Кадровий бум в Нафтогазі: як це вплине на реформу корпоративного управління в держсекторі

Кадровий бум в Нафтогазі: як це вплине на реформу корпоративного управління в держсекторі

Аналітика
Укрінформ
Незалежні експерти номінаційного комітету з призначень до наглядових рад вже заявили про припинення роботи в Україні. Що далі?

Тема звільнення Андрія Коболєва з посади голови НАК «Нафтогаз України» «поза» наглядовою радою компанії продовжує бурхливо обговорюватися. Одні підтримують рішення уряду про зміну керівництва через невиконання фінансового плану, інші запевняють, що Кабмін своїми спонтанними діями лише погіршив імідж України в очах іноземних партнерів, обійшовши принципи корпоративного управління. Сам прем’єр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін не мав і не не має наміру зупиняти чи ламати корпоративну реформу. Мовляв, уряд, як представник акціонера – народу України, вживає заходів, щоб підприємство було ефективним. Укрінформ вирішив з’ясувати, як рокіровка керівництва НАК «Нафтогаз» може вплинути на реформу корпоративного управління в Україні, на стосунки з закордонними партнерами та отримання траншу від МВФ в цілому.

Хронологія подій

Для початку коротко нагадаємо усе, як було. 28 квітня Кабінет Міністрів припинив повноваження всіх членів наглядової ради НАК Нафтогаз України» та звільнив голову компанії Андрія Коболєва. Серед головних причин, як повідомили в уряді, невиконання фінансового плану, який передбачав прибуток в 11,5 млрд грн, а не збиток – 19 млрд грн, про який звітувала компанія напередодні. Новим керівником правління уряд обрав Юрія Вітренка, колишнього в.о. міністра енергетики України.

В компанії на такі раптові кадрові зміни відреагували швидко. Того ж дня була оприлюднена заяву про те, що рішення Кабміну є юридичною маніпуляцією, адже звільнення Андріє Коболєва без згоди наглядової ради є фактично порушенням принципів корпоративного управління, яке вибудовувалась в Україні роками.

Після відновлення повноважень наглядової ради НАК «Нафтогаз України», яке припало на 30 квітня, відбулось позачергове засідання її членів. На ньому присутні подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень як представників наглядової ради. Рішення набуде чинності 14 травня.

Кабмін відреагував на такі дії представників наглядової ради НАК «Нафтогаз України» та 2 травня оприлюднив заяву, у якій закликав їх залишитися на своїх посадах на період проведення нового конкурсу та обрання нових її членів. Також в уряді заявили, що вони «залишаються відданим реформі корпоративного управління за стандартами ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), яка покликана покращити управління підприємствами державного сектора».

Коболєв vs Вітренко. Чому такий ажіотаж навколо фігур?

Примітно, що звільнення Андрія Коболєва з посади голови НАК «Нафтогаз України» викликало бурхливу реакцію в суспільстві та певне занепокоєння з боку іноземних країн. І на це є кілька причин.

Низка коментаторів запевняють, що відсторонення Андрія Коболєва відбулось із порушенням закону та статуту «Нафтогазу», згідно з яким рішення щодо звільнення голови правління можливе лише за умови, що його погодять члени наглядової ради. В результаті уряд відсторонив спочатку раду, а потім звільнив керівника, фактично «порушивши» принципи корпоративного правління.

Але за словами фахівця з Центру економічних досліджень Богдана Прохорова, звільнення Коболєва відбулось із дотриманням законодавства. Щоправда, дещо всупереч кращим практикам корпоративного управління, яке на сьогодні активно впроваджується в Україні в державному секторі.

