Від Голлівуду до NASА: українці в історії США

Від Голлівуду до NASА: українці в історії США

250 років США
Укрінформ
Як емігранти з України впливали на американську науку, культуру та технології

США протягом століть були країною можливостей для мільйонів емігрантів з усього світу, зокрема й з України. Хтось тікав від воєн, погромів, репресій і бідності, хтось шукав свободи і простору для реалізації власного таланту. За океан їхали науковці, митці, робітники, селяни – люди різного соціального походження та різних поколінь. Їхали галичани, лемки, харків’яни, кияни, одесити… У Сполучених Штатах вони будували компанії, створювали нові технології, змінювали науку, культуру, авіацію, космічну галузь і навіть сам образ Америки ХХ століття. Дехто з них назавжди увійшов до американської історії. Їхні долі були різними, але всіх їх поєднувало одне – коріння, пов’язане з Україною. Згадаймо лише декого з тих, хто допомагав розбудовувати Америку.

НАУКА Й ТЕХНОЛОГІЇ

Степан (Стівен) Тимошенко
Степан (Стівен) Тимошенко

► Степан (Стівен) Тимошенко (1878–1972) – видатний інженер ХХ століття, якого вважають засновником сучасної прикладної механіки та опору матеріалів. Народившись на Чернігівщині в родині колишнього кріпака, він здобув освіту в Санкт-Петербурзі, викладав у провідних технічних закладах Російської імперії та Німеччини, а після революційних потрясінь емігрував до США. У 1920-х роках Тимошенко працював інженером-дослідником у Філадельфії та компанії Westinghouse Electric, а згодом повернувся до академічної діяльності. Він справив суттєвий вплив на американську інженерну освіту, виховавши покоління фахівців у Мічиганському та Стенфордському університетах. Його підручники з механіки та теорії пружності, перекладені 36 мовами, стали класикою, їх десятиліттями використовували в університетах усього світу. Тимошенко прагнув поєднати математичну теорію з практичними інженерними завданнями – і саме це зробило його праці революційними для американської науки й промисловості. Не можна не згадати братів Степана Тимошенка: архітектора Сергія – міністра транспорту УНР та учасника Другого зимового походу 1921 року та економіста Володимира, які також емігрували до США. Останній викладав економічні науки в Мічиганському та Стенфордському університетах, Сергій займався будівництвом. Його син Олександр теж був архітектором – будував метро у Вашингтоні та хмарочоси в Нью-Йорку.

Ігор Сікорський
Ігор Сікорський

► Ігор Сікорський (1889–1972) – один із піонерів світової авіації та творець американського вертольотобудування. Народився в Києві, навчався у Київському політехнічному інституті й уже у 24 роки створив легендарний чотиримоторний літак «Ілля Муромець». Після більшовицького перевороту емігрував до США, де у 1923 році заснував компанію Sikorsky Aircraft. Саме Сікорський перетворив вертоліт з експериментальної машини на практичний транспортний засіб, що змінив військову, рятувальну та цивільну авіації. Першим дітищем Сікорського на північноамериканському континенті був великий двомоторний літак S-29, але невдовзі інженер перекваліфікувався на легку авіацію, сконцентрувавшись переважно на літаках-амфібіях, а з кінця 1930-х років – на вертольотобудуванні. У США Сікорський створив 17 базових типів літаків і 18 вертольотів. Від часів Дуайта Ейзенхауера й донині президенти США літають на гелікоптерах, створених компанією Sikorsky. Постать Сікорського стала символом того, як талант з України допоміг сформувати технологічну міць Америки.

