Якісний бізнес: нуль корупції й праця в ім’я планети

Якісний бізнес: нуль корупції й праця в ім’я планети

Укрінформ
Щоб робити гроші по-сучасному, треба дбати про імідж партнерів, безпеку в інтернеті та про біженців

Хороша компанія – далекоглядна компанія. Цей принцип дедалі ширше вживається в сучасні підприємницькі кола. Це значить, бізнес повинен перейматися вже не тільки власними процесами й прибутками, а має озирнутися довкола і взяти на себе відповідальність за якусь соціально важливу тему, сферу життя. Не перший рік мова йде про те, що старі схеми в бізнесі вже не працюють, це звучить від топ-менеджерів та власників великих компаній. Ми вирішили розпитати їх, що ж це значить на практиці, які вони, нові схеми? Виявилось, сучасна компанія, що сама себе поважає, мусить нині жити за власним кодексом порядності й благодійності, дбати про навколишнє середовище і тримати на столі, ніби Біблію, 17 цілей сталого розвитку ООН.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ВІД ДОНОРСТВА ДО БЕЗПЕКИ В ІНТЕРНЕТІ

З 2006 року Київстар почав упроваджувати концепцію корпоративної соціальної відповідальності й вже 15 років реалізовує різні соціальні проєкти. У певний момент вести бізнес по-старому стало неможливо, говорить Анна Захараш, директорка з корпоративних комунікацій Київстар, через вимоги суспільства та кризу довіри. Бо в очах суспільства великі корпорації мають нести відповідальність за свій бізнес, за свій продукт, виробництво та співробітників. «Будь-який бізнес у результаті своєї діяльності впливає на розвиток економіки, процеси в суспільстві та навколишнє середовище, – пояснює вона. – В цій ситуації стратегія корпоративної соціальної відповідальності допомагає спрямувати зусилля компанії на сталий розвиток у країні та вдовольнити очікування своїх стейкхолдерів та клієнтів». Соціальні інвестиції компанії склали понад 110 мільйонів гривень (пряма благодійна допомога та фінансова підтримка соціальних проєктів). 

Анна Захараш
Анна Захараш

Основними напрямками стратегії корпоративної соціальної відповідальності у Київстар обрали Цифрову грамотність, Розвиток підприємництва, Безпеку в Інтернеті, Партнерство заради досягнення цілей сталого розвитку. Таким чином запрацювали, наприклад, онлайн-школа мобільної грамотності для старшого покоління «Смартфон для батьків» – відео-уроки про використання смартфона і брошури. Запустився інформаційно-просвітницький портал про небезпеки для дітей в Інтернеті StopSexтинг – рекомендації для дітей, які зіштовхнулися із погрозами в інтернеті, та для їхніх батьків (діти навіть можуть отримати у чат-бота інструкцію – що робити і куди звертатись, якщо їх шантажують та вимагають контент сексуального характеру). Працюють ініціатива СМС-благодійності «Дитяча надія» (абоненти Київстар можуть через СМС пожертвувати кошти на допомогу дітям із хворобами серця та онкологією), спільна ініціатива з Національною поліцією «Пошук Дітей», а також програма «Інновації та підприємництво» в освітніх дитячих таборах «GoCamp». Нещодавно Київстар підтримав створення курсу «Підприємництво для школярів», що вже вийшов на національній платформі Дія.Цифрова освіта.

А на рівні персоналу в компанії розвивають культуру корпоративного волонтерства. Співробітники залучаються до програм менторства для підлітків, донорства крові та просування здорового способу життя. Так, у грудневому «Марафоні добрих справ» взяли участь понад 350 волонтерів (ініціативи – від благодійних пожертв та подарунків для самотніх стареньких до донорства крові та безкоштовних лекцій для підлітків).

В компанії кажуть, що й певну вигоду з того мають. «Міжнародні дослідження, зокрема від PricewaterhouseCoopers, показують, що наявність стратегії корпоративної соціальної відповідальності позитивно впливає на лояльність клієнтів та співробітників, – говорить про результати політики Анна Захараш. – На власному досвіді ми бачимо, що абоненти, які знають про соціальні проєкти Київстар, мають більші показники довіри до компанії. А співробітники, що беруть участь у волонтерських ініціативах, показують більшу залученість у діяльність компанії». А ще соціальні ініціативи іноді допомагають вирішувати бізнес-завдання, стимулюють створення або удосконалення продукту, зізнається вона. Наприклад, проєкт «Смартфон для батьків» сприяв збільшенню дата-юзерів серед абонентів Київстар старшого віку та створенню спеціальної лінійки тарифів для людей пенсійного віку. 