Богдан Прохоров
Богдан Прохоров

«Я б не був таким категоричним щодо порушення статуту Нафтогазу. Юридично це була серія рішень. Кабмін, який є власником Нафтогазу, спочатку визнав незадовільною роботу правління та Наглядової ради через отриманий збиток. Це стало приводом до звільнення Наглядової ради. Потім, за юридичної відсутності повноважної Наглядової ради, Кабмін як власник звільнив Коболєва та призначив Вітренка. І повернув Наглядову раду. Тобто все відбулось, на мій погляд, відповідно до законодавства. Але треба визнати, не у відповідності до кращих практик корпоративного управління в державних підприємствах ОЕСР і до тих зобов’язань, які взяла на себе Україна щодо їх впровадження. Тому Наглядова рада в результаті і пішла у відставку», – вважає експерт.

Чи були порушені «правила» партнерства?

Така несподівана рокіровка в керівництві НАК «Нафтогазу» дуже сполошила іноземних партнерів, які угледіли в діях уряду мало не загрозу усій реформі управління в держсекторі. Свої занепокоєння стосовно цього висловили посли країн «Великої сімки», які наголосили, що «ефективне управління держпідприємствами, вільне від політичного втручання, має вирішальне значення для конкурентоспроможності, процвітання і виконання міжнародних зобов'язань України».

Дипломатично відреагував на зміну глави НАК «Нафтогазу» і речник Державного департаменту США Нед Прайс. За його словами, «повага до корпоративного управління, прозорості та добросовісності під час призначення персоналу в енергетичному секторі – будь то урядові чи державні підприємства – є ключем до підтримання впевненості в прихильності України реформам».

Також не залишився осторонь і Держсекретар США Ентоні Блінкен, який напередодні з робочим візитом відвідав Україну. Відповідаючи на запитання журналістів про кадрові зміни в «Нафтогазі», останній не приховав своєї занепокоєності подіями в компанії та запевнив, що це поганий сигнал і потенційна міжнародна шкода іміджу України.

Тим не менш, як запевняють експерти, уряд свідомо пішов на такий крок – зробити спонтанну зміну керівництва «Нафтогазу». Розрахунок був на те, що у нинішній ситуації ніхто не буде жорстко й публічно критикувати Україну за зміни в «Нафтогазі», оскільки ключове питання зараз – ймовірне посилення російської агресії, каже директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.

Вадим Денисенко
Вадим Денисенко

«В історії з Коболєвим ми отримали негативну реакцію Держдепу, послів G7 та міжнародних фінансових інституцій з кількох причин. Перша, про яку я вже згадував, – ми не порадилися. Йдеться не про прізвище Коболєва чи будь-якого іншого очільника держпідприємства, йдеться про дотримання правил гри. І якщо комусь здається, що ці правила пишуться у Вашингтоні, то він глибоко помиляється. Всі найгірші для нас рішення, включно, між іншим, з ідеєю підняти ціну на газ вдвічі у 2017 році, завдяки чому «Нафтогаз» став суперприбутковим, пишуться переважно в Києві громадянами України. А зараз ми несподівано, без попередження партнера, ці правила змінили», – написав він у Facebook

Такі різні версії

Утім, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пояснив в інтерв’ю РБК-Україна, що підстави для такого рішення були – і політичні, і юридичні, і фінансові. “Затвердження фінансового плану відбувалося в грудні, в кінці року, коли були очевидно зрозумілі результати 2020 року. Минулий рік "Нафтогаз" працював абсолютно без додаткових соціальних навантажень. І подавати такі звіти зі збитками…При цьому компанія показала понад 600 млн гривень виплачених премій. Це ледь не вдвічі більше ніж було в 2019 році. По процедурах, напевно, все дотримано правильно, але суспільство ставить питання і уряду зокрема. Також, є питання по зменшенню видобутку українського газу” – перерахував прем’єр.

Андрій Коболєв
Андрій Коболєв

Хоча є ряд інших версій. Зокрема, сам Андрій Коболєв вважає, що реальною причиною звільнення можуть бути накопичені «Нафтогазом» 2 мільярди доларів вільних грошових коштів. Ба більше, уряд знав про можливі збитки компанії, адже представники «Нафтогазу» неодноразово попереджали про проблему неплатежів газзбутів і необхідність сформувати резерви за цією дебіторською заборгованістю.