Георгій (Джордж) Кістяківський
Георгій (Джордж) Кістяківський

► Георгій (Джордж) Кістяківський (1900–1982) – американський учений українського походження, один із творців атомної бомби США та впливовий радник з питань науки й безпеки. Народився в Боярці в родині знаних українських інтелектуалів: його батько Богдан Кістяківський був академіком УАН. Після арешту більшовиками Кістяківський емігрував до США, де з 1930 року працював у Гарвардському університеті. Під час Мангеттенського проєкту він очолював відділ вибухових речовин у лабораторії Лос-Аламоса та зробив вагомий внесок у створення американської ядерної зброї. Саме Кістяківський відповідав за так звані вибухові лінзи – надзвичайно складну систему синхронізації вибуху, без якої плутонієва бомба просто не спрацювала б. Фактично він був одним із ключових людей, які зробили можливим вибух у Триніті та бомбу Fat Man. У 1959–1961 роках був науковим радником президента Ейзенхауера і виступав за міжнародний контроль над ядерними випробуваннями та поступове роззброєння. Автор понад 150 наукових праць, Кістяківський став одним з українців, які суттєво вплинули на розвиток американської науки, оборони та глобальної безпеки ХХ століття. Він мав репутацію дуже харизматичного викладача в Гарвардському університеті. Студенти згадували його як блискучого лектора із чудовим гумором і майже театральною манерою викладання. Його донька Віра Кістяківська теж стала відомою науковицею і першою жінкою-професором фізики в Массачусетському технологічному інституті.

Теодосій Добжанський
Теодосій Добжанський

► Теодосій Добжанський (1900–1975) – один із найважливіших генетиків ХХ століття та творців сучасної еволюційної біології. Він був центральною постаттю в галузі еволюційної біології завдяки своїй роботі з формування сучасного синтезу «Генетика та походження видів» (1937). Саме Добжанський допоміг поєднати дарвінівську теорію еволюції з генетикою Менделя. До нього ці напрями існували майже окремо, а він довів, що еволюція відбувається через зміни в генах популяцій. Добжанський народився в Немирові в польсько-українській родині. У 27 років емігрував до США. Більшу частину кар’єри провів у Колумбійському та Рокфеллерському університетах, де виховав цілу школу генетиків. Його дослідження мушок-дрозофіл стали класикою експериментальної генетики. Добжанський –  один із тих учених, які перетворили США на світовий центр генетики та біологічних досліджень у повоєнну добу. Він був противником расизму та біологічного детермінізму. Після Другої світової війни активно виступав проти псевдонаукових теорій про «вищі» та «нижчі» раси, наголошуючи, що генетичне різноманіття є природною основою розвитку людства. Його знаменита фраза – «Ніщо в біології не має сенсу, окрім як у світлі еволюції» – стала фактично неофіційним девізом сучасної біології. Донька Теодосія Добжанського Софі Коу теж була відомою американською вченою, антропологинею та історикинею харчування доколумбової Америки.

► Любомир Романків (1931–2024) – українсько-канадсько-американський інженер, один із творців технологій, без яких неможлива сучасна комп’ютерна революція. Уродженець Жовкви на Львівщині, після Другої світової війни емігрував на Захід, а згодом став провідним інженером компанії IBM, де пропрацював понад пів століття. Саме його розробки у сфері магнітного запису та магнітних головок зробили можливим створення сучасних жорстких дисків і персональних комп’ютерів. Недарма Романківа називають одним із тих, без кого не було б епохи Apple і цифрового світу в його сучасному вигляді. За життя він запатентував 67 винаходів та опублікував понад 150 наукових праць, а також виховав покоління інженерів для IBM. Маючи світове визнання, Романків завжди наголошував на своєму українському походженні й згадував, що його родина була змушена тікати від радянської окупації, рятуючись від репресій.

