21 жовтня. Пам’ятні дати

21 жовтня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні британці відзначають День яблука, який присвячений яблукам і яблуневим садам.

У Великій Британії сьогодні День яблука (Apple Day) – щорічні заходи, присвячені яблукам і яблуневим садам. День запропонований благочинною організацією Common Ground і відзначається з 1990 року. Його мета – продемонструвати багатство природи, а також нагадати про те, що яблуко – це символ фізичного, культурного й генетичного розмаїття, про що людина не повинна забувати. Цього дня по всій Британії відбуваються численні виставки й ярмарки, де можна не тільки побачити, але й скоштувати сотні різноманітних сортів яблук, як цілком звичайних, так і чимало рідкісних сортів, які не знайдеш у магазині. Співробітники розсадників пропонують купити рідкісні сорти яблунь. Працюють також служби ідентифікації яблук, які допоможуть визначити, яке саме яблуко ви принесли з саду, а проблеми «яблуневих хвороб» садоводи-початківці можуть обсудити з досвідченими садівниками. Іноді фахівці дають поради щодо обрізання й формування крони, а також прищеплення яблунь. Варто зауважити, що жоден День яблука не обходиться без конкурсу на найдовшу яблуневу шкірку, яку отримують після обчищення плоду. Змагання проводяться як для ручного обчищення яблука, так і для обчищення за допомогою спеціального приладдя. Під час свята пропонується сила-силенна яблучних страв і напоїв, починаючи з яблучних пирогів, класичного штруделя, повидла, варення, фруктово-овочевої приправи чатні й закінчуючи яблучним соком і сидром. Досить часто відбуваються кулінарні майстер-класи з приготування гарячих і холодних страв із яблук. А ще цього дня відбуваються різні ігри, стрільби з лука по яблуках; актори читають вірші й оповідання про яблука, влаштовуються «яблуневі» вернісажі. Звісно, цього дня згадують і біблійну історію про Єву, яка не втрималася, й зірвала в райському саду заборонений плід (яблуко) з дерева пізнання добра і зла, що вплинуло на всю подальшу долю людства. Власний День яблука мають також і США, щоправда, відзначають його 20 лютого. В українській традиції з цим плодом пов’язане свято яблуневого Спаса, що святкується у серпні.  

Події дня:

495 років тому (1520) португальський мореплавець Фернан Магеллан під час своєї навколосвітньої подорожі відкрив протоку, що огинає південний край Америки. Ані Магеллан, ані його команда не здогадувались наскільки важливим є те відкриття, що вони зробили. Протока отримала назву «Протока всіх святих», а трохи пізніше іспанський король перейменував її в Магелланову протоку на честь знаменитого і відважного мореплавця. Вона знаходиться між материком Південна Америка і архіпелагом Вогняна Земля. Її довжина складає майже 570 км, а ширина – від 2 км у вузьких місцях і до 20 км – в найширших. Довгий час (поки не побудували Панамський канал) це був єдиний шлях, що з’єднував Атлантичний і Тихий океани.

350 років тому (1665) у Москві між гетьманом Іваном Брюховецьким і московським урядом було підписано міждержавний договір – так звані Московські статті. Московські статті значно обмежували політичні права України, посилювали її військово-адміністративну і фінансову залежність від московського уряду. За умовами договору українські міста і землі переходили під безпосередньо владу московського царя. Гетьманському уряду заборонялося вступати у дипломатичні відносини з іноземними державами. Обмежувалося право вільного обрання гетьмана та ін.

210 років тому (1805) у морській битві біля мису Трафальгар (Іспанія), англійський флот з 27 кораблів адмірала Гораціо Нельсона (під час бою він був смертельно поранений)  розгромив франко-іспанський флот адмірала П. Вільнева. Завдяки цій перемозі Англія забезпечила собі панування на морі.

65 років тому (1950) набрали чинності Женевські конвенції про захист жертв міжнародних збройних конфліктів (жертв війни) – одні з найважливіших міжнародних багатосторонніх угод у царині законів і звичаїв війни. Ухвалені 12 серпня 1949 року. Ці документи передбачають, що у відношенні всіх категорій жертв війни забороняються умисні вбивства чи поранення, жорстоке чи нелюдське поводження, катування, біологічні чи медичні експерименти, умисне заподіяння тілесних ушкоджень, примушення до праці на військових об'єктах на шкоду своїй державі, вербування дітей, колективні покарання, а також забороняється виконання будь-яких покарань без судового вироку, який має виноситись неупередженим та належним судом. Україна підписала ці Конвенції 12 грудня 1949 року, вони є чинними для нашої країни з 3 січня 1955 року. Загальна ж кількість підписантів – 190 країн світу.

Ювілеї дня:

255 років від дня народження Кацусіки Хокусая (1760-1849), видатного японського живописця, рисувальника, майстра кольорової ксилографії. Протягом життя створив понад 30 тисяч гравюр, живописних творів, рисунків, з них – близько 500 книжкових ілюстрацій.

