Якими реформами Україна «платитиме» за новий кредит МВФ

Україна незабаром отримає приблизно $1,5 мільярда як перший транш у межах нової 48-місячної Програми розширеного фінансування EFF від Міжнародного валютного фонду. Загальний обсяг затвердженого Радою виконавчих директорів Фонду фінансування – майже $8,1 мільярда. Окрім самої позики, домовленості з МВФ важливі і як сигнал для співпраці України з іншими міжнародними кредиторами і грантодавцями. А ще – це стимул для внутрішнього реформування, бо хоч скільки б ми критикували Фонд за «невчасні й надмірні» як на воєнний час вимоги, йдеться про зміни (часто болісні й майже завжди непопулярні), які потрібні самій країні.

ДАМОКЛІВ МЕЧ ПОДАТКОВИХ ЗМІН

Якихось надзвичайних і абсолютно нових вимог до України в новому Меморандумі немає. Фактично про все ми так чи інакше чули раніше – зокрема, під час підготовки й ухвалення програми на рівні експертів. Дещо навіть активно обговорювали після того, як інформація про майбутні зобов’язання України потрапляла у пресу.

Деякі критерії перекочували до нового Меморандуму із попередньої 4-річної програми розширеного фінансування EFF, яка, за початковим задумом, мала діяти до весни 2027-го. Ще частина – це пункти, статус яких у процесі перемовин на прохання української сторони змінили із «prior actions» (попередніх вимог для укладання програми) на нові структурні маяки з чіткими термінами виконання. І саме ці зобов’язання – найболючіші для нас та найбільш контраверсійні. Адже йдеться про те, що торкнеться кишень мільйонів українців, – системи оподаткування. Та ще й в умовах невизначеності: невідомо як та коли закінчиться війна.

Попри наші спроби «увімкнути задню» й перенести ухвалення рішень про скасування пільг для розмитнення дрібних поштових посилок і скасування пільг зі сплати деякими ФОПами ПДВ на повоєнний період, уникнути структурного маяка, який передбачає внесення цих та інших податкових змін, не вдалося. Реальне послаблення – це поступове підвищення ліміту, після досягнення якого «спрощенці» зобов’язані будуть сплачувати ПДВ, з 1 мільйона до 4 мільйонів гривень. Від України очікують ухвалення необхідних податкових змін, згідно з якими вже з 1 січня наступного року впровадять обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ підприємців, котрі перебувають на спрощеній системі оподаткування, якщо їхній оборот перевищує цей річний поріг.

Нікуди не поділася й вимога щодо оподаткування доходів, отриманих від діяльності цифрових платформ.

І те, що стосується усіх без винятку українців: пропонується законодавчо закріпити норму про те, що підвищений воєнний збір у 5% – це назавжди, а не до кінця війни, як передбачено чинним законодавством.

При цьому якраз ухвалення податкових змін – один із критеріїв, терміни виконання яких «піджимають». Це треба зробити до кінця березня.

До того ж часу треба призначити і нового голову Державної митної служби, обраного на конкурсних засадах.

Ще раніше, вже до кінця лютого, Україна має затвердити рекомендації для унормування процесу призначення членів наглядових рад державних компаній. На кону – питання, вочевидь, мало цікаве широкому загалу, для якого головне результат: зміна структури номінаційного комітету з призначення членів наглядових рад та посилення вимог до дотримання правил конфіденційності, процедури проведення співбесід, щорічного оцінювання ефективності роботи наглядових рад.

Проте навіть якщо ухвалити необхідне рішення за п’ятницю і найближчі вихідні не вдасться, за незначне недотримання термінів виконання цього маяка, про покарання України «доларом» (перенесенням виплат наступних траншів при планових переглядах програми), мабуть, не йтиметься. Адже таке рішення затверджується урядовою постановою, проблем із чим, зазвичай, немає.

На відміну від податкових змін, ухвалювати які (з подання Кабміну) має Верховна рада. А у парламенті, як бачимо, останнім часом складно назбирати голоси навіть на підтримку безневинних ратифікаційних документів, не кажучи вже про такі резонансні й апріорі непопулярні законопроєкти.

Це ж стосується й оновлення трудового законодавства – вимоги, яка теж стала структурним маяком після перенесення із розділу «prior actions». Хоча тут проблем, схоже, буде точно менше, ніж з оподаткуванням. За цим напрямом від України чекають підготовки законопроєкту про зміну визначення поняття «зайнятість» у Трудовому кодексі, посилення контролю за дотриманням відповідних норм Держслужбою праці, застосовування нових правил зайнятості, що зменшить приховану зайнятість та ухилення від сплати податків на доходи фізичних осіб.

Ще одна вимога стосується як Трудового, так і Податкового кодексів. Йдеться про виключення деяких видів діяльності з високим ризиком приховування трудових відносин (приміром, ІТ-послуги, консультаційні послуги з бухгалтерського обліку і аудиту, маркетингу, інженерії та права) із другої групи спрощеного оподаткування. Натомість для третьої групи платників податків, які займаються цими видами діяльності, доведеться запровадити підвищені диференційовані ставки.

І це ще далеко не всі податкові зміни, на яких наполягає МВФ. Із менш резонансного, але точно необхідного Україні для спрощення міжнародної торгівлі, – внесення до Податкового кодексу правки, якою приведуть правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку, а також імплементація статті 4 ATAD ЄС (так званого правила щодо оподаткування приросту капіталу при виведенні активів). Відповідний законодавчий акт треба внести до парламенту до кінця червня. І проблем із цим, схоже, не буде. Адже Міністерство фінансів уже підготувало свій варіант законодавчого акта і якраз напередодні рішення Ради виконавчих директорів МВФ про схвалення програми для України винесло його на публічне обговорення.