Михайло Яримович
Михайло Яримович

►  Михайло Яримович (1933) – американський інженер українського походження, учасник космічної ери США. Народився у родині тернополян, які після Другої світової виїхали до Америки. Його дослідження допомагали перетворювати космічні проєкти з фантастики на інженерну реальність. У час, коли Сполучені Штати змагалися з СРСР за першість у космосі, Яримович працював у NASA над програмою «Аполлон» та був одним із системних інженерів проєкту польоту людини на Місяць. Колеги про нього жартома говорили: «Той, хто не пустив москалів на Місяць». Згодом він став науковим радником ВПС США, працював із НАТО та керував міжнародними аерокосмічними дослідженнями. Його праці з аеродинаміки й космічних технологій допомагали формувати нове покоління космічних програм – від орбітальних станцій до міжпланетних проєктів. За внесок у розвиток американської науки й оборонних технологій Яримович був відзначений найвищими цивільними нагородами ВПС США.

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер

► Гайдемарі Стефанишин-Пайпер (1963) – астронавтка NASA, офіцерка ВМС США та учасниця космічних місій шатлів. Вона здійснила два польоти в космос і п’ять виходів у відкритий космос, ставши однією з найвідоміших американських астронавток українського походження. Стефанишин-Пайпер здобула інженерну освіту в Массачусетському технологічному інституті, служила у військово-морському флоті США й у 1996 році була відібрана до загону астронавтів NASA. Її історія стала втіленням американської мрії: батько астронавтки, уродженець Львівщини, після Другої світової війни опинився в США як вимушений емігрант – колишній остарбайтер, а його донька згодом полетіла в космос. Вирісши в активному українському середовищі Міннеаполіса, вона залишалася членкинею Пласту, розмовляла українською мовою й неодноразово наголошувала на своєму українському походженні. Її кар’єра стала прикладом того, як діти українських емігрантів долучалися до найамбітніших американських наукових і космічних програм.

КУЛЬТУРА

► Варвара (Барбара) Каринська (1886–1983) – уродженка Харкова, легендарна художниця з костюмів, яка змінила естетику американського балету ХХ століття. Вона стала авторкою сучасної балетної пачки «пудра-пуф», що здійснила справжню революцію в сценічному костюмі. Після еміграції до США Каринська понад пів століття працювала з провідними театрами й хореографами Америки, але найвідомішою стала її співпраця з Джорджем Баланчиним, для якого створила костюми до понад 70 постановок New York City Ballet. Вона також працювала для Голлівуду, створюючи образи для Марлен Дітріх, Інгрід Бергман, Джуді Гарленд, Вів’єн Лі. У 1948 році Каринська здобула премію Academy Awards, а згодом була удостоєна престижної танцювальної премії Capezio. Її роботи поєднували витонченість, практичність і рух, формуючи візуальну мову американського балету на десятиліття вперед.

► Олександр Архипенко (1887–1964) – український та американський скульптор, один із піонерів кубізму. Після навчання в Києві він переїхав до Парижа, де увійшов до кола європейського авангарду, а з 1923 року жив і працював у США. Архипенко один із перших почав використовувати порожній простір як частину скульптури, поєднуючи форму, рух та абстракцію. У Нью-Йорку він став важливою постаттю американського модернізму, заснував власні мистецькі школи та викладав у провідних університетах США. Його роботи експонувалися у найбільших музеях світу, зокрема в Музеї мистецтва Метрополітен. Архипенко залишив понад тисячу скульптур і творів живопису, які стали частиною класики світового авангардного мистецтва.

► Дмитро Тьомкін (1894–1979) – один із найвідоміших композиторів класичного Голлівуду та творців американської кіномузики ХХ століття. Народився в Кременчуці на Полтавщині в єврейській родині, навчався у Петербурзькій консерваторії. Саме тоді він уперше почув американську музику – регтайм, блюз – і був зачарований нею. Після еміграції до США наприкінці 1920-х років Тьомкін став одним із провідних композиторів Голлівуду, написавши музику до понад 140 фільмів. Найбільшу славу йому принесли саундтреки до стрічок «Рівно опівдні», «Високий і могутній», «Старий і море», «Це чудове життя». Особливо успішно працював у жанрі вестерну, поєднавши симфонічну традицію з музичною поетикою американського Заходу. На запитання, як йому вдалося так тонко відчути дух вестернів, Тьомкін відповідав: «Бо степ є степ», нагадуючи, що родом він з України. Композитор був 22 рази номінований на премію Academy Awards і чотири рази став її лауреатом, а його музика до «Рівно опівдні» увійшла до списку найкращих саундтреків в історії американського кіно.