Як пише ZN.UA, посилаючись на власні джерела, причиною звільненням Коболєва стали 50 мільярдів гривень, які НАК відрахувала в резерви на випадок, якщо боржники з нею не розрахуються. А Банкова, мовляв, хотіла забрати ці кошти у компанії та направити їх на «Велике будівництво».

Є ще «приватизаційна» версія. Відомо, що близько місяця тому Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №4020, який дозволив часткову приватизацію НАК «Нафтогаз України» – частка держави не може становити менше 50% + 1 акція. А відтак, зміна керівництва компанії – це один з кроків підготовки до «м’якого» роздержавлення компанії. Відповідно, з можливим перерозподілом фінансових потоків, що йдуть через неї.

Коболєв і транш МВФ: чому ці речі взаємопов’язані?

Наразі Україна бере участь в програмі МВФ stand-by, в рамках якої для нашої держави передбачено $5 млрд. У червні минулого року Україна вже отримала $2,1 млрд. Новий транш у розмірі $2,9 млрд Офіс президент планував отримати вже у вересні цього року, але через низку причин, у тому числі, і через кадрові зміни в НАК «Нафтогазі» процес призупинився.

«Щодо МВФ, ми бачимо, що «Нафтогаз» згадувався в контексті вдосконалення управління енергетичним сектором для уникнення створення квазі-фіскального бюджетного дефіциту, а не лише в контексті управління державними підприємствами. Уряд зобов’язувався ухвалити зміни до статуту Нафтогазу для приведення його до рекомендацій ОЕСР. Тому ця ситуація може негативно вплинути на переговори з МВФ», – вважає Богдан Прохоров.

Також про можливе ускладнення переговорів з МВФ повідомило й агентство Вloomberg. Відзначається, що звільнення Коболєва, якого видання назвало «основним архітектором капітального ремонту енергетики», може «засмутити західних донорів», а тим більше Міжнародний валютний фонд. А це може негативно відобразитись на транші, які очікує Україна.

Наглядові ради – як антикорупційні запобіжники

Але не тільки відсутність траншу є наразі гіркою «пігулкою». Основне, що своїми діями щодо НАК «Нафтогазу» Кабмін спричинив призупинення роботи членів номінаційного комітету з призначень до наглядових рад. «Це вже вплинуло на реформу корпоративного управління, оскільки незалежні експерти – члени комітету з призначень до наглядових рад державних підприємств, які допомагали нашому уряду підбирати кандидатів по всьому світу – вже заявили, що призупиняють свою діяльність», – каже експерт ЦЕС Богдан Прохоров.

Він нагадав, що ціль наглядових рад на підприємствах як державних, так і приватних – це сталий розвиток компанії та узгодження стратегічних цілей власника та дій топ-менеджменту. Наглядова рада має бути носієм експертизи та досвіду, щоб незалежно ухвалювати рішення щодо того, як найкраще реалізувати цілі власника та оцінювати ефективність діяльності топ-менеджменту.

Оскільки власник державних підприємств – народ України, то роль наглядової ради у випадку цих підприємств стає архіважливою. «Це обмеження політичного і корупційного впливу на підприємство з боку міністерств, політиків, олігархів. Тому, власне, цінним є те, що в наших наглядових радах присутні іноземці, бо на них складніше «натиснути» та змусити приймати рішення, які вигідні не лише компаніям та державі», – пояснює Богдан Прохоров.

Ще у січні 2021 року в уряді повідомили, що Мінекономіки продовжує реформу корпоративного управління у 15 найбільших державних підприємствах відповідно до Керівних Принципів ОЕСР. Але за інформацією агентства "Інтерфакс-Україна", з 1 травня через те, що номінаційний комітет не обрав незалежних членів, відсутні наглядові ради у 12 великих компаніях, контрольні пакети яких передано Фонду держмайна України. Зокрема, це Одеський припортовий завод (ОПЗ), "Центренерго", "Турбоатом", "Енерготяжмаш", п`ять підконтрольних державі обленерго (без Тернопільобленерго), "Харківенергозбут", Дніпровська і Криворізька ТЕЦ.

