Після епохи Меркель: чого чекати Україні від майбутніх німецьких змін

Після епохи Меркель: чого чекати Україні від майбутніх німецьких змін

Укрінформ
Німеччина – на порозі політичних змін. Чи вплинуть вони на подальшу співпрацю на українському напрямку?

Німеччина визначилася зі своїми парламентарями. Цьогорічні вибори до Бундестагу вперше за 16 років відбулися без участі канцлерки Ангели Меркель. Вона ще раніше оголосила про своє рішення та фактично про припинення політичної кар’єри після закінчення четвертого терміну перебування на цій посаді. Тому тепер країна з найпотужнішою економікою в Європі має визначитися, хто буде наступником пані канцлерки, яку німці люб’язно називають «матусею» та рейтинг довіри якої впродовж усього часу залишався надзвичайно високим і не зменшувався нижче 80%.

Отже, Німеччина стоїть на порозі певних політичних змін. Чи вплинуть вони на подальшу співпрацю на українському напрямку? Україна розраховує, що у німецькому парламенті буде сформована сприятлива для розвитку українсько-німецьких відносин коаліція. Про такі сподівання розповів, зокрема і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи ситуацію для ЗМІ. За його словами, Україна ще до виборів проводила системну роботу з усіма політичними силами ФРН, адже досягти позитивних результатів співпраці, необхідних нашій державі, можна за умови постійної та довгострокової роботи. На думку Кулеби, майбутня коаліція, утворена у Бундестазі, буде сприятливою для розвитку українсько-німецьких відносин.

Дмитро Кулеба
Дмитро Кулеба

Німецькі виборці безпосередньо канцлера не обирають, але саме вони визначаються з депутатами нижньої палати парламенту – Бундестагу. Згодом кандидат на пост канцлера створює коаліцію. Найімовірніше, цього разу до коаліції увійдуть три партії, а серед кандидатів у канцлери мова йде, зокрема, про соціал-демократа Олафа Шольца, представника християнських демократів Арміна Лашета та Анналену Бербок від зелених. 

Соціал-демократи у своїй передвиборчій програмі згадують Україну в контексті потреби якомога швидшого розв'язання конфлікту на Донбасі на основі мінських домовленостей. В одному зі своїх інтерв’ю для німецьких ЗМІ Шольц, зокрема, заявив, що у пріоритеті має бути міжнародне право, а не право сильного. Насильницька зміна кордонів є неприпустимою – зазначив ймовірний претендент на пост канцлера, коментуючи терористично-загарбницькі дії Москви. На його думку, має бути загальна безпека в Європі, а Росія повинна змиритися з подальшою інтеграцією Європи. Засуджував він і анексію Криму та інші терористичні дії Кремля. Водночас соціал-демократи підтримують запуск «Північного потоку-2». Щоправда, Шольц також запевнив, що Німеччина зробить усе для того, щоб гарантувати Україні збереження доходів від транзиту і забезпечити Польщі, яка також виступає проти російського газового проєкту, підтримку ЄС у будівництві терміналів для імпорту скрапленого природного газу.

Олаф Шольц поруч з Ангелою Меркель
Олаф Шольц поруч з Ангелою Меркель

Християнські демократи теж не дуже заперечують проти російського газопроводу, вважаючи його економічним проєктом. Водночас вони застерігають Росію від його використання для шантажу України. Зокрема Армін Лашет уже на посаді голови ХДС вимагав повернути Україні анексований Росією півострів Крим і запевняв у підтримці України під час зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у березні 2021 року. Критикують путінський режим і вільні демократи, які також потрапили до Бундестагу. Та найбільшими симпатиками України у новому німецькому парламенті очевидно стануть представники партії зелених, які підтримують наше членство в ЄС та послідовно виступають проти будівництва «Північного потоку-2» впродовж усього періоду його прокладання.

На терези позитивних для нас наслідків німецьких виборів варто покласти і фактичний провал відверто проросійських сил – ультраправа популістська «Альтернатива для Німеччини» цього разу зайняла п’яту позицію проти третьої на виборах 2017 року. Такий фактично провальний результат лівих практично унеможливлює варіант коаліції з соціал-демократами і об’єднання проросійських позицій. Тому експерти вже сходяться до думки, що проросійські сили не матимуть сильних позицій у майбутньому уряді Німеччини. І це безперечно гарна новина для України. Як і те, що німецьке суспільство свідомо ставиться до свого вибору та відповідальності, зокрема і за майбутнє не лише своєї країни, а й Європи та її безпеки загалом.

Очевидно, що за будь-яких умов зовнішня політика Німеччини буде і надалі практично незмінною та продовжуватиме рухатися у визначених й усталених десятиліттями традиціях і стандартах. Тому Україна має всі шанси для того, щоб знайти спільну мову, донести свою позицію та досягти бажаного результату і мати необхідну міжнародну підтримку. Це, зокрема, стосується і питання «Північного потоку-2», бо це проблема в першу чергу не економічна, а безпекова, загальноєвропейська. Варто сподіватися і на продовження загальної тенденції підтримки та українсько-німецької співпраці на міжнародній арені. Німецькі політики, безперечно, зацікавлені у продовженні та успішному завершенні нормандського формату, бо це збереже не лише їхній імідж, а й продемонструє реальні дії вже нової влади та підтвердить те, чи здатна вона звершити успішно справу, яку розпочала Меркель. А логічним та успішним завершенням цієї справи може стати лише повна деокупація сходу України, припинення воєнних дій та реалізація мінських угод.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-