Учасникам саміту ЄС потрібен ще тиждень на погодження 4 спірних питань – Орбан

Учасникам саміту ЄС потрібен ще тиждень на погодження 4 спірних питань – Орбан

Укрінформ
Глави держав та урядів ЄС, які провели сьогодні у Брюсселі третій день саміту з погодження пакету відновлення та довгострокового бюджету ЄС на наступні сім років, досягли певного прогресу, та скоротили кількість непогоджених питань до чотирьох. Але зближення позицій навколо цих чотирьох питань може потребувати ще тиждень на обговорення.

Про це у неділю в кулуарах Європейського саміту журналістам розповів прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зараз залишаються чотири непогоджених питання. Це означає, що Європейська Рада і Шарль Мішель (президент Євроради - ред.) зробили дуже хорошу роботу, обмежили кількість непогоджених питань, яких на початку дискусії було кілька десятків. Зараз – лише чотири. Тож ми маємо хороші шанси досягти згоди», - зазначив угорський урядовець.

Він зауважив, що одна з причин, чому вдалося скоротити кількість існуючих розбіжностей – це усвідомлення всіма учасниками саміту, наскільки серйозною і драматичною є ситуація з економічної точки зору.

«Не те, щоб ми були налаштовані песимістично - це недостатнє слово, щоб описати, як ми бачимо майбутнє. Те, що ми бачимо - велика небезпека наближається до європейської економіки. Перш за все – з причини пандемії. Ми маємо досягти згоди, і ми діємо під тиском того розуміння, що угода має бути досягнута. Ми вже витратили два дні, сьогодні – третій день. Я думаю, що згода із все ще відкритих чотирьох питань потребуватиме ще кілька днів. Але ми, угорці, готові, і вже замовили готель на тиждень. Ми готові домовлятися хоч тиждень, але ми не хочемо повертатися додому без рішення для Європи», - сказав Орбан.

Він розповів, які чотири питання все ще залишаються непогодженими між лідерами країн Євросоюзу.

Перше – це структура пакету відновлення після кризи коронавірусу «ЄС – Наступне покоління» ємністю у 750 мільярдів євро, внутрішня реорганізація цього пакету з метою досягнення належного балансу між грантами та кредитами, та порядок використання цих фондів.

«Найкраще, що ми можемо зробити – це дати гроші тим, хто їх потребує найбільше, і дозволити їм їх витрачати, тоді і як вони вважають за доцільне з метою стабілізації економіки, замість ведення складних бюрократичних обговорень. Ця суперечка стосується, головним чином, Нідерландів і Італії. Угорщина у цьому питання підтримує Італію», - повідомив Орбан.

Друге питання – розмір виплат, які може отримати кожна країна за цим пакетом, який, за словами угорського урядовця, не має бути принизливим для будь-яких країн Євросоюзу з близькими економічним потенціалом і рівнем населення. За словами Орбана, обсяг допомоги, яку Угорщина отримає за програмою «ЄС – наступне покоління», є меншим, ніж внески країни протягом наступних 30 років, але Угорщина готова прийняти таку довгострокову перспективу.

Читайте також: Криклій та посол ЄС обговорили імплементацію законодавства ЄС в галузі транспорту

Третє питання – виплата «ребейту», або компенсаційних виплат в рамках формування спільного бюджету. За словами Орбана, ця система привілей для «багатих» країн, якого зараз багато країн ЄС хотіли б позбутися.

«Ця система «ребейту» була утворена британцями, але стався Brexit, тож «ребейт» має піти разом з ними. Тому що це привілей. Якщо ми хочемо бути рівними – ми маємо цього позбавитися. Але багаті країни поки не зробити жодного кроку у цьому напрямку, і в цьому проблема», - вважає Орбан.

Нарешті, четверте проблемне питання – це обумовленість надання фінансової допомоги верховенством права.

«Четверта проблема – це верховенство права. Те що відбувається, є дещо дивним. На 100 відсотків всі погоджуються з необхідністю верховенства права. Як президент Макрон це сформулював, верховенство права є екзистенційним поняттям, і це правда. Якщо хтось не готовий прийняти верховенства права, він має негайно полишити Європейський Союз. Його не треба карати грішми або чимось іншим - просто сказати: до побачення, синку. Тому що ця спільнота заснована на верховенстві права», - зауважив прем’єр-міністр Угорщини.

Читайте також: Джапарова і представник ЄС поговорили про саміт Україна-ЄС та ситуацію в Криму

Він зауважив, що зміцнення системи контролю за використанням бюджетних грошей Євросоюзу має стосуватися вже існуючих фіскальних інституцій ЄС та відповідних інструментів Єврокомісії, і Угорщина повністю погоджується з таким підходом. Інше питання – це пропозиції створити нові інструменти фінансового контролю, які можуть потребувати внесення змін у базові угоди ЄС. Такі пропозиції мають бути предметом належного обговорення та бути дуже точними у формулюваннях, адже, за словами Віктора Орбана, утворюють новий механізм самого верховенства права.

Як повідомляв Укрінформ, канцлер ФРН Ангела Меркель припускає, що фінансовий саміт ЄС, який було продовжено на третій день, завершиться без результату.

Саміт Євросоюзу в Брюсселі продовжили ще на один день через невирішені розбіжності щодо пакета допомоги для відновлення економіки в умовах коронакризи.

Спочатку саміт розраховували провести за два дні - він мав завершитися 18 липня.

Розбіжності учасників викликала, зокрема, сума безповоротної допомоги державам ЄС, які більше за інших постраждали від коронавірусу. Планам Брюсселя виділити 500 млрд євро з пакета в обсязі 750 млрд на основі безоплатної субсидії протистояли головним чином Австрія і Нідерланди. У суботу Шарль Мішель запропонував компромісний варіант, скоротивши пакет безоплатної допомоги до 450 млрд євро. Однак навіть цей варіант не викликав загального схвалення.

Нинішній саміт - перша очна зустріч лідерів Євросоюзу з початку пандемії коронавірусу. На ньому обговорюється комбінація бюджету ЄС на 2021-2027 роки в розмірі 1,074 трлн євро і план антикризового відновлення економіки NextGenerationEU в сумі 750 млрд євро, що є в основному ініціативою Німеччини та Франції.

Фото: zf.ro

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-