Мінстратегпром – рік по тому

Мінстратегпром – рік по тому

Укрінформ
Реформа ОПК та стратегічних галузей промисловості України зрушила з мертвої точки – Олег Уруський

Завершився рік з моменту утворення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром). Відповідна Постанова Уряду №624 була ухвалена 22 липня минулого року. Незважаючи на заяви багатьох скептиків, що Міністерство не дієздатне, що воно не проіснує й до кінця 2020 року, – реальність виявилася протилежною. Утім, важливим є інше: чи все, що планувалося, вдалося зробити за цей час новоутвореному центральному органу виконавчої влади (ЦОВВ)? Наразі слід констатувати, що темп реалізації визначених планів був недостатнім для швидких змін. Хоча й чимало вдалося зробити.

РУХ ІЗ ПЕРЕМІННИМ УСПІХОМ

Насправді, можна багато говорити в контексті проведених за цей рік заходів: прийняття положення, здійснення реєстрації Мінстратегпрому і введення в дію структури, вирішення питань з бюджетуванням та приміщеннями для розміщення персоналу, наповнення штату, отримання дозволу на проведення діяльності, пов’язаної з державною таємницею, нормотворча робота і багато іншого. І все – в умовах карантинних обмежень через коронавірусну інфекцію, регулярну критику та звинувачення «доброзичливців», а також суперечливих політичних та бюрократичних процесів. А тому сказати, що період становлення Міністерства був складним – це не сказати нічого.

Так, лише для прикладу. В грудні 2020 року Верховною Радою фактично був заблокований процес набору кадрів до ЦОВВ і лише в березні поточного – обмеження були зняті парламентом. За таких умов станом на 19 липня 2021 вдалося укомплектувати штат Міністерства на 63% (з 333 посад, затверджених штатним розкладом, заповнені 211). Хоча планувалося до кінця першого кварталу поточного року повністю укомплектувати Міністерство персоналом. А це, звичайно, не може не впливати на поточну організаційну роботу держструктури.

Утім, колективу Мінстратегпрому вдалося за період з липня 2020-го по липень 2021 року підготувати та внести на розгляд понад 20 постанов КМУ, 4 розпорядження Уряду та 2 Укази Президента України. Це задовільний показник для органу, який набуває державної ваги. Звичайно, в планах було більше.

Наведу ряд важливих кроків нормативного характеру, які були здійснені за звітний період:

● розробка Мінстратегпромом та схвалення РНБО Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України;

● схвалення розроблених Мінстратегпромом у співпраці з зацікавленими сторонами Концепції Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки та Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки;

● розроблення проєкту Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки;

● розроблення проєкту Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки.

У рамках досягнення стратегічної цілі з відновлення вітчизняної промисловості розроблено проєкт Закону України «Про державну промислову політику» та проєкт постанови КМУ «Деякі питання розвитку промислового комплексу України».

Однак головним у діяльності Мінстратегпрому все ж таки були заходи, пов’язані з реформою оборонної промисловості України. На жаль, не все вдалося зробити настільки швидко, як вимагає поточна ситуація.

Так, Урядом були ухвалені всі необхідні проєкти постанов, розроблені Мінстратегпромом, щодо імплементації ухваленого у 2020 році Закону України «Про оборонні закупівлі», який докорінно змінює принципи організації й проведення закупівель для потреб оборони. З метою забезпечення перехідного періоду виконання оборонного замовлення 2020-2021 рр. у поточному році продовжено дію урядової постанови 2011 року № 464 «Питання державного оборонного замовлення» (ДОЗ). Загальний обсяг фінансування оборонного замовлення на 2021 рік становить понад 27 млрд грн. Станом на сьогодні замовниками укладені нові та пролонговані перехідні державні контракти на суму більш як 16 млрд грн (або майже 61 відсоток від загального обсягу фінансування, передбаченого ДОЗ 2021). Планування оборонних закупівель на 2022, 2023 і 2024 роки, починаючи з 31 березня 2021 року, вже відбувається згідно з Законом України «Про оборонні закупівлі».

Також вживаються відповідні заходи для створення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів. Уже в серпні 2021 року виробники й замовники зможуть укладати контракти за новою процедурою, передбаченою ЗУ «Про оборонні закупівлі».

Як уже було згадано вище, в червні 2021 року рішенням РНБО була схвалена Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України. Нею враховані побажання всіх зацікавлених сторін, і в країні з’явився документ стратегічного планування, який визначив конкретні напрями державної військово-промислової політики. Серед найбільш важливих, зокрема: створення системи стратегічного планування у сфері оборонно-промислового комплексу; проведення корпоратизації підприємств оборонної промисловості; імпортозаміщення критичних технологій та матеріалів; зняття нормативно-правових обмежень щодо створення спільних підприємств з іноземними компаніями тощо. При цьому пріоритет наданий створенню автоматизованих систем управління; ракетної техніки; високоточних засобів ураження, боєприпасів та продукції спеціальної хімії; засобів радіоелектронної боротьби; безекіпажних платформ та ударної робототехніки; екіпіровки «солдата майбутнього».

Важливим є те, що Стратегією закріплений  обсяг коштів, який має бути передбачений у державному бюджеті для забезпечення розвитку оборонно-промислового комплексу. Щороку він має становити не менш як 0,5% ВВП.

