Як карантин вплинув на економіку України

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Центру прикладних досліджень Андрій Каракуц за результатами опитування представників бізнесу, органів центральної та місцевої влади і сфери охорони здоров’я під час пресконференції в Києві.

"Ми отримали таку картину, що дуже по-різному вплинуло рішення уряду про жорсткий локдаун, карантинні обмеження ...на різні сектори економіки. Тобто, якщо певні сектори, які були пов'язані з відвідуванням публічних місць, зібранням людей, отримали найжорсткіший удар, то якщо брати такі сектори, як сільське господарство або хімічна промисловість - на них локдаун мав значно менший вплив", - сказав Каракуц.

Він додав, що є також деякі галузі, які отримали зиск від ситуації з карантином, тобто вони зростали, на відміну від інших секторів економіки, наприклад - фармацевтична промисловість.

Серед рекомендацій для влади, які розробив Центр прикладних досліджень, Каракуц розповів про необхідність поглибленого діалогу з бізнесом.

"Впровадження будь-яких дій має бути попередньо обговорено. Те, що, наприклад, відбувалось навесні - непідготовленість, - мало наслідком те, що багато галузей постраждали, не розуміючи, що їм робити, і не отримавши жодної допомоги від держави", - зауважив він.

За даними дослідження, спричинені пандемією економічні перекоси не призвели до проблем в українській банківській системі, які б могли бути причиною для виведення банківських установ з ринку. Водночас у дослідженні відзначають, що у другому кварталі 2020 року прибуток українських банків упав більш ніж удвічі порівняно з першим кварталом — до 7,7 млрд грн. Це також у 2,4 раза менше порівняно з II кварталом 2019 року. Якщо взяти результати півріччя, то прибуток банків за перше півріччя 2020 року був на 23,4% меншим за аналогічний період 2019 року. Кількість збиткових банків зросла з 6 у 2019 до 23 у ІІ кварталі 2020 року.

" У секторі виробництва харчової продукції робота під час карантину не припинялася. Серед головних проблем, з якими зіткнулися опитані компанії, була важкість доступу працівників до своїх робочих місць. Так, майже 70% працівників «Київхлібу» (а це до 3000 осіб) проживають у передмісті столиці. Повна зупинка громадського транспорту стала великим випробуванням для підприємств харчової спрямованості", - зауважується в дослідженні.

Згідно з опублікованими даними, поширення пандемії та запровадження карантину здебільшого негативно вплинули на стан вітчизняного експорту, передусім, через зниження обсягів міжнародних перевезень. Водночас рівень такого впливу різниться залежно від профілю роботи тих чи інших вітчизняних компаній.

Як зазначається, в умовах карантинних заходів показники прибутковості українських компаній-експортерів знизилися — і в натуральних показниках, і в обсягах надходжень на тонну продукції. За попередніми прогнозами загальні показники за підсумками поточного року будуть нижчими, ніж за минулий рік.

У дослідженні також відзначають, що карантинні обмеження негативно вплинули на діяльність українських імпортерів, зважаючи на закриття міжнародного авіасполучення наприкінці березня 2020 року. Чимало вітчизняних компаній зіткнулися з проблемами постачання товарів та виконання фінансових зобов’язань перед клієнтами. За таких умов вітчизняні імпортери змушені були в оперативному режимі розробляти унікальні логістичні маршрути задля постачання продукції до своїх клієнтів. Ще одним наслідком упровадження карантину стало посилення усіма дистриб’юторами вимог щодо внесення передоплати через можливі ризики зриву постачання товарів.

"Динаміка надходжень ІТ-компаній за перший квартал 2020 р. (квітень-червень) в карантинних умовах дещо знизилася, порівняно з аналогічним періодом за попередні роки. Деякі ІТ-компанії відчули скорочення обсягів прибутку у другому кварталі 2020 р., порівняно з першим (на 4–5% в EPAM). В ІТ-компанії Sigma у період карантину надходження значно зменшилися (на 1 млн доларів щомісячно), проте зараз демонструють відновлення", - йдеться в аналітичному документі за результатами дослідження.

У цілому ІТ-сектор в Україні не розглядає перспективи суттєвого зниження загальних показників доходів у кінці поточного року.

За даними дослідження, торговельно-розважальні центри (ТРЦ) та кінотеатри нарівні з ресторанним бізнесом і туризмом під час карантинних обмежень постраждали чи не найбільше серед усіх інших секторів економіки. Упродовж чотирьох місяців з часу запровадження жорсткого карантину в березні 2020 р. всі ТРЦ і кінотеатри в Україні були закриті, що виявилось сильним ударом для відповідних закладів.

З точки зору динаміки обсягів прибутку карантинні обмеження не завдали великої шкоди системам організації доставки (зокрема, портовій галузі та поштовим операторам).

За 9 місяців 2020 року морські порти України обробили 118,78 млн тонн вантажів, на 3,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що зумовлене зовнішньою кон’юнктурою на ключових експортних ринках.

Карантинні обмеження, як описано в дослідженні, позитивним чином вплинули і на роботу поштових операторів у контексті запровадження декількох нових сервісів, серед яких особливе місце наразі відводиться доставці ліків та продуктів харчування, яка стала комерційно успішним проєктом.

Поширення пандемії неоднозначно вплинуло на тенденції в українському медіасередовищі. Запровадження жорстких карантинних заходів у березні-квітні 2020 року позитивним чином відобразилося на роботі засобів масової інформації. З огляду на обмеження пересування людей та їх перебування вдома спостерігалося зростання трафіку веб-сайтів та кількості переглядів вітчизняних телеканалів, йдеться у дослідженні.

Зазначають також, що ситуація змінилася з послабленням карантину в липні-серпні 2020 року — на цей період динаміка телепереглядів суттєво впала; позитивні показники відновилися лише у вересні. Водночас, попри поступове підвищення обсягів телепереглядів восени, показники залишаються менш успішними порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Аналітичний документ “Наслідки епідемії COVID-19 та карантинних заходів для провідних секторів економіки України” базується на результатах опитування власників та топ-менеджменту компаній з ключових галузей економіки України, а також представників органів центральної та місцевої влади і сфери охорони здоров’я.

Загалом у період з серпня по жовтень 2020 р. було проведено 63 глибинних інтерв’ю за підготовленими сценаріями (guided interview). Отримані дані можуть розглядатися як кейси щодо ситуації в кожній окремій галузі, але також дають можливість в цілому оцінити наслідки епідемії COVID-19 та карантинних обмежень для українського бізнесу в 2020 р.