20 березня. Пам’ятні дати

20 березня. Пам’ятні дати

2218
Ukrinform
Сьогодні День весняного рівнодення 

Рівнодення – це момент часу, коли центр сонячного диска переходить через небесний екватор. Це буває двічі на рік: один раз у березні, а другий – у вересні, в день осіннього рівнодення. Слово «рівнодення» означає, що в цей день тривалість дня і ночі однакова. Разом з тим, з настанням весняного рівнодення, починається і астрономічна весна. Цього дня в багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день Землі. Це екологічне свято, покликане привернути увагу світової спільноти до проблем довкілля та вкотре нагадати про надзвичайну крихкість і взаємопов’язаність екосистем нашої планети. Існують дві головних дати проведення Днів Землі – власне в день весняного рівнодення, та 22 квітня, коли відзначається міжнародний день Матері-Землі, встановлений ГА ООН у 2009 році. Також до Дня весняного рівнодення приурочений Міжнародний день планетаріїв та Всесвітній день астрології – неофіційне професійне свято тих, чиє життя пов’язане з цією паранаукою. Щодо Міжнародного дня планетаріїв, метою якого є ознайомлення суспільства з діяльністю планетаріїв та просвітництво в царині астрономічних знань, то він відзначається з початку 90-х років минулого століття. Ініціаторами виступили італійці, їх підтримали французи, а потім приєдналися науковці з інших європейських країн, зокрема й українські. Варто зауважити, що в Україні надзвичайно мало планетаріїв. На сьогодні функціонує всього 7 закладів для популяризації астрономічних знань – у Києві, Дніпропетровську, Вінниці, Харкові, Херсоні, Умані та Черкасах. Один із найсучасніших цифрових планетаріїв був у Донецьку, але нині він знаходиться на окупованій російськими бойовиками території.

Серед величезної кількості різних Днів, ініціатором яких виступає ООН, існує й Міжнародний день щастя, який відзначається щороку 20 березня. Він був проголошений ГА ООН 25 червня 2012 року. У резолюції, зокрема,  наголошується, що «прагнення щастя є однією з засадничих цілей людини». Варто зазначити, що у цьогорічному рейтингу щасливих країн (World Happiness Report-2016), підготовленому ООН, Україна зайняла лише 123 місце. Загалом було проаналізовано ситуацію в 157 країнах. Прикметно, що Україна продовжує падіння в рейтингу щасливих країн і є на сьогодні радше нещасливою, аніж щасливою. У минулому році вона посідала 111 місце, а в 2013 була 87-ю. Найбільш щасливою країною світу визнана Данія. До десятки лідерів увійшли також Швейцарія (торік вона була першою), Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Австралія і Швеція. Нещасливими є найменш розвинені країни й країни, в яких точаться збройні конфлікти: Бурунді, Сирія, Того, Афганістан, Бенін, Руанда, Гвінея, Ліберія, Танзанія, Мадагаскар. Рейтинг складали, враховуючи такі змінні показники, як ВВП на душу населення, тривалість життя, рівень корупції та соціальних свобод тощо.

Сьогодні Міжнародний день французької мови. Як відомо, офіційними мовами ООН є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька мови (при цьому англійська і французька є мовами повсякденного професійного спілкування). З метою підтримки рівноправ’я всіх шести офіційних мов, ООН встановила для кожної з них окрему дату. Так, День китайської мови відзначається 20 квітня, англійської мови – 23 квітня, французької – 20 березня, російської – 6 червня, іспанської – 12 жовтня і арабської – 18 грудня. Дату 20 березня для французької мови обрано через те, що раніше цього дня,  починаючи з 1988 року, відзначався Міжнародний день франкофонії. 20 березня 1970 року в м. Ніамей (Нігер) була створена перша міждержавна організація франкомовних країн – Агентство з культурного і міждержавного співробітництва франкомовних країн із штаб-квартирою в Парижі (на сьогодні об’єднує 56 держав). Цей день присвячений понад 220 мільйонам франкомовних людей, для 75 мільйонів з яких французька мова є рідною.

В Україні сьогодні День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення. Відзначається згідно з Указом Президента № 46/94 від 15 лютого 1994 року в третю неділю березня.

Події дня:

1695 років тому (321) Римський імператор Костянтин Великий видав указ про святкування недільного дня, який став одним із найпоширеніших християнських звичаїв.

Ювілеї дня:

155 років від дня народження Олексія Трохимовича Грабини (1861–1924), українського письменника. Після закінчення природничого факультету Київського університету викладав у Роменському реальному училищі, Глухівському учительському інституті; деякий час був фінансовим працівником у Ялті. Друкуватися почав у студентські роки. Автор кількох десятків збірок оповідань, казок. Переклав ряд творів Беранже.