Як уже я зазначав у коментарях для ЗМІ, в контексті реформування ОПК, а саме державного його сегмента, разом із ДК «Укроборонпром» окреслено майбутній вигляд оборонної промисловості державного сектору. Передбачено створення двох державних холдингів: «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України». Це будуть керуючі компанії, які займатимуться розробками стратегій, опікуватимуться залученням інвестицій. Кожна з них матиме підпорядковані субхолдинги всередині за напрямами. Після ухвалення в липні 2021 року ЗУ «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» процес корпоратизації підприємств прискориться. Сподіваюсь, і це завдання для керівництва ДК «Укроборонпрому», що він пройде належним чином і в Україні буде сформовано ефективне бізнес-середовище, яке дасть змогу розбудувати потужний вітчизняний ОПК. Адже ризиків у процесі реалізації реформи вистачає.

Наступні кроки, здійснені Мінстратегпромом, – актуалізація Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2022 року, а також Державної цільової програми створення й освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2022 року. У Міністерстві створені тимчасові робочі групи з цих питань. За результатами роботи груп буде забезпечено безперервність середньострокового планування шляхом розроблення проєктів документів стратегічного рівня на період до 2026 року.

Окрім нормотворчої діяльності, здійснювалася активна взаємодія з підприємствами оборонної та авіакосмічної галузей промисловості України. Так, проведено близько 100 нарад за різними тематиками, зокрема щодо розвитку космічної галузі, ракетного озброєння, трансформації ДК «Укроборонпром», ситуації на ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «АвтоКрАЗ», АТ «Мотор Січ», «ХДАВП» тощо. Керівництво Міністерства відвідало з робочими візитами понад 50 підприємств оборонно-промислової та авіакосмічної галузей по всій території України. Виробники й розробники відчули, що в країні, нарешті, з’явився державний орган виконавчої влади, який опікується питаннями розбудови промисловості.

За безпосереднього сприяння та підтримки Мінстратегпрому отримано замовлення під державні гарантії на будівництво трьох військово-транспортних літаків Ан-178-100Р для Міноборони України на ДП «Антонов» (очікується затвердження програми закупівлі Ан-178 для МВС). Спільно з ДКАУ здійснюється координація робіт зі створення космічної системи дистанційного зондування Землі «Січ-2-1» та забезпечення запуску супутника «Січ-2-30» у грудні 2021 року. Щоб не зупинилися операції з бюджетними коштами ДП «Безпека» та не допустити банкрутство ДАХК «Артем», у рамках реалізації державних контрактів з ДОЗ вжито заходів для запобігання подальшому негативному розвитку подій навколо цих підприємств.

Мінстратегпромом також вживаються заходи щодо створення Центру сертифікації продукції зі спеціальних сталей, сплавів та металургійного матеріалознавства на базі ДП «УкрНДІспецсталь». Опрацьовано заходи із започаткування державної установи «Агенція оборонних технологій». Розроблений проєкт урядового рішення, проєкти штатної структури Агенції, її статуту та розрахунку фінансування видатків на 2022 рік. Тривають заходи із створення Державного фонду розвитку оборонно-промислового комплексу України. Підготовлений проєкт ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду розвитку оборонно-промислового комплексу України». Створення зазначеного Фонду як інструменту наповнення спеціального фонду Мінстратегпрому дозволить фінансувати інноваційні проєкти, здійснювати технологічну підтримку підприємств ОПК, а також ефективно використовувати й розпоряджатися державним майном.

У контексті міжнародної співпраці Міністерством організовано та проведено 29 міжнародних зустрічей щодо поглиблення співробітництва в сфері стратегічної промисловості, забезпечено участь у 6 міжурядових двосторонніх торговельно-економічних комісіях та у 6 міжнародних спеціалізованих заходах, підписано 4 Меморандуми про взаєморозуміння. Проводиться діалог з Турецькою Республікою, Саудівською Аравією, Республікою Індія щодо актуалізації НДДКР, передовсім в авіаційній галузі. Надано інституційне сприяння підприємствам-спецекспортерам ДК «Укроборонпром» щодо подальшого розвитку співробітництва з Пакистаном, Іраком та Катаром. Проводиться активна робота з Агентством Європейського Союзу з безпеки польотів (EASA) щодо поглиблення співробітництва та якнайшвидшої інтеграції України в цивільне авіаційне співтовариство ЄС.

Зусиллями Мінстратегпрому реанімовано діяльність Офсетної комісії при КМУ та здійснено комплексний огляд стану виконання офсетних зобов’язань згідно з чинними договорами. Ініційовано ряд змін до нормативно-правової бази з питань офсету в оборонно-промисловій сфері з метою системного удосконалення механізму функціонування та імплементації офсетних договорів.

ПІДСУМОВУЮЧИ

Загалом, колективом Мінстратегпрому дійсно виконано доволі значний обсяг робіт за рік свого існування. Звичайно, хотілося б більшого, однак головне, що базис для подальших дій уже закладений. Реформа ОПК та стратегічних галузей промисловості України зрушила з мертвої точки. Попереду ще багато роботи. Серед пріоритетних завдань на короткострокову перспективу – організація закупівель ОВТ за новими правилами та затвердження цільових науково-технічних програм розвитку космічної галузі й авіаційної промисловості. Щиро вірю, що все буде успішно реалізовано.

Мінстратегпром націлений на реформу української оборонної й авіакосмічної промисловості і виведення її на якісний рівень у контексті створення сучасного виробничого процесу, належних умов праці для громадян та якісної продукції, яка відповідатиме найкращим світовим стандартам, у тому числі стандартам НАТО. Є цілком досяжною метою налагодження повного циклу виробництва зразків озброєння, військової й авіакосмічної техніки для забезпечення Збройних Сил та інших силових структур України всім необхідним для вирішення завдань безпеки й оборони нашої держави та закріплення її в промисловому пулі провідних країн світу.

Олег Уруський, віцепрем’єр-міністр України - міністр з питань стратегічних галузей промисловості України

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-