У Києві покажуть ековиставу «Rusalka XXI»
Проєкт представило в Укрінформі ГО "Центр “Соціальні індикатори".
В основі проєкту «Rusalka XXI» – рефлексія на всім відому казку Г.К. Андерсена, яка захоплювала усіх із дитинства. За задумом, сьогодення диктує нову трансформацію образу Русалки, коли людина висмоктує усі ресурси землі, зокрема, забруднюючи її пластиком.
За словами авторки проєкту, режисерки перформансу Анастасії Вервейко, саме забруднення планети пластиком переростає на екологічну катастрофу.
«Пластик перебуває в грунті, в повітрі, в океані. Коли пластик потрапляє в океан, він перетворюється на мікрочастинки, які разом із їжею споживають риби та інші морські істоти. Після цього ми споживаємо пластик разом із морепродуктами, який таким чином опиняється в нашому організмі. Основна мета нашого проєкту – порушити питання споживання одноразових виробів із пластику. За прогнозами науковців, через 35 років на 2 тонни риби припадатиме 1 тонна сміття, і найбільше страждає саме світовий океан», - зазначила Вервейко.
Як розповіла сценографка проєкту Марія Крутоголова, для зйомок перформансу, який став своєрідною соціальною рекламою, використали потужності заводу з переробки відходів «Київміськвторресурси».
«Приміщення заводу «Київміськвторресурси» грає важливу роль у візуальному оформленні перформансу. Нам хотілося максимального занурення в цю атмосферу, життя заводу, й дати можливість глядачеві відчути цей простір. Якби цей перформанс показувався на театральному майданчику, це значно б знизило градус проблеми, про яку ми говоримо. Ми максимально використовуємо простір, який нам дав завод. В основі візуального рішення лежить конфлікт матеріалів», - розповіла Крутоголова.
На поєднання протилежностей створених у виставі образів звернула увагу й композиторка проєкту Яна Шлябанська.
«В нашій Русалці є велике поєднання протилежностей – з одного боку театральної краси й казки, а з іншого - індустріальна грубість, яку ми бачимо на заводі. В роботі над звуком для мене було важливим не те, аби створена для вистави музика пролунала на заводі, а швидше навпаки – щоб завод пролунав. Бо це насправді особливе приміщення, зважаючи на його акустичні можливості. Це величезний бетонний простір, який має машини, конвеєри, і все це впливає на звук у виставі», - зазначила Шлябанська.
Для хореографки проєкту Світлани Олексюк було важливо передати ідею проєкту насамперед засобами фізичного руху Русалки в непритаманному для неї індустріальному просторі.
«Ця тема насамперед про тіло та його відчуття у непристосованому просторі й про пошук органічного існування цього тіла. Крихкість і вразливість людського тіла, і наша Русалка маленька, ніжна й гнучка істота, яка потрапляє у ці здоровенні машини й комбінати, не губиться там. І завданням було створити для неї такі шляхи для прояву, щоб вона зайняла собою увесь простір, який там є. Ці рухи є природними. І цим фізичним пластом можна багато чого розповісти й збагатити матеріал», - наголосила Олексюк.
Автори перформансу хочуть привернути увагу до проблем на станції «Київміськвторресурси» шляхом сценічної рефлексії на дійсність.
«Київміськвторресурси» - це основна станція в Києві, яка займається переробкою твердих промислових та побутових відходів вторинної сировини, включно зі скляними, дерев'яними, полімерними (поліетиленова плівка та упаковка).
Автори проєкту звертають увагу, що вже декілька років поспіль «Київміськвторресурси» перебуває у критичному стані. Земля, на якій побудована станція, привабила київських забудовників, які прагнуть будь-якими способами її привласнити. Неодноразово лунали погрози, і було декілька нападів на працівників станції. «Люди, які дбають про наше майбутнє, потребують підтримки. І наша мета – привернути увагу великої кількості людей та захистити станцію від утиску забудовників», - наголошують автори проєкту.
Ековистава «Rusalka XXI» відбудеться 21 березня о 17.00 та 20.00 у приміщенні станції сортування та переробки сміття «Київміськвторресурси» (Київ, вул. Є. Маланюка, 112).
Фото: Юлія Овсяннікова
