Селищний детектив на лінії вогню. Життя у зоні АТО

Селищний детектив на лінії вогню. Життя у зоні АТО

2096
Ukrinform
Перевірки у Новотошківському почастішали через сигнали "доброзичливців" з колишніх та минулих...

Життя у Новотошківському налагоджується. І тільки в глибині душі свербить питання: хто першим його "розладить": бойовики, яким до селища автоматичним гранатометом "подати", - чи рідні правоохоронці?

На початку лютого 2016-го до селищної адміністрації Новотошківського підкотив автобус з добре екіпірованими хлопцями у балаклаві. Від традиційного у наших місцях "маски-шоу" це відрізнялося лише тією обставиною, що всього за два кілометри на схід від цього місця ощерилися гарматними й мінометними стволами російські бойовики. Так би мовити, повний екстрим на лінії вогню.

Коли по мережі рознеслася звістка про те, що Департамент захисту економіки почав досудове розслідування у кримінальному провадженні, відкритому за частиною 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)" з нагоди порушень, начебто виявлених під час відновлення селища Новотошківське, - я засмутився.

З керівником Військово-цивільної адміністрації селища Сергієм Шакуном ми знайомі ще з довоєнного Луганська. Про Новотошківку (ну, така назва тут звучить якось звичніше) я писав відносно недавно - у липні минулого року, коли він тільки-тільки приступав до роботи. Чи були справедливими підозри економічних захисників, чи, як воно теж нерідко буває, хтось вирішив створити собі реноме безпардонного борця з корупцією - погодьтеся, обидва ці варіанти оптимізму не вселяють.

І тут заступник губернатора Юрій Клименко запропонував з'їздити у селище, подивитися, як відбувається відновлення зруйнованих будинків. Хоча здогадуюся, йому більше хотілося нагадати світу про те, що там чекає вирішення своєї долі новенький, "з голочки", Логістичний центр, дітище нинішньої обласної адміністрації. Перебудований з покинутого клубу вбитої ще у єфремівські часи шахти "Пролетарська". І правда, коли ми приїхали, на ганку клубу стояв Юрій Юрійович з одним зі своїх помічників.

- Зараз розглядається один основний проект: відкриття сполучення "Новотошківське - Жолобок", - офіційно пояснив Клименко задумку. - Це дає розв'язку на всі населені пункти Луганської області - поруч Кіровськ, Первомайськ, Стаханов, Лисичанськ. До Луганська "Бахмуткою" - 50 кілометрів. А в Новотошківському передбачено створення Логістичного центру. Крім того, хочемо організувати й центр консультативної допомоги - по лінії міграційної служби, лінії Пенсійного фонду, соціальних служб. Продаж продовольчих та промислових товарів планується на площі перед Палацом культури. Вона буде здійснюватись з лотків і прямо з транспортних засобів. Все - з метою безпеки: у разі обстрілу можна буде швидко покинути площу. І на ніч тут не залишатися, розосереджуватися.

- І за чим затримка? Ось же він, Центр...

- Наші пропозиції ми подали в Мінськ (на зустріч Тристоронньої контактної групи, - ред.) 27 січня. Українська сторона на переговорах запропонувала відкриття дорожнього сполучення між Новотошківським та Жолобком. Відповіді наразі немає.

- Приблизно так, як у Станиці Луганській?

- У Станиці зруйнований міст, і там діє тільки піший перехід. Тут же планується і автомобільний перехід: для легкових автомобілів і трейлерів, які, як ми сподіваємося, доставлятимуть на непідконтрольну територію міжнародну гуманітарну допомогу.

Юрій Юрійович виїхав у якихось губернаторських справах, а з майбутнім центром нас повів знайомитися Шакун.

До цього клуб я бачив 12 вересня - сюди привозили учасників розширеного засідання антикорупційного комітету Верховної Ради. Тоді роботи тільки починалися. Сьогодні, разом з фасадом, проведено повний, як у нас кажуть, євроремонт вестибюлів і всіх кімнат, де раніше займалися творчі гуртки, тепер їх запропонують в якості офісів різноманітним структурам, у тому числі міжнародним. До клубу прибудували котельню. Вугільну - газу в селі зроду не було.

Строго кажучи, ремонтні роботи в клубі не закінчені: не відремонтований зал; книги з селищної бібліотеки складені в коморах без вікон, без дверей. Але до останнього часу нікому було в ту бібліотеку ходити. А коли потроху люди почали повертатися - їхньою першою турботою було все-таки не читання...

З великого балкона - на весь фасад - на другому поверсі клубу відкривається вид на центр селища. На фоні темних дерев'яних рам старих вікон виділяються яскравими білими рамами нові "євро"-вікна. Голові селищної адміністрації є чим пишатися:

- У грудні 2014-го у селищі залишалося осіб 280, не більше. Сьогодні тут проживає вже більш як тисяча людей. Щотижня приїжджають. На цьому тижні навіть четверо дітей батьки привезли. Двоє у школу підуть, двоє в садок. Люди повертаються, тому що нами було вставлено більш як 1,5 тисячі вікон. Ми зробили 39 будинків, перекрили новим шифером 38 дахів.

