Транзит влади по-російськи: Москва продовжує порушувати міжнародне право

Транзит влади по-російськи: Москва продовжує порушувати міжнародне право

Укрінформ
Верховна Рада закликає міжнародних партнерів не визнавати легітимність виборів у Державну думу РФ

Кремль посилено готується до майбутніх парламентських виборів.  Цьогорічні вибори до Держдуми, заплановані на 19 вересня, мають всі шанси  стати не лише найбільш контрольованими владою, а фактично нелегітимними, адже для збільшення електорату правлячої партії планується залучення так званих «ДНР» і «ЛНР» та тимчасово окупованого Криму.  Путін  намагається використати усі можливі й неможливі засоби для досягнення бажаного результату.

Фактично переможця парламентських перегонів можна спрогнозувати вже сьогодні, бо це й буде партія Путіна «Єдина Росія», незважаючи на  падіння рейтингів та зменшення популярності. Та для досягнення такого результату Кремлеві доведеться докласти чималих зусиль і застосувати усі можливі важелі. Так, підконтрольний Кремлю парламент упродовж останнього часу вигадав і затвердив чимало нових законодавчих актів, які просто перекрили доступ та заблокували кандидатів, які критикують режим і уособлюють протестні настрої росіян.

Посилився й режим контролю і цензури не лише за ЗМІ, а  й за опозиційними силами та громадянським суспільством загалом. Активісти, політики, журналісти, які проти існуючої влади, опиняються  за ґратами чи знищуються фізично, згадаємо хоча б російського опозиціонера Навального. До того ж, розширене голосування, яке відбуватиметься впродовж трьох днів, починаючи вже з 17 вересня, також стане однією зі схем та додасть додаткових козирів для влади. Прикриваючись ситуацією з пандемією коронавірусу та прагненням зменшити кількість виборців на дільницях, насправді влада матиме ще дві додаткові доби для махінацій та фальсифікацій, адже подібне триденне голосування суттєво ускладнить моніторинг за ходом виборів на дільницях, а їх буде близько 95 000.

«Єдина Росія» на чолі з Путіним напередодні виборів хоч і впевнена у своїй перемозі, та все ж не може похизуватися колишнім статусом і становищем. Якщо раніше жодних сумнівів у  існуванні пропутінської більшості не було, то тепер ситуація для правлячої партії не така вже й райдужна, і відчуття тривоги та намагання знайти альтернативні засоби повернення колишньої сили – як ніколи на часі.

Популярність «Єдиної Росії» неухильно слабшає, починаючи ще з 2018 року. Якщо у грудні 2017 року, за результатами опитувань «Левада-центру», бажаючих підтримати правлячу партію було 37%, то у лютому цього року цей показник склав 27%. Партія поступово, але впевнено втрачає підтримку й довіру, що абсолютно логічно, враховуючи зниження рейтингу довіри росіян до свого президента. Пандемія коронавірусу та безліч існуючих проблем ще більше  загострили соціальні процеси в Росії, які існують уже не перший рік. Серед причин невдоволення росіян – і економічні, й соціальні, й моральні аспекти: занепад економіки, зубожіння населення, тотальний контроль і боротьба з опозиційним рухом,  втома від популізму та й від самого Путіна, який править уже понад 20 років.  Рівень підтримки діяльності Путіна опустився нижче 60% уперше з 1999 року. 

Аналітики «Левада-центру» відзначають, що паралельно з падінням рейтингу «Єдиної Росії» спостерігається деяке підвищення авторитету ЛДПР і комуністів, особливо це помітно у великих містах. Уперше за багато років почала зростати і підтримка партії «Яблуко». Статистика говорить про те, що за правлячу партію готова проголосувати третина населення, а серед тих, хто заявляє про готовність прийти на виборчі дільниці, цей показник сягає близько 45%. Відповідно, стратегія партії влади полягає у тому, щоб максимально мобілізувати своїх прихильників і деморалізувати незадоволених, щоб вони сиділи вдома і не йшли голосувати, що фактично й відбувається сьогодні у Росії.

Як відомо, збирається Кремль  використати як ресурс для фальсифікації майбутніх виборів і населення окупованих районів Донецької та Луганської областей. На цих територіях зокрема передбачили онлайн-голосування без прив’язки до російської прописки. Відповідну постанову ухвалив Центрвибочком Росії. Фактично окупований Донбас стає сірою зоною для виборчого процесу в Росії, де неможливо проконтролювати ні кількість виданих російських паспортів, ні фактичну кількість учасників виборчого процесу. Проголосувати дистанційно зможуть також у Москві,  Мурманській, Курській, Нижегородській, Ярославській і Ростовській областях та окупованому Севастополі, що також значно розширює поле для фальсифікації результатів.

Верховна Рада України на позачерговому засіданні 8 вересня підтримала звернення до міжнародної спільноти про невизнання виборів у Держдуму Росії, голосування на яких також організували в окупованому Криму. У зверненні зазначається, що намір російської влади провести 19 вересня 2021 вибори до Державної думи у Криму та Севастополі, і з залученням до участі у виборах громадян України з Донецької та Луганської областей, є порушенням Конституції і законодавства України, основних принципів і норм міжнародного права. Верховна Рада закликає міжнародних партнерів не визнавати легітимність виборів у Державну думу 19 вересня 2021 року й її подальших рішень у разі проведення голосування на тимчасово окупованій частині території України.

Москва ж продовжує відверто порушувати норми міжнародного права, а російський міністр Лавров упевнений, що участь українських громадян з паспортами окупанта  ніяк цьому не суперечить. Натомість він у своїх заявах звинувачує Україну в прагненні дискредитувати виборчий процес у Росії в очах світової спільноти і в підбурюванні інших держав, щоб ті не відправляли своїх спостерігачів на майбутні вибори. Та подібні заяви МЗС РФ про нібито провокації нашої держави розраховані в першу чергу виключно на внутрішнього російського споживача, а нещодавній саміт Кримської платформи, який відбувся в Києві, ще раз підтвердив, що міжнародне співтовариство солідарне з Україною в політиці невизнання спроби анексії частини української території.

Не варто очікувати  хоч на якусь «відлигу» в суспільно-політичній сфері РФ і після парламентських виборів, адже не за горами вибори президентські, заплановані на 2024 рік. У Росії триває транзит влади, розрахований, очевидно, на традиційний транзит від Путіна до Путіна, який для нього щоразу стає складнішим та ризикованішим. Тож результати виборів до Державної думи та становище в країні після їхнього проведення безпосередньо залежатимуть і від реакції міжнародної спільноти, і від настроїв росіян.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-