НАВІЩО В ХОЛДИНГУ ОФІЦЕР

Деякі українські компанії добровільно запроваджують у себе Кодекси корпоративної етики. Це коли компанія бере на себе додаткові зобов’язання, як от: підвищені стандарти сервісу, запровадження найсучасніших світових технологій, спрощення процесів і мінімізація витрат. Декларує чесність і принциповість у веденні фінансових справ хоч з державою, хоч з партнерами або власним персоналом, і нульову толерантність до корупції. Так позиціонує свою корпоративну етику, наприклад, логістична компанія «Нова пошта» (засади цієї політики опубліковані на її сайті). Щоправда, в компанії пояснили, що поки не готові розповісти про внутрішні результати впровадження кодексу.

Про тонкощі життя за власним кодексом ділової етики розповіли в холдингу МХП. «Бізнес зацікавлений передусім у підвищенні ефективності діяльності. У зменшенні витрат і збільшенні прибутків, – пояснює, навіщо він потрібен, Олена Коновалова, комплаєнс-офіцер МХП. – А в сучасному світі для цього не досить працювати поодинці, навіть якщо ти – великий холдинг». Рано чи пізно відчуваєш, що вперся у скляну стелю і з якимсь великим проєктом вже не впораєшся сам. Сучасна економіка – це економіка груп і союзів, вважають у холдингу, і вирішили, що пора оточити себе прозорими зрозумілими і ефективними бізнесами, що могли б зацікавити інвесторів міжнародних груп. Та де взяти таких партнерів для міжнародних проєктів? Вирішили «виростити» з того, що є. «Останніми роками ми підрощуємо бізнес-середовище, створюємо собі бізнес-партнерів, з якими рано чи пізно зможемо взятися за проєкт будь-якого масштабу», – розповідає про політику холдингу Коновалова.

Олена Коновалова
Олена Коновалова

Відбувається це просто – елементами примусу і заохочення. «Хочете працювати з МХП – ось наші правила, стандарти, ми добровільно взяли на себе певні зобов’язання і вам радимо, – пояснює схему Олена. – Кажемо: спочатку це буде виглядати незрозумілим для вас, непотрібним. Але інакше не зможете з нами співпрацювати». Доводиться або підтягуватися до Програми ділової етики та комплаєнс, або відмовитися від колаборації. І з часом, за словами Коновалової, всі, хто лишився, втягуються в нові стандарти і стають цікавими міжнародним інвесторам, донорським організаціям, і аж тоді приходить розуміння, навіщо те все було потрібне. «Велика частка відсіюється. Але не гонимося за кількістю, тільки за якістю», – каже Коновалова.

Кожного, хто приходить на роботу на підприємства МХП, знайомлять з Комплаєнс Декларацією. Але Олена вважає, що дати один раз прочитати якийсь папір і примусити його підписати – це ще не успіх. Щоб у холдингу існувала така собі культура перфекціонізму, власна екосистема, розроблено цілу програму адаптації нових працівників. Для людей влаштовують тренінги, налагодили систему моніторингу. «Комплаєнс – це вибір моделі поведінки в ситуаціях, коли тебе не бачать сторонні. Це значить – завжди робити правильні речі. Моя задача – зробити так, щоб кожен у компанії хотів цьому слідувати, – пояснює вона. – Мене дещо побоюються, але мені подобається слово «офіцер» – воно дисциплінує». 

СУЧАСНА МОДА – ЗА СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Міжнародні компанії, що працюють мало не на увесь світ, можуть дозволити собі діяти масштабніше. Якщо можливо скоротити споживання товарів, то його треба скорочувати негайно – під таким гаслом працюють нині соціально-відповідальні європейські виробники. Так, глобальна візія відомого шведського бренду одягу H&M, що не перший рік веде бізнес в Україні – стати рушієм індустрії у напрямку циркулярної та екологічної моди, говорить Ольга Олійник, керівник відділу PR & Marketing в H&M Україна. Й український офіс H&M спрямовує свої зусилля на підтримку та втілення глобальної політики соціальної відповідальності компанії в нашій країні з урахуванням особливостей ринку та сучасних реалій. «Кожного року ми збільшуємо частку сталих матеріалів у виробництві одягу. Так, в 2019-му році 57% усіх матеріалів в H&M були переробленими або постачалися зі сталих джерел (дані за 2020-й рік будуть у середині березня)», – розповідає Ольга. І до 2030-го року 100% матеріалів будуть саме такими – таку високотехнологічну мету поставив перед собою виробник. Вже зараз він пропонує одяг з органічної та переробленої бавовни, переробленого поліестеру та нейлону, тенселю та віскози зі сталих джерел. Речі, що більше ніж на 50% складаються зі сталих матеріалів, позначені спеціальною зеленою биркою, що спрощує вибір свідомим покупцям. Бо їх стає дедалі більше. І дизайнери H&M навіть створюють спеціальні колекції з використанням інноваційних матеріалів, таких як, наприклад, VEGEA™ – веганська альтернатива шкіри, виготовлена з побічних продуктів… виноробства.

