З нинішньої “газової” кризи Україна вийде сильнішою, “Газпром” - навпаки - 03.03.2018 20:39 — Новини Укрінформ
З нинішньої “газової” кризи Україна вийде сильнішою, “Газпром” - навпаки

З нинішньої “газової” кризи Україна вийде сильнішою, “Газпром” - навпаки

Аналітика
2922
Ukrinform
Експерти вважають, що “Нафтогаз” міг би й краще підготуватися до помсти Кремля за програний арбітраж

Учора уряд вирішив, що українські теплоелектростанції мають спалювати менше газу, а більше мазуту, а дитячим садкам, школам та вишам рекомендовано призупинити на кілька днів заняття. Усе це для економії 20 мільйонів кубометрів газу на добу. А вже сьогодні Президент України Петро Порошенко каже, що критична ситуація подолана: Україна домовилася про стабільне газопостачання з Європи, і вітчизняна ГТС працює в штатному режимі, - а міністр освіти Лілія Гриневич інформує, що додаткові «канікули» відміняються, і з понеділка заклади освіти продовжать працювати як зазвичай.

Утім, режим економії не скасовано, тож залишається питання: чи могла Україна у ситуації, що склалася (через примхи погоди і злу волю “Газпрому”), уникнути цієї напруги, не «прикручувати» батареї, не допустити галасу довкола навчання у школах і вишах? Невже у нас нема іншого плану дій на випадок надзвичайних ситуацій з газом? Де об'єктивні фактори, а де - суб'єктивні, які можна і треба було передбачити?

Укрінформу відповідають:

Андрій Чубик, експерт з енергетики, виконавчий директор Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"

Андрій Чубик
Андрій Чубик

“У Нафтогазі мали б заздалегідь підготуватися до можливої помсти Газпрому”

"В даному випадку співпали кілька негативних факторів. Перший – це холодна погода. У таких випадках суттєво зростає споживання газу — трохи більше 200 млн. кубічних метрів на добу. І для забезпечення подачі такої кількості газу в мережу доводиться залучати всі доступні джерела. З власних газосховищ Україна може щодобово відібрати 118-120 мільйонів кубічних метрів газу. Решту 60 мільйонів кубічних метрів покривається за рахунок власного видобування, а ще 20 мільйонів Україна імпортує. Другий фактор – відмова від імпорту газу з ЄС у зв’язку з вже зробленою передоплатою за необхідні обсяги російського газу, що мав бути поставлений відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу. Третій фактор – технологічні особливості роботи ГТС і підземних сховищ газу. І хоча у наших сховищах газу вдосталь, технологічні можливості “діставати і подавати” в систему необхідний об'єм газу наприкінці опалювального сезону знижуються. Тому НАК «Нафтогаз України» звернувся до КМУ і громадян України з проханням скоротити добове споживання газу. Це не критично, нікого примусово не відключали від газопостачання, ні промисловість, ні ТКЕ, ні приватних споживачів, але це значно допомогло вирівняти провал, допоки нафтогазівці шукали додаткові ресурси газу.

Щодо питання, чи була практична можливість уникнути цього? Я скажу так. Інколи ми забуваємо про те, що Росія веде проти нас війну. І Газпром у цій війні є дуже ефективним, швидким і зручним інструментом. Між танками і Газпромом можна навіть поставити знак “дорівнює”. Так от, розуміючи перспективи рішення Стокгольмського арбітражу — поразки Газпрому — в Нафтогазі мали б заздалегідь підготуватися до можливого демаршу росіян, котрі, в разі іміджевої поразки, шукатимуть можливості помститися українцям — перекрити газ, знизити тиск і т.д. Попри це, нафтогазовці не підстрахувалися із запасним варіантом постачання газу, скоріше за все через фінансові розрахунки, адже купувати газ на піку споживання на європейських хабах досить дорого.

Дана ситуація однак доводить, що підступний ворог обов’язково скористається будь-якою можливістю для нанесення удару і можливі фінансові втрати є виправданими на тлі загроз екзистенційного характеру. НАК обов’язково звернеться до суду за компенсацією втрат через порушення «Газпромом» умов все ще чинного контракту. Найкраще, якщо перші позови будуть реалізовані в Німеччині, особливо в федеральній землі Мекленбург-Верхня Померанія, яка особливо прихильно ставиться до «Північного потоку». Однак ми в Україні повинні готуватися до самих підступних сценаріїв з боку РФ і Газпрому, включаючи нульовий транзит і готувати відповідні плани роботи ГТС під потреби внутрішнього ринку".

Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього:

Андріан Прокіп
Андріан Прокіп

“Росія - ненадійний партнер, потрібно зберегти український транзит. Такий месидж був підготовлений “Нафтогазом” заздалегідь”

“Думаю, нинішня газова проблема могла вирішитися без зайвого галасу і привертання уваги. Тобто, без оголошення позапланових канікул у школах і дитсадках, а набагато простіше, наприклад, перебудувавши роботу теплопостачальних підприємств в ощадливий режим. Утім, підозрюю, що все це, звичайно ж, не випадково відбувається, що все це має якесь пояснення. Можливо, надлишковим галасом наші чиновники хотіли привернути увагу Євросоюзу і на прикладі суперечки з “Газпромом” показати, що Росія не дотримується договірних зобов’язань щодо транзиту газу, а також відмовляється виконувати рішення Стокгольмського арбітражу. Тим самим, посіявши в головах європейців зернину для роздумів, наскільки доречним є будівництво та експлуатація “Північного потоку-2”, котрий, не виключено, росіяни теж використовуватимуть для геополітичного шантажу. Натомість показавши, що, незважаючи на кризову ситуацію, Україна забезпечує надійні надходження газу в ЄС. Коротше кажучи, все крутиться навколо будівництва “Північного потоку-2” і перспективи залучення потенціалу української ГТС, яка від транзиту газу в ЄС приносить доходів у $ 2-3 млрд. на рік. Відтак, на мою думку, “Нафтогаз” хоч і хитро вчинив, але правильно, на користь національних інтересів”.

Володимир Стус, політичний аналітик:

Не можна недбалість конкретних чиновників списувати виключно на газовий шантаж ворога”

“Звичайно, зараз аномальні для березня морози, але в цілому не можна сказати, що зима була особливо холодною. У чому ж причина нинішньої кризи? Із закриттям шкіл та садочків та зниженням температури централізованого опалення? Влада говорить про газовий шантаж Росії і гібридну газову війну. Але статистика говорить і про інше. Зрозуміло, що повної статистики імпорту газу в лютому поки що немає, але по її окремих фрагментах можна припустити, що причиною енергетичної кризи є різке скорочення Україною закупівель газу на європейських газових хабах з початку лютого 2018 року.

Логіка влади зрозуміла: в умовах економічних негараздів початку 2018 року, за відносно теплої зими, вирішили заощадити на імпорті газу. Потім, коли почалися холоди, імпорт відновили, але на європейських газових хабах потрібних обсягів отримати не вдалося, бо і в Європі сьогодні скрізь холодно. Зараз ця економія виходить боком, адже резервний мазут коштує в рази дорожче. Плюс втрати від зупинки енергоємних виробництв. Але крім фінансових втрат є ще й людські. Існує чітка, роками перевірена кореляція між зниженням температури теплоносія і зростанням захворюваності і смертності населення. Тобто за цю спробу чиновників заощадити розплачуються люди. Зрозумійте мене правильно - я не ставлю під сумнів факт російської агресії і гібридної війни. Але не можна злочинну недбалість конкретних чиновників списувати лише на газовий шантаж ворога”.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова:

Володимир Омельченко
Володимир Омельченко

Потрібно було більше законтрактувати газу з Європи, а не сподіватися на “Газпром”

“Проблема у тому, що чим менше у сховищах газу, тим меншу добову кількість його можна підняти. У цей період опалювальний сезон зазвичай йде до кінця, то й газу в сховищах вже мало. А ще цього року погода підвела, найбільші морози вдарили вже навесні. Але на цей випадок у системі теплозабезпечення мають бути резервні види палива (вугілля, мазут). Крім того, потрібно було більше законтрактувати газу з Європи, а не сподіватися на “Газпром”. Проблема у тому, що на сьогодні у “Нафтогазі” працює молода та перспективна команда, але їм не вистачає досвіду. Крім того, уряд займає пасивну позицію "американського спостерігача". Іншими словами, спостерігаю, коментую, але не втручаюсь і ні за що не відповідаю”.

* * *

Будь-яка подія завжди викликана кількома причинами - і об’єктивними, і суб’єктивними. Висновок експертів, як бачимо, практично одностайний: до таких незалежних від нас факторів, як погода і “Газпром”, влада і “Нафтогаз” мали б бути готові заздалегідь. Зробити так, щоб зовсім захиститися від них, звісно, неможливо, але принаймні не ставити під загрозу навчальних занять практично по всій країні, цілком можна було. Газова війна ще тільки починається, і досвід подолання нинішньої кризи нам ще знадобиться.

І останнє: нам ця криза вже обійшлася недешево, але ми здобули безцінний досвід, а “Газпром” втратить набагато більше — у перспективі.

Мирослав Ліскович, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>