- За яким принципом крили? Все підряд?

- Ні, вставляли вікна і ремонтували дахи там, де вони дійсно були зруйновані. Стара влада запроектувала ремонт у деяких будинках, які мало або взагалі не постраждали, але ми перекинули фінансування туди, де це дійсно було необхідно. На гроші, що залишилися, замінили в окремих будинках водопровід, каналізацію, лінії електропередач. На відновлення клубу виділено 700 тисяч...

- Чи виділених грошей вистачило?

- Основне фінансування надходило з державного бюджету та Фонду відновлення Донбасу. По цій лінії було виділено 10 мільйонів з копійками - саме на будинки. Дуже сильно допоміг NRC (Норвезька рада у справах біженців - ред.) - доставив 11,5 тис. листів шиферу загальною площею більш як 22 тис. кв. м. на Це, для порівняння, три футбольних поля. Від норвежців ми отримали в цінах будівельного ринку - десь близько 3 мільйонів. Будматеріали плюс логістика - вони ж самі все завозять своїми машинами.

Через сторонню допомогу, як міжнародних структур, так і наших волонтерів, у слідчих сталося щось на зразок когнітивного дисонансу:

- Перший раз вони приїхали ще у жовтні. Папір було підписано полковником Юрієм Білозеровим. Я дав вказівку всі документи видавати на першу вимогу - повинні були контролюватися виділені державою гроші. Тоді ми тільки перші п'ять будинків відремонтували. Вони почали перевіряти - і раптом виявили, що зроблено більше, ніж витрачено бюджетних грошей! Вони припинили займатися будинками і перейшли на клуб. А там та ж ситуація: зроблено багато, а грошей витрачено всього 700 тисяч. Хоча вже зроблено і фасад, і другий поверх оздоблений, перейшли на перший... Вони знову пішли. Але так як в селищі є доброзичливці - в особі колишнього селищного голови та деяких депутатів минулого скликання...

Закони жанру вимагають допитати з приводу конфлікту також іншу його сторону. Але тут недавно у вищезгаданого полковника Білозерова трапилася неприємність: він попався на хабарі. Наш найгуманніший у світі суд постановив відпустити Юрія Петровича, але не задарма, а під 1 млн 100 тис. грн застави. Не будеш же до людини у такому становищі потикатися з нетактовними запитаннями.

До речі, один з помічників керівника адміністрації по секрету повідомив, що стаття 191-я з кримінальної справи відпала, як сухий осінній лист, і слідчі, акі леви, борються за 365-ю статтю (перевищення влади або службових повноважень). І страшно дивуються, чому до них ніхто не приходить "домовлятися". Можливо, нові часи - не скрізь, напевно - але, все ж, вже настали?

По дорозі до школи Шакун показав місце падіння останньої міни, що підірвала коріння у височенної тополі. Я став очима вибирати місце посухіше, куди ступити - і раптом виявив прямо під ногами кілька... пролісків. Чи є в цьому якась символіка? А Бог його знає. У будь-якому випадку, сказати, що народ тут живе, немов у лісі - не можна. У селищі недавно провели навіть освітлення вулиць. Кажуть, коли лампи вперше засвітилися після звичної темряви - дехто вискакував з будинків, в чому був: "Чи не сталося чого?!"

Капітально відремонтовану школу стільки разів показували і пресі, і закордонним делегаціям, що вчергове її представляти видається незручним. Зауважу, однак, що до кінця її, як і клуб, не відремонтували. Дітей тут всього кілька десятків, включаючи і дитячу групу. Для них все зробили по вищим стандартам в буквальному сенсі усім світом: норвежці, американці, тернополяни... А ми просто залізли на дах - звідти найкраще можна бачити (і зафіксувати) виконаний обсяг робіт.

До речі, про американців. "Mercy Corps" (Корпус Милосердя, - ред.) підійшов до справи з чисто американським прагматизмом. "Корпус" запропонував усім бажаючим по 500 доларів на відкриття власного бізнесу.

- Ну, і як? - запитав я з погано приховуваним скепсисом. - Чи знайшлися охочі?

- Так, - відповів Шакун. - Осіб п'ятнадцять заявки подали. Один хлібопекарню збирається відкрити тут, інший перукарню. Є варіант побудувати теплиці для вирощування екологічно чистих овочів.

Пам'ятається, у липні Новотошківку із зовнішнім світом пов'язувала одна-єдина маршрутка, яка двічі на тиждень ходила в районний центр Попасную. Сьогодні по кілька разів на день відходить автобус на Кремінну (через Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне). Готуються ввести новий маршрут, який буде забирати пасажирів з поїзда Київ–Лисичанськ. Шахтарів із селища стали возити на "Карбоніт" (у Золотому) вже й на вечірні зміни. Життя, взагалі, налагоджується.

І тільки в глибині душі свербить тривожне питання: хто першим його (життя) "розладить": бойовики, яким до Новотошківки автоматичним гранатометом "подати", - чи рідні правоохоронці?

Михайло Бублик, Сєвєродонецьк.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-