У «Євросолідарності» вбачають у поправках до законопроєкту загрозу для державної мови

У «Євросолідарності» вбачають у поправках до законопроєкту загрозу для державної мови

Укрінформ
У парламентській фракції партії "Європейська солідарність" вбачають загрозу для функціонування української мови як державної на телебаченні та у кінематографі через низку пропонованих поправок до законопроєкту № 4107.

Про це Укрінформу заявив член Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В‘ятрович (“Європейська солідарність”).

"Якщо поправки до законопроєкту про забезпечення незалежності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення будуть ухвалені, норма закону про функціонування української мови як державної щодо обов’язкового використання української мови на телебаченні, в рекламі і політичній агітації припинить дію. Це найважливіше", – заявив депутат.

За інформацією В'ятровича, одна з поправок до законопроєкту "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення" передбачає встановлювати вимоги до створення або комплектування та/чи пакетування телерадіопрограм і/або фільмів та їх поширення та демонстрування телерадіоорганізаціями виключно законодавством про телебачення і радіомовлення. Зазначається, що встановлення додаткових вимог іншими законами не допускається.

Читайте також: Гуманітарний комітет Ради не планує розглядати «мовні» поправки – Потураєв

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 14 червня заявив, що на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики окремі народні депутати спробують внести до минулорічного законопроєкту про незалежність Нацради України з питань телебачення і радіомовлення (№4107) “неконституційні” поправки та повністю скасувати обов’язковість української мови у фільмах із 16 липня цього року.

Того ж дня голова комітету Микита Потураєв повідомив, що засідання не відбулося, а питання про нібито скасування обов’язковості української мови у фільмах не планувалося розглядати. Пізніше він повідомив, що гуманітарний комітет взагалі не планує розглядати "мовні" поправки.

Водночас депутати від парламентської фракції "Європейська солідарність" заявили, що їм вдалося "зірвати засідання" комітету у понеділок і захистити українську мову.

Читайте також: Засідання комітету Ради щодо української мови у фільмах не проводилося - Потураєв

З 16 липня 2021 року набуває чинності норма статті 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно з якою фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, мають розповсюджуватися та демонструватися в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Статті закону впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Читайте також: Кремінь застерігає депутатів від мовної контрреволюції

Водночас поправки до другого читання законопроєкту №4107 передбачають вилучення із Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID -19” положення про те, що листи та ліцензійна документація приймаються Національною радою в електронній та паперовій формі.

Також пропонується виключити із закону, що розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання, що розглядаються виключно на засіданні Нацради, розглядаються регулятором після завершення карантинних та інших обмежувальних заходів або без участі ліцензіата, якщо він повідомить, що такі питання можуть розглядатися без присутності його представника.

Пункт 2 Перехідних та прикінцевих положень закону, де йдеться про те, що "у разі неможливості виконання ліцензіатом визначеної ліцензією програмної концепції або інших умов ліцензії, такий ліцензіат повинен негайно звернутися до Національної ради з листом про тимчасовий відступ від умов програмної концепції або інших умов ліцензії із обґрунтуванням причин та обсягу вимог, що не можуть бути ним дотримані", пропонується доповнити абзацем такого змісту: “Відступом від умов програмної концепції також вважається припинення мовлення ліцензіата, в обсязі, не більше ніж 35 відсотків від загального обсягу мовлення, визначеного ліцензією”.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-