225 років від дня народження Альфонса Ламартіна (1790-1869), французького письменника, публіциста, історика, політичного діяча, члена Французької академії. Був одним з впливових діячів революції 1848 року у Франції. Відіграв важливу роль у розвитку французького романтизму. Автор «Історії жирондистів» та публіцистики, де виявилось його досить різке негативне ставлення до якобінського терору.

130 років від дня народження Петра Петровича Будникова (1885-1968), українського хіміка, академіка АН УРСР, члена-кореспондента АН СРСР, заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Викладав у Харківському хіміко-технологічному інституті (1926-1941) та інших вузах. Досліджував властивості і хімічні перетворення силікатних систем з метою синтезу вогнетривких, керамічних та в’яжучих матеріалів.

115 років від дня народження Поліни Мусіївни Нятко-Табачникової (1900-1994), української актриси театру й кіно, педагога, народної артистки УРСР (1951). Лауреат державної премії СРСР (1948, 1950). Працювала в театрах Одеси і Києва, знімалась у кіно: «Коліївщина», «Шельменко-денщик», «Поема про море».

115 років від дня народження Василя Тисяка (1900-1967), українського оперного співака (тенор). Вокальну освіту здобув у Львові, Варшаві, Празі, Мілані. Дебютував у Варшаві, згодом співав у Львівському оперному театрі. З 1946 року – у Парижі, з 1950 – в Канаді. Виступав на провідних оперних сценах Європи.

105 років від дня народження Мирослава Дмитровича Радиша (1910-1956), українського живописця й художника театру. Творчу кар’єру розпочинав у Львівському театрі опери та балету. З 1950 року мешкав в США (Нью-Йорк). Мав власну художню студію. Автор станкових робіт «Фабричне місто», «На березі», «В студії», «Будують шлях».

90 років від дня народження Селії Крус (1925-2003), популярної кубинської співачки, «королеви сальси». Цей стиль латиноамериканської музики в перекладі означає «соус» – у ньому намішані індіанські, іспанські й африканські мотиви. Термін «сальса» виник у 60-70-х роках минулого століття, його запровадив відомий пуерто-ріканський музикант Тіто Пуенте. Справжнісінький бум сальси припав на 70-ті роки, коли в США і Латинській Америці почали проводитись величезні сальса-фестивалі. Селія Крус народилася на Кубі, де жила й співала до 1960 року. Готувалася стати викладачкою літератури, але любов до сцени переважила – вона почала виступала в кабаре і нічних клубах, куди туристи спеціально йшли «на Селію», аби почути її спів. Після встановлення режиму Фіделя Кастро, Селія переїхала до США. Згодом казала, що Фідель так і не зміг їй цього пробачити, тому дорога на батьківщину була для неї закрита назавжди. Дискографія співачки складається з понад 70 альбомів. Вона записала 20 золотих платівок і одержала понад 100 нагород від різних організацій, газет і журналів у різних країнах світу. В 1987 році Селія була удостоєна власної зірки на знаменитій алеї слави в Голлівуді. У 1994 році її нагородили Національною медаллю США в царині мистецтв. Співачка – тринадцятиразова номінантка на Греммі, але отримала її лише двічі – у 1988 і 2000 роках. Знімалася також і в кіно. Володарка унікального вокального таланту була відома своїми надзвичайно екстравагантними костюмами та не менш оригінальними перуками.

Роковини смерті:

170 років з дня смерті Ніколоза Мелітоновича Бараташвілі (1817-1845) одного з найсамобутніших грузинських поетів. Учень філософа і громадського діяча С. Додашвілі, під впливом якого перейнявся ідеями гуманізму й національної свободи. На початку 40-х років Бараташвілі прославився як поет, але його твори побачили світ лише в 1852 році, вже після смерті. Помер Ніколоз Бараташвілі у 28 років від злоякісної лихоманки. Похований у пантеоні на горі Мтацмінда («Свята гора»). Його поезія – вершина грузинського романтизму («Мерані», «Дума на березі Кури», «Ніч в Кабахі», «Присмерк на Мтацмінді»). Переклад усього поетичного доробку Бараташвілі українською мовою належить І. Кулику, окремі вірші переклали П. Грабовський, М. Бажан, Д. Паламарчук, М. Вінграновський.

Торік пішов з життя Бен Бредлі (1921–2014), американський журналіст, головний редактор «The Washington Post» (1968-1991). Протягом 23 років керував виданням. За цей час газета стала провідним виданням США. Зажив слави під час Вотергейтського скандалу, коли «The Washington Post» опублікувала перші матеріали про розслідування, що згодом призвело до відставки президента Річарда Ніксона. У 2013 році Бен Бредлі був нагороджений президентською медаллю Свободи. Він також є одним із персонажів відомого роману «Вся президентська рать». Бен Бредлі зробив незалежне висвітлення подій нормою, а не виключенням.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-