► Джек Пеланс (Володимир Палагнюк, 1919–2006) – голлівудський актор українського походження, зірка американських вестернів і володар «Оскару». Народився в родині українських емігрантів із Галичини, які працювали на шахтах Пенсильванії. Під час Другої світової служив пілотом бомбардувальника, а після війни завдяки ветеранським пільгам вивчав акторське мистецтво у Стенфордському університеті. Його кар’єра почалася на Бродвеї поруч із Марлоном Брандо, а згодом Пеланс став однією з найупізнаваніших постатей Голлівуду. Хриплуватий голос, харизматична зовнішність і сильна екранна присутність зробили його ідеальним виконавцем ролей ковбоїв і лиходіїв. Найбільше визнання акторові принесла комедійна роль у фільмі «Міські піжони», за яку він отримав «Оскар» у 1991 році. Особистість світової слави, Джек Пеланс завжди наголошував, що в нього українське походження.

► Квітка Цісик (1953–1998) – американська співачка українського походження, чий голос став одним із символів рекламної Америки 1980-х років. Народившись у Нью-Йорку в родині українських емігрантів, вона здобула музичну освіту в нью-йоркській консерваторії та рано почала професійну кар’єру. Під псевдонімом Кейсі Цісик виконувала рекламні джинґли для найбільших американських компаній, зокрема Ford та Coca-Cola, а також співпрацювала з провідними музикантами США, серед яких і Майкл Джексон. Саме її вокал звучить у пісні You light up my life, що здобула «Оскар». Водночас Цісик залишалася глибоко пов’язаною з українською культурою: її українськомовні альбоми стали знаковими для української діаспори в усьому світі. Поєднавши американську попкультуру й українську ідентичність, вона стала однією з найвідоміших українок у музичному просторі США.

► Павло (Пол) Плішка (1941–2025) – американський оперний співак світового рівня, один із найвидатніших басів свого покоління. Протягом понад 50 років він був зіркою Метрополітен-опери, де виконав 88 партій і взяв участь у 1672 виставах. Плішка прославився потужним і виразним голосом, бездоганною дикцією та яскравою акторською майстерністю, особливо у творах Джузеппе Верді. Його кар’єра тривала з 1967 до 2018 року, а виступи проходили на найпрестижніших сценах світу – від королівського Ковент-Гардена до Ла Скала. Батьки співака були дітьми українських емігрантів, які прибули до США на початку ХХ століття й працювали на вугільних шахтах. Ім’я Плішки внесено до Зали слави великих американських оперних співаків у Філадельфії. Його вважають одним з артистів, які уособлювали золоту епоху американської опери другої половини ХХ століття.

БІЗНЕС І ТЕХНОЛОГІЇ

► Володимир (Вільям) Джус (1895–1964) – українсько-американський інженер і промисловець, засновник компанії Dzus Fastener Company. Народившись у селі Чернихівці на Тернопільщині, підлітком емігрував у Нью-Йорк, де швидко проявив талант винахідника. У 1930-х роках Джус створив революційне кріплення швидкої дії для авіації («замок Джуса»), яке згодом почали використовувати в автомобільній та військовій промисловостях. Під час Другої світової війни замки Джуса встановлювали майже на всі літаки країн антигітлерівської коаліції, а попит на них сягав мільйонів одиниць на рік. Його підприємства створили сотні робочих місць у США, зокрема для українських емігрантів. Досягнувши успіху, Джус підтримував освіту, благодійність та українську громаду в Америці. Він став засновником і першим президентом Українського інституту в Америці – однієї з найвідоміших українських інституцій у США. «Перешкоди стануть мізерними, якщо дивитися на них з вершини любові до справи, до якої ви доклали своїх рук», – такою була його життєва настанова. Він любив батьківщину, а в Америці цінував свободу – найвище благо для людини.

