Адвокатка розповіла про особливості справи «Карпюк проти Росії» та рішення ЄСПЛ

Про це вона розповіла кореспондентові Укрінформу.

«Я представляю інтереси Миколи Карпюка на національному та міжнародному рівні. І я хотіла би в першу чергу пояснити, чим важлива справа «Карпюк проти Росії». Нині, в умовах широкомасштабної агресії дуже важливо поглянути на початок гібридної війни РФ, коли закладалися основи російської пропаганди, нібито Україна є розсадником «злочинного праворадикального руху», який тоді, на початку 2014 року, уособлювався у пропагандистській лякалці «Правий сектор», - зазначила Капалкіна.

За її словами, в тих умовах російська влада прийняла рішення діяти негайно, щоб не допустити об’єднувальних процесів національного руху в Україні. Завдання полягало з одного боку - в роздмухуванні пропагандистської кампанії, щоб показати, ніби в Україні є радикальні настрої проти російськомовного населення і Росії та обґрунтувати «законність» входження російських ЗС на територію України. А з іншого боку - посіяти розбрат між національними організаціями в Україні та виключити з цього процесу осіб, які займалися об’єднувальними процесами - зокрема Миколу Карпюка. Тому його справа в якомусь сенсі була «рубіжною» для Москви.

Затримавши Карпюка, Росія довго не виказувала його місце тримання та протягом того часу активно фабрикувала справу проти нього та інших політичних діячів України, зокрема з використанням фізичного та психологічного насильства стосовно Карпюка.

«Загалом, зараз, після 24 лютого 2022 року, ми добре бачимо, що це стандартна процедура РФ щодо полонених і цивільних заручників. Катування, щоби люди обмовляли себе, визнавали «вину». Щоби потім Росія використовувала це в кримінальних провадженнях і виносила вироки, на які вона налаштована», - пояснює юристка.

Капалкіна також розповіла деякі подробиці виграної в ЄСПЛ справи. У Страсбурзі нею займалися ГО «Українська правова консультативна група», захисник Карпюка у кримінальній справі в Росії, а також британські адвокати European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC). На жаль, справа «Карпюк проти Росії» розглядалася не окремо.. Згідно до особливої процедури вона була об’єднана ще з десятьма подібними так званими «типовими справами» в спільний кейс «Маслова та інші проти Росії». На думку ЄСПЛ питання, порушені у заяві «Карпюк проти Росії», зокрема, щодо катувань під час досудового слідства, самовизнання, порушення права на суд, стосувалися найбільш поширених, «стандартних» порушень під час слідства та суду. Відповідно справу Карпюка розглядали не сім суддів, як було би при окремому розгляді, а спеціальний комітет ЄСПЛ із трьох суддів. Тому справа була розглянута у прискореному процесі без належної уваги до інших порушень заявлених у заяві «Карпюк проти Росії».

11 січня Суд ухвалив позитивне рішення по всім 11 справам з виплатою грошової компенсації Росією заявникам. У випадку Карпюка це €30 тисяч.

«РФ зобов’язана виплатити цю компенсацію, але ми всі знайомі з позицією Москви про невиконання рішень ЄСПЛ. Наразі ми можемо лише сподіватися, що Рада Європи й Комітет міністрів РЄ приймуть максимально дієві заходи, щоб інформувати Росію про її обов’язок виконувати такі рішення. Для цього, напевно, варто залучити органи ООН», - зазначила Капалкіна.

Вона також зробила уточнення щодо порушень, заявлених в Європейському суді у заяві Карпюка, проте не розглядалася. Так, суд визнавши порушення Росії у зв’язку з використанням тортур (стаття 3 Європейської конвенції з прав людини) та порушення статті 6 («Право на справедливий суд»), не знайшов підстав, аби розглянути статтю 5 («Право на свободу та особисту недоторканність»), яка в цьому випадку була також порушена у зв’язку із незаконним арештом Карпюка.

«Наступного тижня наша організація оприлюднить узгоджену позицію задіяних адвокатів по цій справі, в якій ми докладно розповімо про наше ставлення до прийнятого в ЄСПЛ рішення», - резюмувала адвокатка.

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2014 року Микола Карпюк був затриманий при в’їзді до Росії, де утримувався під вартою за сфабрикованими звинуваченнями у злочинах проти федеральних військ, скоєних у ході Першої чеченської війни. У травні 2016 року він був засуджений до 22,5 року ув’язнення. Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала Миколу Карпюка разом зі Станіславом Клихом, якого судили разом з ним, політичними в’язнями. 7 вересня 2019 року Карпюк і Клих, були звільнені під час обміну між Україною і РФ.