Дії РФ у Криму є викликом для міжнародної безпеки – представник ЄС
Про це сьогодні під час виступу на онлайн форумі за формулою "Арріa" за участю країн-членів РБ ООН та за підтримки ще 18 країн світу, висловив заступник генерального секретаря Європейської служби зовнішніх дій з політичних питань Енріке Мора (Enrique Mora), повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Незаконна анексія Кримського півострова розпочалася сім років тому. Сьогодні, як і завжди, ЄС стоїть поряд у повній солідарності з Україною, підтримує її суверенітет та територіальну цілісність. Незаконна анексія залишається прямим викликом для міжнародної безпеки з величезними і серйозними наслідками для міжнародного порядку», - зауважив представник дипломатичної Служби ЄС.
За його словами, збільшення військової присутності Росії в Криму та Севастополі має негативний вплив на ситуацію з безпеки в усьому регіоні Чорного моря. Обмеження Російською Федерацією безперешкодного та вільного проходу суден через Керченську протоку є очевидним порушенням міжнародного законодавства.
Енріке Мора нагадав, що ЄС послідовно дотримується змістовної політики невизнання незаконної анексії Криму, у тому числі – шляхом застосування обмежувальних заходів разом зі своїми партнерами. Водночас ЄС закликає всі держави світу зважити на подібні заходи невизнання анексії Криму, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262.
Європейський дипломат наголосив, що ЄС закликає Росію дотримуватися власних міжнародних зобов’язань, утримуватися від порушень базових прав людини та свобод на окупованому півострові.
«Ми вітаємо підхід України з пошуку правосуддя з використанням міжнародної правової системи. Рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня, яке визнає, що Росія здійснює, де факто, контроль в Криму з 27 березня 2014 року, є дуже важливим у цьому сенсі. Європейський Союз підтримує роботу міжнародних організацій в цьому напрямку – ОБСЄ, Ради Європи і Організації Об’єднаних Націй», - підкреслив Мора.
Він окремо наголосив, що ЄС вітає дипломатичні зусилля України з вирішення цієї проблеми, зокрема, пропозицію щодо створення міжнародної Кримської платформи з деокупації півострова.
«Погіршення ситуації з правами людини на півострові є надзвичайно тривожною, і воно є прямим наслідком незаконної анексії. Мешканці півострова стикаються із системними обмеженнями в правах і свободах. Цілеспрямованого удару зазнали права кримських татар, були закриті кримськотатарські медіа та під забороною опинилася діяльність Меджлісу, проводяться системні переслідування лідерів та представників громадськості. ЄС очікує, що Росія перегляне ці рішення та припинить тиск на кримськотатарську спільноту», - сказав заступник керівника Європейської служби зовнішніх дій.
Він додав, що відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 75/29 всі порушення прав людини в анексованому Криму мають бути ретельно розслідувані, а представники міжнародних організацій з прав людини мають отримати повний, вільний та безперешкодний доступ до півострова.
Як повідомлялося, Європейський Союз проводить послідовну політику невизнання незаконної анексії Криму. Окрім санкцій проти російських чиновників та установ за дії, що спрямовані проти суверенітету та територіальної цілісності України, Євросоюз застосовує також окремий пакет обмежувальних заходів у відповідь на незаконну анексію Криму і Севастополя, дія яких прямо торкається будь-якої економічної активності на території Криму і Севастополя. Наразі цей пакет санкцій, введений у 2014 році, продовжений до 23 червня 2021 року.