20 березня 1915 року народився один із найвідоміших піаністів ХХ століття Святослав Теофілович Ріхтер (1915-1997). Народився Ріхтер в Житомирі, дитинство і юність музиканта минули в Одесі. Саме в Одесі почалось формування його творчої особистості. У 1933–1937 рр. Ріхтер був концертмейстером Одеського оперного театру. Свій перший (і єдиний) сольний концерт він теж наважився дати в Одесі. Йшов 1934 рік, 19-річний Святослав грав  шопенівський клавірабенд в Одеському будинку інженерів. На концерт не прийшов жоден музичний критик, жоден консерваторівець – молодого музиканта вважали за вискочку, нахабу і самозванця, адже хлопець не те, що не вчився в Одеській консерваторії, чи музучилищі ім. Столярського, – річ нечувана – він не закінчив навіть звичайної музичної школи! Для молодого піаніста подібне зверхнє ставлення було як ляпас. У 1937 році Ріхтер кидає роботу, їде до Москви й стає учнем Генріха Нейгауза. Відтоді в рідному місті Ріхтер був не частим гостем – відвідував батька (Теофіл Ріхтер був органістом оркестру Одеської опери, першим, і чи не головним учителем сина), якого восени 1941 року розстріляли енкаведисти, а в повоєнний час приїхав в Одесу лише раз, і то інкогніто. Тому можна зрозуміти сказані з гіркотою слова музиканта про те, що «Одеса завжди залишалася до мене ворожою…». Втім, зв’язок з містом він не втрачав: листувався з друзями, просив надсилати йому листівки з улюбленими одеськими краєвидами; згадував море, Аркадію, Ланжерон, адже Одеса часів його юності була й дійсно чарівним містом.

96 років від дня народження Памели Гарріман (уроджена Дігбі; 1920-1997), однієї з найзнаменитіших жінок США, громадської діячки і дипломата. Активна діячка Демократичної партії. В 1993-1997 рр. – посол США у Франції. Народилась у графській родині в Фарнбаро (Великобританія). Першим чоловіком Памели став Рендольф Черчілль – єдиний син сера Вінстона Черчілля. Хоча шлюб з Рендольфом розпався, Памела зуміла зберегти напрочуд гарні взаємини зі своїм свекром. Її наступним чоловіком став голлівудський і бродвейський продюсер і мільйонер Леланд Хейворд (саме він переконав свого часу Гемінґвея друкувати «Старого та море», а потім вклав кошти в екранізацію однойменного фільму). У 1971 році вона втретє бере шлюб – її обранцем стає дипломат і власник залізниць мультимільйонер Аверелл Гарріман (з ним вона познайомилась ще під час Другої світової війни, коли він був послом США в СРСР). Таким чином, Памела стала громадянкою США. Крім цього, у проміжках між шлюбами, її ім’я пов’язували з іменами багатих і впливових чоловіків. Список був довгий, до нього входили власник автомобільного концерну FIAT Джанні Аньєллі, принц Алі Хан, грецький судновласник Ставрос Ніархос, і банкір Елі де Ротшильд. З початку 80-х років Памела Гарріман починає брати активну участь в американському політичному житті. Для цього у неї було все – гроші, зв’язки, розум і жіноча чарівність. Вона створює комітет «Демократи для вісімдесятих». І хоча зібрані комітетом кошти були й не надто великими за американськими мірками, увага преси й розголос навколо комітету були куди важливішими за будь-які гроші. Ел Гор називав Памелу Першою леді демократичної партії. Вона однією з перших підтримала Клінтона у його намірах стати президентом США, і була одним із керівників його передвиборчої кампанії 1992 року. У 1993 році Памелу Гарріман призначають послом США у Франції. Її діяльність на цій посаді виявилась досить успішною. Французам подобався її імідж такої собі «англо-американської мадам Помпадур», а от британців вона дратувала. В британському посольстві, що знаходиться неподалік від французького, її сприймали радше як persona non grata через пікантну репутацію. У будь-якому випадку ім’я Памели Гарріман постійно з’являлося у французькій пресі в розділі світських пліток. То писали про її роман із принцом Реньє з Монако, що було абсолютною нісенітницею, то з’являлися повідомлення про її відставку, що теж не було правдою, то розповідали про сімейні скандали й суди за спадщину. І це була гірка правда, яка затьмарювала останні роки життя цієї блискучої жінки.

Роковини смерті:

85 років з дня смерті Миколи Борисовича Делоне (1856-1931), вітчизняного вченого у галузі механіки, одного з піонерів планеризму, пропагандиста і популяризатора авіаційних знань в Україні. Професор механіки Київського політехнічного інституту. Брав участь у роботі повітроплавального гуртка при Київському політехнічному інституті, Київського товариства повітроплавання, авіаційного науково-технічного товариства.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-