Пісні у виконанні співачки увійшли до саундтреку фільму «Фріда» (2002). Її мемуари «І якщо хочеш знати про моє минуле», які вийшли друком у 2002 році, одразу ж стали бестселером в іспаномовному світі.

Роковини смерті:

Цього дня у 2014 році пішов з життя Габрієль Гарсіа Маркес (1927–2014), всесвітньо відомий колумбійський письменник, журналіст і громадський діяч. Лауреат Нобелівської премії (1982), автор світового бестселера «Сто років самотності» (1967), роману, який Пабло Неруда розцінив як найбільше одкровення іспанською мовою з часів «Дон Кіхота», а перуанський письменник Варгас Льоса назвав «літературним землетрусом». Перше оповідання Маркес написав у 1947 році. Літературному дебюту передувало знайомство з творчістю Франца Кафки. Загальне враження від оповідань, об’єднаних у збірці «Перетворення», Гарсіа Маркес згодом сформулював таким чином: «Кафка розповідав про світ точнісінько в тій манері, що й моя бабця. Коли я прочитав його… я відкрив для себе, що стану письменником. Побачивши, як Грегор Замза зміг, прокинувшись одного разу, перетворитися в гігантського жука, я сказав собі: «Я не знав, що таке можливе в літературі. Але якщо це так, то мене цікавить письменство…» Я зрозумів, що в літературі, крім академічних і надто раціоналістичних стилів, з якими я був знайомий за ліцейським підручником, існували й інші, набагато ширші можливості. Це було все одно, що скинути пояс невинності». Найбільший вплив на Маркеса, крім Кафки, справили Фолкнер, Вірджинія Вулф, Джеймс Джойс. У біографії видатного письменника існує чимало розбіжностей і дивних неспівпадінь, починаючи ще з народження. Народився Маркес у 1928 році, але його батько-фармацевт наполягав, що у 1927. Отже, переважна більшість довідкових джерел подає дату народження Маркеса 1927 рік. Майбутній письменник навчався в єзуїтському коледжі, потім вивчав право в університеті Боготи, але невдовзі кинув навчання задля журналістики. В 1954 він вже працював у Римі кореспондентом однієї з колумбійських газет. Відтоді мешкав переважно за кордоном: у Франції, Венесуелі та в Мексиці. Перший роман написав у 23 роки, але видавця вдалося знайти лише через сім років. Задум «Ста років самотності» з’явився у нього в 1956, а написаний роман був за 12 місяців. Перший наклад розкупили протягом тижня. Надалі було продано понад 20 мільйонів екземплярів книги; вона перекладена 30 мовами світу.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-