Послуги українською: Кремінь каже, що скасування штрафів - неконституційне

Послуги українською: Кремінь каже, що скасування штрафів - неконституційне

Укрінформ
Спроби народних депутатів відтермінувати чи скасувати штрафи за порушення статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є безперспективними, оскільки не відповідають Конституції та законам України, нормам права.

На цьому наголошує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, повідомляє його пресслужба у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Внесені народними депутатами законопроєкти щодо змін до мовного закону передбачають скасування чи відтермінування 57 статті Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Вона регламентує право Уповноваженого накладати штрафи за злісне порушення мовного закону. Ця стаття вже діє. Жодною нормою права не передбачено ні відтермінування, ні скасування тих статей законів України, які вже набули чинності. Мені здається, кожен старшокласник про це знає», - пояснив Кремінь.

Він також зазначив, що відповідні законопроєкти не підтримані Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради, Міністерством юстиції і, найголовніше, - суспільством.

Читайте також: Послуги українською - для захисту прав споживачів працює «гаряча лінія»

«Я як уповноважений із захисту державної мови категорично проти таких законопроєктів, які позбавляють українську державу можливості контролювати виконання мовного закону та механізмів реагування на злісні порушення його норм. Я, навпаки, за те, щоб право громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою було максимально захищене», - підкреслив мовний омбудсмен.

Водночас Кремінь подякував усім, хто долучився до збору підписів на захист мовного закону.

У пресслужбі Уповноваженого нагадали, що він продовжує фіксувати порушення прав людини за українську мову. Щодо інцидентів на мовному ґрунті, які сталися в Миколаєві та Одесі 2 і 3 березня, Кремінь звернувся до Національної поліції України. Адже, відповідно до статті 161 Кримінального кодексу України, умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, на образу почуттів громадян за мовною ознакою, караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Читайте також: Не робіть з Євгенії Більченко «жертву» – нехай виконує закон

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді були зареєстровані два законопроекти, що передбачають зміни до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Законопроектом №4638, зареєстрованим 21 січня 2021 року, пропонується вилучити зі статті 57 закону пункти, які стосуються накладання штрафів за порушення закону. Законопроектом №4638-2, зареєстрованим 9 лютого 2021 року, пропонується відкласти штрафи за порушення закону на 1,5 року (до липня 2022). Відомі вчені, митці та громадські діячі виступили із заявою, в якій вимагають від парламенту не розглядати і не підтримувати що містять поправки до Закону про мову.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Читайте також: Кремінь назвав відмову у послугах українською порушенням прав людини

Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-