Згідно з українським законодавством і нормативною базою, в наглядових радах найбільших держкомпаній більшість членів мають бути незалежними, їх обирає рекрутер і номінаційний комітет з дорадчими голосами донорів, а затверджує Кабмін. Очолює номінаційний комітет голова регіонального представництва IFC в Україні та Білорусі Джейсон Пеллмар. До складу комітету входять, крім представників уряду, незалежні члени – керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи Маттео Патроне, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, а також бізнес-омбудсмен Марчин Свенчинський.

В своєму листі адресованому прем'єр-міністру Денису Шмигалю, міністру економіки Ігорю Петрашку і міністру фінансів Сергію Марченку члени комітету з вибору наглядових рад, заявили, що припиняють роботу в Україні, доки не буде ясності з реформою корпоративного управління і чіткого зобов'язання уряду поважати інститути корпоративного управління як акціонера державних підприємств і покладатися на них.

"На жаль, останнім часом було багато прикладів, коли практика корпоративного управління замінювалася дискреційними рішеннями уряду. Це підриває довгострокові вигоди, очікувані від реформи корпоративного управління. Це також ставить під сумнів цінність роботи Комітету з призначень за вибором незалежних професійних членів наглядової ради з бездоганною чесністю", – йшлося у повідомленні.

Невже реформа не туди завернула?

Отже, на прикладі ситуації з «Нафтогазом» сьогодні вже можна відокремити кілька ризиків для реформи корпоративного управління в держсекторі. Головний серед них, це неможливість найняти фахових членів наглядових рад з незаплямованою репутацією.

Між тим прем’єр наголошує, що уряд не мав і не має наміру зупиняти чи ламати корпоративну реформу. “З цього приводу ми говорили з нашими партнерами, які допомагали нам реалізовувати корпоративну та інші реформи, які інвестували в це свої капітали, щоб Україна рухалася вперед. Наприклад, під час зустрічі з очільником Держдепу США, на зустрічах з окремими послами держав G7 ми обговорювали продовження реформи. Ключові меседжі – прізвища керівників не грають ролі, роль грає дотримання законодавства, процедур і продовження корпоративної реформи. Ці вектори взагалі збігаються у нас на 100%”, – підтвердив він в інтерв’ю РБК-Україна.

Юрій Вітренко
Юрій Вітренко

А ось за словами нового очільника Нафтогазу Юрія Вітренка, реформа корпоративного управління усе ж "зробила кілька неправильних поворотів". "Зараз у багатьох випадках є обґрунтовані закиди в тому, що ця реформа не забезпечує наявність дієвого механізму, який би змушував менеджмент ефективно працювати в інтересах суспільства. Ми бачимо ознаки неефективної роботи держкомпаній. Це очевидна проблема, яку потрібно вирішувати. А в окремих випадках ми бачимо, що і немає ізоляції від політичного втручання і навіть іноді корупції. Хоча є великий прогрес", – резюмував він в інтерв’ю НВ Бізнес. Тож він сподівається, що найближчим часом проведуть новий конкурс, і у Нафтогазу з’явиться наглядова рада з незалежними директорами “з розумінням, у хорошому сенсі слова, українських реалій”.

Нагадаємо, що реформа корпоративного управління в Нафтогазі почалася в 2014 році, у 2016-му була призначена перша наглядова рада, склад якої став компромісом між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку ЕБРР. До складу наглядової ради НАК “Нафтогаз України” тоді увійшли три незалежні члени – Маркус Річардс, Пол Уорвік та Чарльз Проктор, а також два представники держави – Юлія Ковалів та Володимир Демчишин. Станом на грудень 2020 року членами Наглядової ради були Клер Споттісвуд, Юлія Ковалів, Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейден, Наталія Бойко та Роберт Бенш. Хто будуть їхні наступники та як вони зможуть розібратися з українськими реаліями – побачимо вже незабаром.

Валентин Марчук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-