Воєнний бюджет Росії зріс майже вчетверо порівняно з 2021 роком - розвідка
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, військові видатки федерального бюджету Росії у січні-вересні 2025 року досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів. Це на 30% (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно з 2023 роком воєнний бюджет збільшився на 95%, із 2022 року – на 173%, а щодо 2021 року – на 295%, тобто майже вчетверо.
"Ціна "СВО" становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину", - зазначили в СЗРУ.
На фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних федеральним бюджетом податків і 39% його сукупних витрат.
Сукупна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів або приблизно 542 млрд доларів. Це, зауважили в СЗРУ, еквівалент 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти Росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
У розвідці підкреслили, що попри нарощування оборонного виробництва російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі.
"Поточна динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну "чорну діру" для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики", - зазначили в СЗРУ.
Такий дисбаланс, підкреслили у розвідці, вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання.
Як повідомляв Укрінформ, Центральний банк Росії уперше перейшов до прямих продажів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку, відкривши доступ до металу для банків, держкомпаній та окремих інвестиційних структур.