► Макс Левчин (1975) – американський ІТ-підприємець, співзасновник платіжної системи PayPal та один із представників покоління техновізіонерів Кремнієвої долини. Киянин із російськомовної єврейської родини, після розпаду СРСР емігрував з батьками до США, де закінчив Іллінойський університет. Наприкінці 1990-х років Левчин разом із Пітером Тілем створив компанію, яка згодом перетворилася на PayPal – революційний сервіс електронних платежів, що змінив онлайн-комерцію у світі. Саме PayPal став одним із символів ранньої цифрової економіки та основою для розвитку сучасних фінансових технологій. Левчин також відіграв важливу роль у створенні систем захисту від шахрайства в інтернет-платежах і був одним із піонерів технології CAPTCHA. Після успіху PayPal він заснував кілька нових технологічних компаній, зокрема Affirm, а також став одним із перших інвесторів Yelp. Його неодноразово вносили до списків найвпливовіших інноваторів Америки, а у 2026 році Forbes додав Левчина до переліку найуспішніших self-made підприємців США.

► Ян Кум (1976) – американський програміст і мільярдер, співзасновник месенджера WhatsApp. Майбутній підприємець народився в єврейській родині в Києві, виріс у Фастові, а після розпаду СРСР емігрував з родиною до США. Зацікавившись програмуванням, Кум працював у Yahoo!, де познайомився з майбутнім партнером Браяном Ектоном. У 2009 році вони створили WhatsApp – простий і зручний сервіс обміну повідомленнями, який швидко став одним із найпопулярніших у світі. У 2014 році Facebook придбала WhatsApp за 19 мільярдів доларів – це була одна з найбільших угод в історії технологічної індустрії. Кум став одним із найуспішніших підприємців Кремнієвої долини та відомим американо-ізраїльським філантропом, підтримуючи освітні, медичні й технологічні проєкти. Його історія – приклад шляху емігранта з пострадянської України до вершини американського цифрового бізнесу.

► Юрій Гогоці (1961) – українсько-американський науковець, провідний фахівець у галузі наноматеріалів, енергетики та хімії матеріалів. Випускник Київського політехнічного інституту, у 25 років він здобув ступінь доктора наук з хімії, ставши наймолодшим доктором наук в Україні. На початку 1990-х років, після розпаду СРСР, одним із перших українських стипендіатів поїхав на Захід. Відтоді працює у США та Європі, а нині є професором Дрексельського університету  у Філадельфії. Гогоці – один із найцитованіших учених світу: його праці у сфері нанотехнологій, суперконденсаторів і нових вуглецевих матеріалів згадували понад 300 тисяч разів. Дослідження вченого допомогли створити нове покоління систем накопичення електроенергії, що використовуються в сучасних електроніці, енергетиці та екологічних технологіях. Науковець також працює над технологіями опріснення води та застосуванням наноматеріалів у біомедицині. За свої відкриття Гогоці обраний до провідних міжнародних наукових товариств і увійшов до списків найвпливовіших дослідників світу.

Тож, як бачимо, наші колишні краяни, які зважилися на подорож через океан, мали різні долі, різні погляди й по-різному визначали власну ідентичність. Але всі вони стали частиною американської історії – і водночас залишилися частиною історії України.

Світлана Шевцова, Київ
Фото: encyclopediaofukraine.com, nau.edu.ua, Los Alamos National Laboratory, Qhuang75, encyclopediaofukraine.com, Morgan Sherwood (flawedartist), Tech.eu Photostream. Jan Koum, Центр матеріалознавства, wikipedia, КПІ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-