Гуманітарний комітет Ради не планує розглядати «мовні» поправки – Потураєв

Гуманітарний комітет Ради не планує розглядати «мовні» поправки – Потураєв

Укрінформ
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики не планує розглядати поправки щодо скасування переходу на українську мову з 16 липня всіх фільмів і серіалів, які транслюються на телевізійних каналах.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив голова комітету Микита Потураєв (фракція "Слуга народу") у контексті внесення поправок до законопроєкту №4107 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення".

"Від фракції немає жодних пропозицій щодо скасування закону про забезпечення функціонування української мови як державної, який був ухвалений 2019 року. Немає і пропозицій щодо якогось суттєвого перегляду норм цього закону. В тому числі й того, що стосується фільмів чи серіалів на телебаченні... Окремі депутати пропонували різні варіанти того, як може працювати "мовний" закон – з точки зору строків та інших несуттєвих моментів. Але в порядку денному нічого з цих пропозицій немає", – зазначив Потураєв.

Читайте також: Засідання комітету Ради щодо української мови у фільмах не проводилося - Потураєв

За його словами, дискусію, яка триває навколо поправок до законопроєкту №4107, розпочали представники теле- та кіноіндустрій.

"Вони виступили з проханням перенести набрання чинності однією з норм закону, яка зобов'язувала перейти з липня на українську мову. Представники індустрій говорили, що через карантин не встигають дозняти достатньо власного продукту. У підсумку, чи відбулось таке перенесення? Ні. Чи є зараз в порядку денному таке перенесення? Ні. Чи могло воно пройти у Верховній Раді і отримати більшість голосів у нашій фракції? Ні", – наголосив він.

Водночас Потураєв зазначив, що поправки до законопроєкту №4107 є на розгляді комітету. Зокрема, за його словами, однією з правок передбачається визначити, що вимоги до створення телепрограм та до телеорганізацій встановлюються виключно законодавством про телерадіомовлення. "При цьому зазначається, що мовлення телеорганізацій здійснюється державною мовою. Тобто, українська не страждає", – підкреслив депутат.

Читайте також: Кремінь застерігає депутатів від мовної контрреволюції

Крім цього, за його словами, поправки щодо розподілу повноважень "залишаються на функціональному рівні". Зокрема, мовний омбудсмен слідкуватиме за дотриманням норм мовного законодавства, а Нацрада - за тим, як дотримуються законодавства телерадіомовники.

Потураєв також наголосив, що комітет ще не ухвалив жодного рішення щодо поправок, відповідно, немає підстав розглядати їх у залі Верховної Ради.

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 14 червня заявив, що на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики окремі народні депутати спробують внести до минулорічного законопроєкту про незалежність Нацради України з питань телебачення і радіомовлення (№4107) “неконституційні” поправки та повністю скасувати обов’язковість української мови у фільмах із 16 липня цього року. Він застеріг депутатів від мовної контрреволюції.

Читайте також: Представники ЗМІ, медіа та телеіндустрії закликають депутатів припинити атаки на мовний закон

Того ж дня голова комітету Микита Потураєв повідомив, що засідання не відбулося, а питання про нібито скасування обов’язковості української мови у фільмах не планувалося розглядати.

Водночас депутати від парламентської фракції партії "Європейська солідарність" заявили, що їм вдалося зірвати засідання комітету у понеділок.

З 16 липня 2021 року набуває чинності норма статті 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно з якою фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, мають розповсюджуватися та демонструватися в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Статті закону впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Водночас поправки, пропоновані до другого читання законопроєкту №4107, передбачають вилучення із Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID -19” положення, яке передбачає, що листи та ліцензійна документація приймаються Національною радою в електронній та паперовій формі.

Також пропонується виключити із закону, що розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання, що відповідно до чинного законодавства розглядаються виключно на засіданні Національної ради, розглядаються Нацрадою після завершення карантинних та інших обмежувальних заходів або без участі ліцензіата, якщо він повідомить , що такі питання можуть розглядатися без присутності його представника.

Читайте також: Кінематографісти закликають депутатів «дати спокій» закону про мову

Пункт 2 Перехідних та прикінцевих положень закону, де йдеться про те, що "у разі неможливості виконання ліцензіатом визначеної ліцензією програмної концепції або інших умов ліцензії, такий ліцензіат повинен негайно звернутися до Національної ради з листом про тимчасовий відступ від умов програмної концепції або інших умов ліцензії із обґрунтуванням причин та обсягу вимог, що не можуть бути ним дотримані", пропонується доповнити абзацом: “Відступом від умов програмної концепції також вважається припинення мовлення ліцензіата, в обсязі, не більш ніж 35 відсотків від загального обсягу мовлення, визначеного ліцензією”.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-