Поміж технічних завдань – підготовка до кінця грудня проєкту централізованого сховища даних для Податкової та Митної адміністрацій.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ТАРИФІВ І ВПОРЯДКУВАННЯ СИСТЕМИ СУБСИДІЮВАННЯ

Пам’ятається, в Україні доволі критично сприйняли висловлену директоркою-розпорядниця МВФ Крісталіною Георгієвою на полях Світового економічного форуму в Давосі пораду про необхідність відмови від субсидій на електроенергію та опалення. Певною мірою така позиція знайшла відображення і у новому Меморандумі. Ні, безпосередньо про вимогу скасувати субсидії при цьому не йдеться. Мова про їх упорядкування – із тим, аби субсидування було цільовим, підтримуючи тих, хто цього насправді потребує. Адже зараз від ПСО на газ та електроенергію найбільше виграють не малозабезпечені, а ті, хто споживає найбільше ресурсу.

І головне. Передбачено поступове приведення тарифів до ринкового рівня. До кінця червня Україна зобов’язалася підготувати «дорожню карту» лібералізації ринків газу та електроенергії, де поміж заходів має йтися і про поступове тарифне підвищення. Але затвердження «дорожньої карти» зовсім не означає, що тарифи почнуть підвищувати різко й одразу. Є ймовірність того, що старт тарифної реформи обумовлять датою завершення активних бойових дій. Хоча в МВФ дали зрозуміти: Фонд зацікавлений у тому, щоб лібералізація розпочалася якомога раніше.

«Дорожню карту лібералізації ринків газу та електроенергії буде затверджено до кінця червня 2026 року відповідно до зобов’язань України в межах Плану фінансування. Поступове підвищення тарифів на електроенергію, газ, опалення та гарячу воду має розпочатися якомога раніше, щоб залучити ресурси для реконструкції та інвестицій», – йдеться у Меморандумі.

Водночас наголошується на забезпеченні належного захисту найбільш вразливих домогосподарств, через посилення адресності субсидування і заходів контролю. Аби пом’якшити вплив підвищення тарифів, треба відкоригувати соціальні трансферти, пов’язані з комунальними послугами.

Окремо до кінця липня від України чекають оприлюднення технічного аналізу з кількісним оцінюванням витрат на поточну QFA (вартості квотних фінансових послуг) в електроенергетиці, газопостачанні та опаленні, частоти надання субсидій, а також підготовки фінансово стійких сценаріїв реформ для досягнення поступового відшкодування витрат при забезпеченні захисту вразливих споживачів. Ці рішення мають враховувати висновки технічної допомоги Міністерству енергетики, надані самим МВФ.

Також серед наших зобов’язань – зміцнення незалежності Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Буде, зокрема, оновлено процедуру відбору кандидатур до складу НКРЕКП для зменшення політичного втручання в роботу регулятора. Для цього у складі комісії з відбору працюватимуть фахівці, запропоновані міжнародною спільнотою.

ВИМОГИ ДО ІНСТИТУЦІЙНОГО РОЗВИТКУ, КОРПОРАТИВНОЇ ТА БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ

Окрім, реформи НКРЕКП та Митниці, передбачається ще й оновлення Рахункової палати. Призначити усіх членів Рахункової, перевірених за новими правилами (відповідно до законодавчих змін, внесених наприкінці 2024 року) треба до кінця 2026-го. Нарешті будуть зміни і в роботі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, яку в країні хто тільки не критикував. Йдеться як про посилення структури, так і про вдосконалення процесів ухвалення рішень.

Меморандумом пропонується вже цього року затвердити оновлену стратегію державних компаній, яка враховуватиме цілі приватизації та можливості поширення заходів захисту, передбачених статтею 7 Закону про банки та банківську діяльність, на всі державні банки, що мають системне значення.

До слова, з попередньої програми мігрував ще один постійний маяк, який стосується банківського сектору. Це зобов’язання не рекапіталізовувати за бюджетний кошт несистемні банки і у разі порушення пруденційних вимог одразу ж передавати їх для врегулювання до ФГВФО.

Поміж маяків, досягнути яких Україна має до кінця червня – впровадження критично важливої системи нагляду за ризиками третіх сторін та розробка НАЗК нових правил перевірки декларацій про активи на підставі ризиків, із пріоритетною увагою до високопосадовців у визначених «ризикових» галузях.

При цьому на засіданні Ради виконавчих директорів МВФ директорка-розпорядниця Крісталіна Георгієва запевнила, що Фонд готовий до оперативного перегляду програми, зокрема, у разі успішних мирних переговорів.

Як наголосила Георгієва, завдяки підтримці МВФ та фінансовій допомозі від інших міжнародних партнерів влада України зберегла макроекономічну та фінансову стабільність. Є прогрес і в мобілізації внутрішніх доходів (на посиленні якої, передовсім, акцентує нова програма). Важливо, на думку фінансистки, також те, що Києву вдалося домовитися про списання частини зовнішнього боргу, включно з реструктуризацією боргу приватним сектором.

Нова угода з МВФ спрямована на збереження досягнутої макроекономічної та фінансової стабільності, а також на розширення і поглиблення структурних реформ в умовах війни.

«Це дасть змогу розв’язати проблему платіжного балансу України та відновити середньострокову зовнішню стійкість, забезпечити хороші перспективи відновлення і зростання в повоєнний період, а також полегшити Україні шлях до вступу в ЄС», – переконана Крісталіна Георгієва.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Giorgio Trovato on Unsplash