Місія нездійсненна: шпигунська дипломатія по-російськи

Місія нездійсненна: шпигунська дипломатія по-російськи

Блоги
Укрінформ
Розраховувати на поблажливість та дружбу колись і справді «дружніх» країн за таких розкладів – Росії навряд чи вдасться

Скандали за участю представників російських дипломатичних та розвідувальних служб останнім часом, схоже, стають сумною нормою політичного життя для багатьох європейських країн. Варто згадати хоча б нещодавні гучні березневі прецеденти з викриття російських шпигунських оборудок у Болгарії та Італії. Чому Москва йде на такі демонстративно-зухвалі недружні кроки проти країн-членів НАТО? Вочевидь, демонструючи свою зневагу та намагаючись внести розбрат і знецінення у структуру самого Північноатлантичного альянсу, бо розраховувати на поблажливість та дружбу колись і справді наближених і «дружніх» країн за таких розкладів Росії навряд чи вдасться.

Викриття злочинних шпигунських груп за участю російських дипломатів, зважаючи на активну діяльність кремлівських розвідників у країнах ЄС, не можна вважати випадковими чи несподіваними. Так, 30 березня 2021 року група спеціальних операцій під керівництвом прокуратури Рима заарештувала італійського капітана військового флоту Італії та російського офіцера, акредитованого при посольстві РФ у Римі. Обидва звинувачуються в тяжких злочинах, пов’язаних зі шпигунством і державною безпекою. Росіянина вирішили вислати з Італії, як і його безпосереднього начальника, адже дипломатичний статус не дозволяє їх заарештувати. За даними італійських контррозвідників, щонайменше 80 російських дипломатів займаються шпигунством в Італії. Представники дипмісії вербують нових агентів, збирають для ГРУ, ФСБ та Служби зовнішньої розвідки РФ секретну інформацію, а також створюють і контролюють мережу інформаторів.

Кремль очевидно не налаштований на загострення двостороннього конфлікту, хоча не приховує своє невдоволення завжди поблажливими італійцями. Та ситуація змінюється й італійські розвідувальні служби володіють достатньою інформацією про  загрози з боку Росії та чудово розуміють,  яку небезпеку несе для країни така гібридна діяльність іноземної держави, що звикла скрізь сунути свого носа.

Ще одна шпигунська мережа була викрита у Болгарії. Тут минулого березня було затримано п’ятеро військових, звинувачених у передачі інформації росіянам, відповідно – здійсненні шпигунства на користь Росії. Група надавала таємну інформацію військового та високотехнологічного змісту працівникові російського посольства. Також обвинувачені збирали інформацію про модернізацію армії.

Речниця прокуратури Болгарії розповіла, що групу шпигунів очолював колишній високопоставлений співробітник болгарської військової розвідки, в завдання якого входило створення агентурної мережі. До групи увійшла його дружина, у якої подвійне громадянство і Болгарії, й Росії, а також представник Міноборони Болгарії, і ще троє чинних та колишніх співробітників військової розвідки. Дружина колишнього співробітника розвідки була посередницею між ним та співробітниками російського посольства в Болгарії. Інші учасники групи передавали йому секретну інформацію про Болгарію, Європейський Союз та НАТО.

Безумовно, Росія усіляко намагається заперечувати звинувачення в шпигунстві, заявляючи про чергові спроби «забити клин у російсько-болгарський діалог». Натомість болгарський прем’єр-міністр Бойко Борисов, коментуючи ситуацію, закликав Росію припинити шпигувати за його країною, наголосивши, що євроатлантичне партнерство Болгарії є неминучим фактором, з яким росіянам варто змиритися.

Ні для кого не секрет, що Болгарія впродовж тривалого часу вважалася країною-сателітом Кремля на півдні Європи й особливі стосунки складалися між цими країнами впродовж століть.  Інтерес Росії до Болгарії, яку Москва вважає слабкою ланкою НАТО на Чорному морі, очевидний, адже таким чином Кремль може втілювати свою політику розповсюдження впливу на Балканах. Російська шпигунська мережа в Болгарії роками розбудовувалася на принципах русофільства, спирання на значну частину російського прошарку в населенні країни та, звичайно ж – з допомогою економічного тиску РФ.

Посилення активності Кремля на болгарському напрямку, на думку багатьох аналітиків, пояснюється бажанням Путіна ослабити ЄС та НАТО. Очільник Кремля таким чином прагне підірвати євроатлантичні наміри окремої країни, а заодно й розхитати в цілому усю конструкцію європейської геополітики. Але тут для Москви не все так склалося, як бажалося, адже можна впевнено говорити про зміни геополітичних розкладів на Балканах якраз не на користь Кремля. За кілька років Путін втратив важливих для нього союзників. Наприклад, Чорногорія та Північна Македонія стали членами НАТО, як і  Болгарія, яка тепер сміливо демонструє свою відверту позицію, висилаючи російських шпигунів та захищаючи власну безпеку.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-