Ольга Олійник
Ольга Олійник

Але мовчки займатися ресайклінгом – лише пів справи. Щоб якомога більше людей зрозуміли, навіщо це потрібно, і підтримали політику сталого споживання, доводиться витрачати кошти на її пропагування. «Справжній виклик для нас – досить низька обізнаність більшості українців з темою екології та свідомого споживання, – зізнається Ольга Олійник. – Саме тому рекламні кампанії ми будуємо з освітнім елементом: розповідаємо про екологічні матеріали, надаємо доступ до коректної та релевантної інформації, популяризуємо підхід «Носіть. Дбайте. Переробляйте»». Так, у нещодавній колекції Lee x H&M вперше в історії були оприлюднені дані Оцінки Життєвого Циклу (Life Cycle Assessment) на сайті hm.com, які показують рівень витраченої води, енергії й викидів C0₂ для кожного виробу.

Важливою для шведського виробника діяльністю є співпраця з природоохоронними організаціями. В Україні, зокрема, він підтримав один з проєктів Всесвітнього фонду природи (WWF). «Цікаво, що виділені нами кошти були отримані в рамках ініціативи зі збору речей у магазинах H&M, – розповідає Ольга Олійник. – За півтора року діяльності програми в Україні було зібрано близько 15 тонн непотрібного текстилю, який був переданий глобальному партнеру I:СO для подальшої переробки чи повторної реалізації». Саме ця ініціатива H&M стала джерелом фінансів для проєкту WWF. Збору речей на переробку в Україні зашкодила лише пандемія: довелося призупинити його в травні 2020-го року з міркувань безпеки.

ЗА ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС І ПРОТИ ГЛОБАЛЬНОЇ БІДНОСТІ

ІКЕА, появи якого на українському ринку чекали так довго, – теж мало не взірець того, як можна робити гроші, поширюючи паралельно власні «просунуті» ідеї. «IKEA прагне бути інклюзивним бізнесом і створювати можливості для багатьох людей та сприяти позитивним змінам у спільнотах, де ми працюємо. Уся наша діяльність покликана досягненню Цілей сталого розвитку ООН», – пояснює Альдо Леле, менеджер зі сталого розвитку ІКЕА у регіоні Південно-Східної Європи (Румунія, Сербія, Словенія, Україна і Хорватія).

Альдо Леле
Альдо Леле

У компанії визначили три сфери, в яких ІКЕА зможе реалізувати своє бачення та прагнення створювати краще майбутнє для людей і планети до 2030 року. Йдеться про сприяння здоровому способу життя та сталому розвитку, використання відновлювальних ресурсів та створення суспільства зі справедливим ставленням та рівними правами й можливостями. «Для досягнення цих цілей ми, зокрема, дотримуємося принципу надання меблям IKEA другого життя, створення глобальної спільноти, що використовує чисту енергію, збільшення асортименту корисної їжі, що, у свою чергу, приносить користь планеті», – говорить Альдо Леле.

Для цього ж у компанії прагнуть на 100% використовувати відновлювані джерела енергії у всьому ланцюзі виробництва та постачання товарів IKEA, надавати послуги з доставки товарів додому з нульовими викидами. А ще ІКЕА взяла на себе місію боротьби з глобальною бідністю і створює проєкти підтримки біженців у всьому світі, співпраці з соціальними підприємствами й сприяння гендерному балансу та справедливій оплаті праці.

«З метою боротьби з бідністю ми співпрацюємо з соціальними підприємствами, які у місцевій спільноті наймають представників вразливих категорій населення та забезпечують нас товарами й послугами», – розповідає Альдо Леле. Протягом періоду до 2022 року планується вживати подальших кроків з підтримки вразливих спільнот у їх прагненні отримувати стабільний дохід. Це дозволяє вести безпечний та гідний спосіб життя, одночасно мінімізуючи нерівність у суспільстві. Крім того, щороку в партнерстві з фондами DIVAC та Solidarna компанія інвестує у програми з підприємництва для жінок із вразливих категорій, що дозволяє їм розпочати бізнес і мати стабільний дохід.

IKEA Foundation переймається також проблемами біженців і постраждалих від стихійних лих. Торік у березні, наприклад, відділ в ООН у справах вимушених біженців спільно з IKEA Foundation розробили дизайн тимчасових притулків для них. І то, порівняно з наметами, у які зазвичай селять вимушених переселенців, був чудовий варіант. Будиночки з хорошою теплоізоляцією мали навіть вмонтовані у дах сонячні батареї, а в розібраному вигляді могли поміститися всього у кілька коробок. 4 години – і родина з 5 біженців має дах над головою. А три роки тому Фонд ІКЕА профінансував запуск сонячної електростанції в таборі для сирійських біженців Азраг на півночі Йорданії. Тоді проєкт забезпечив теплом і світлом близько 20 тис. сирійців, які до того жили без електрики близько 2,5 року.

Тетяна Негода, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-